Основні властивості та класифікація фразеологізмів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 8Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Фразеологізм – відтворювальна одиниця мови з двох або більше слів, цілісна за своїм значенням і стійка за складом і структурою. Фразеологізму притаманна образність.

Найвідомішою класифікацією є класифікація Ш. Баллі. За нею фразеологізми є:

- Фразеологізми зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів. Напр.: собаку з*їсти –бути майстром у справі. Точити ляси-вести пусті розмови.

- Фразеологічні єдності – семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їх компонентів. Напр.: зробити з мухи слона- перебільшити щось. Прикусити язика-замовчати.

- Фразеологічні сполучення – звороти, в яких самостійне значення слова є абсолютно чітким, але один із компонентів має зв*язне значення. Напр.: брати участь, досада бере, розквасити ніс.

- Фразеологічні вирази –стійкі за складом і вживанням семантично подільні звороти, які складаються повність зі слів із вільним значенням. Це прислів*я, приказки, афоризми. Напр.: не все те золото, що блищить. Вода камінь точить.

Поняття лексикографії. Типи словників.

Лексикографія-розділ мовознавства, який займається теорією і практикою укладання словників. Розрізняють теоретичну і практичну лексикографію. Практична –забезпечує навчання мови, як рідної так і іноземної, описує й нормалізує рідну мову,дає матеріал для наукового вивчення лексики. Теоретична лексикографія-опрацьовує загальну теорію словників: розробляє принципи відбору лексики, структуру словникової статті і т.д

Типи словників:

1. Енциклопедичні –описують світ, пояснюють явища, поняття, дають відомості про країни та міста.

2. Лінгвістичні – словники слів. Вони дають інформацію не про речі, явища, поняття, а про слова. Пояснюють усі типи слів, їх граматичні та стилістичні ознаки, особливості їх функціонування. Лінгвістичні словники поділяють на одномовні і багатомовні.

Одномовні: тлумачні, словники неологізмів, словники іншомовних слів, діалектні словники, словники мови письменників, історичні словники, етимологічні словники, синонімічні, словники антонімів, фразеологічні словники, орфографічні та орфоепічні, словники правильності мовлення, частотні,зворотні, словотвірні, морфемні, ідеографічні.

Багатомовні: словники перекладу, тобто підбирається слово-відповідник іншої мови.

Етимологія. Основні принципи. Поняття

Деетимологізації.

Етимологія – розділ мовознавства, який вивчає походження слів. Важливим поняттям етимології є внутрішня форма, тобто спосіб мотивації слова, семантична й структурна співвіднесеність морфем, з яких воно складається, з іншими морфемами. Втрату словом своєї внутрішньої форми, тобто етимологічних зв*язків із спорідненими словами (відповідно й первинного значення) є деетимологізацією.

- Наукова етимологія пов*язана з порівняльно-історичним методом і ґрунтується на шести принципах: фонетичному, семантичному, словотвірному, генетичному, речовому і просторовому.

- Фонетичний принцип передбачає врахування фонетичних законів, тобто встановлених закономірностей звукових змін і всередині мови, і в групах споріднених мов. Напр., перехід «І» в укр. мові з «Е» в рос.мові: цена-ціна.

- Семантичний принцип – зобов*язує відшукати спільність у значеннях етимона (забута внутрішня форма) й етимологізованого слова, враховуючи закономірності семантичних змін. Напр.,назва птаха за кольором-синиця,ворон.

- Словотвірний (морфологічний принцип) – передбачає з*ясування морфемної структури слова.

- Генетичний – полягає у зіставленні слів тільки споріднених мов, тобто в забороні виходити за межі мовної сім*ї.

- Речовий принцип – передбачає звернення до позначуваних словом реалій і речей, до етнографії. Напр.,назва квітки «братики» - поєднання двокольорових пелюсток.

- Просторовий принцип – полягає в урахуванні географічної локалізації слова,що може допомогти встановити, з якої мови запозичене слово.

- Народна (побутова) етимологія- етимологізування за першим випадковим співзвуччям,без врахування фонетичних законів, способів переходу значень, морфемного складу та його змін і переосмислення невідомого чи маловідомого слова за випадковою подібністю з відомим і зрозумілим, що призводить до хибного встановлення внутрішньої форми, а часто і спотворення слова (кросівки-як красочки, мотивуючи їх як красиві)

45. Предмет та розділи граматики. Основні одиниці граматичної будови мови.

Предметом граматики є вивчення будови мови. Виявлення значень, що стоять за мовними структурами.

Розділи граматики: морфологія і синтаксис.

Морфологія – вивчає граматичні властивості слова, зміну форм слів і пов*язаних з ними граматичних значень. Вчення про частини мови.

Синтаксис – вивчення засобів і правил побудови висловлювань. Предметом синтаксису є речення.

Основні одиниці граматики:

- Морфема –для морфології.

- Конструкція – (речення) для синтаксису.

46. Граматичне значення.

Граматичне значення – узагальнене (абстрактне) мовне значення, яке властиве рядам слів, словоформ, синтаксичних конструкцій і яке має в мові стандартне вираження. Напр., весна,літо, парк – значення предметності;; добрий,теплий,золотий- значення ознаки.

Типи граматичних значень:

1. Дериваційне –незмінні, постійні показники слова,що дають йому певну граматичну класифікацію. Так значення роду іменника, виду дієслів є дериваційним.

2. Реляційні значення – є змінними. Вони змінюються від однієї словоформи до іншої. Використовуються мовою для зв*язку слів у реченні. До них належать значення роду прикметника, значення відмінків, значення особи.

3. Модальні значення – виражають відношення людини до висловленої думки і до об*активного світу – ствердження, заперечення, умовність, запитання.

Граматичні категорії.

Граматичні категорії –система протиставлених одна одній граматичних величин (граматичних форм із однорідним значенням)

- Класифікаційні –такі, члени яких виступають як рубрики класифікації слів. Класифікаційною є категорія роду іменників або виду дієслова. Бо іменники не відмінюються, а класифікуються за родом. Дієслова мають 3 видові групи: доконаного і недоконаного виду, двовидові.

- Словозмінні –слово може набувати залежно від іншого слова, з яким воно поєднано в реченні, значення.

Категорії роду прикметника, бо вони не класифікуються, а відмінюються за родами і родова форма прикметника, залежить від поєднуваного з ним іменника. Напр., великий успіх.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности