Вибір установок прицілу, точки прицілювання і бокових поправок

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 22Следующая ⇒

149. Для вибору прицілу, точки прицілювання і бокових поправок, необхідно визначити відстань до цілі і врахувати характер цілі і зовнішні умови, які можуть впливати на дальність і напрямок польоту кулі. Установка прицілу, поділки по боковому напрямку, вибирається з таким розрахунком, щоб при стрільбі, середня траєкторія проходила посередині цілі.

150. При стрільбі на відстані до 400 м, вогонь потрібно вести з прицілом 4, прицілюватися, як правило, в середину цілі. Якщо відстань до цілей більше чим 400 м, то приціл установлюється відповідно відстані до цілі, що заокруглена до цілих сот метрів, а за точку прицілювання, приймається середина цілі.

В бою, коли умови обставин не дозволяють прицілу, вогонь у межі дальності прямого пострілу. Потрібно вести з прицілом, який відповідає цілі дальності, і прицілюватися потрібно в нижній край цілі.

151. Точне визначення відстані до цілей, являється важливою умовою для успішного рішення задач у бою.

Основним способом визначення відстані до цілей у бою - окомір. При цьому, відстань до цілей і місцевих предметів (орієнтирів),визначається по відрізках місцевості, які добре закарбувалися в зоровій пам’яті, по степені видимості і величині цілей (предметів), що кажуться, а також шляхом поєднання двох способів.

152. Для більш точного визначення відстані до цілі, потрібно брати середній результат кількох людей, що означали відстань до однієї і тієї ж цілі (орієнтира).

Якщо обставини дозволяють, то відстань до орієнтирів і місцевих предметів, уточнюється стрільбою патронів із трасуючими кулями (відома відстань до орієнтирів і місцевих предметів, потрібно використовувати в бою, визначаючи віддалення цілей від цих предметів).

153. Відстань до цілей, що освітлюються вночі, і при спостереженні в нічні приціли, визначаються так як і вдень.

154. Коли визначають відстань по відрізках місцевості, необхідно добре запам’ятавши в зоровій пам’яті відстань, наприклад, відрізок в 100, 200, 300 чи 400 м, задано відкласти від себе до цілі. При цьому потрібно пам’ятати, що з збільшенням відстані, величина відрізку,що кажеться, повільно скорочується, а нерівності місцевості (яри, лощини, водяні перешкоди), складають відстань.

155. При визначенні відстані по ступені видимості і величині цілей, що кажуться., необхідно порівняти видиму величину цілі і видимі розміри, що запам’яталися, певної цілі на певних віддаленнях. На точність визначення відстані цим способом, впливає виразність чітких цілей і предметів, їх забарвлення, порівнюючи з оточуючим фоном, і т д.

156. Якщо відомі розміри цілі, то відстань до неї можна визначити, коли маємо в полі зору прицілу і приборів спостереження далеко мірній шкалі і поділках (сітка прицілу). Наприклад, бронетранспортер ворога в далекомірній шкалі, по висоті розміщується між поділками 10 і 12, це означає, що відстань до нього 1100 м. Або, кулемет торкається двох вертикальних поділок прицілу ПП - 61А - відстань до нього 500 м, так як проміжок між поділками прицілу, відповідає 2 тисячним, а кулемет по ширині займає 1 м..

157. Значні відхилення зовнішніх умов стрільби від табличних (нормальних) змінюють дальність польоту кулі, або відхиляють її у сторону від площини стрільби. За табличні умови стрільби приймаються: температура повітря +15⁰С, відсутність вітру і перевищення місцевості над рівнем моря, кут місця цілі, що не перебільшують 15⁰.

158. Вплив (повздовжнього) вітру на зміну дальності польоту кулі не враховувати, на поправку в положення точки прицілювання або установку прицілу на температуру повітря, вводити при стрільбі з кулемета ПКВТ на дальностях більше 1000 м, а з кулемета ПКТ - більше 500 м. При цьому, якщо температура повітря більше 25⁰С, то за точку прицілювання приймати нижній край цілі, а при температурі від -5⁰С до -10⁰С - верхній край цілі. При температурі повітря від -15⁰С до -20 - 30⁰С і більше, приціл відповідно збільшити на 1 і 2 поділки.

159. При стрільбі в горах (на висоті більше 1000 м) і при кутах місця цілі більше 30⁰, на дальностях до цілі більше 700 м початкову установку прицілу, слід зменшити на 1 поділку.

160. Вибір бокових поправок при стрільбі по нерухомим цілям, залежить від швидкості і напрямку вітру, і від дальності до цілі. Бокові поправки на вітер вибирають у тій стороні від вертикальної лінії (боковий барабанчик повертається вліво), при вітрі справа - лівіше (боковий барабанчик повертається вправо). Бокові поправки на вітер можна враховувати виносом точки прицілювання у фігурах (корпусах) цілі або в метрах., при цьому, рахунок величини виносу проводять від середини цілі. При вітрі зліва, точку прицілювання виносять вліво, а при вітрі справа - вправо.

161. При виявленні поправки на боковий вітер (під кутом 90⁰ до площини стрільби), керуватися табл.1.

Табличні поправки при сильному вітрі (швидкість 8 - 10м/с), що діє під прямим кутом до площини стрільби, необхідно збільшувати в 2 рази, а при слабкому чи помірному вітрі, але який діє під гострим кутом до площини стрільби, - зменшити в 2 рази.

162. У всіх випадках, коли дозволяють обставини, дані для ведення вогню, повинні бути підготовлені завчасно (в обороні вони заносяться в картку вогню). Перед відкриттям вогню в підготовлені дані вноситься поправка на вітер.

Таблиця 1

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?