Рівняння Юнга. Рівноважний крайовий кут.
Розглянемо краплю рідини на поверхні твердого тіла. Крапля після розтікання прийме форму кульового сегменту (рис.5.9). Величини f тг, f тр, f рг. – питомі вільні енергії на межі розділу фаз (тверде тіло – газ, тверде тіло – рідина, рідина – газ); σ тг, σ тр, σ рг – відповідні поверхневі натяги; w – площа поверхні розділу фаз, що беруть участь в змочуванні.
Загальна вільна поверхнева енергія системи
F пв= f тг w тг + f тр w тр + f рг w рг (5.14)
За відсутності адсорбції питома вільна поверхнева енергія рівна відповідно поверхневим натягам, і тоді
F пв= σтг w тг + σтж w тж + σжг w жг (5.15)
Рис.5.9. Схема для виведення рівняння Юнга
При збільшенні площі контакту рідини з твердим тілом на величину dω рт площа розділу фаз тверде тіло – середовище (газ) зменшується на таку ж величину, тобто dω рт = – dω тт. Тоді умова рівноваги прийме вигляд:
(5.16)
(5.17)
(5.18)
Останній вираз це - рівняння Дюпре.
Далі маємо
(5.19)
Площа ; r – радіус контура.
Тоді




(5.20)
Остаточно маємо:
(5.21)
Вираз (5.21) називається рівнянням Юнга.
Рівняння Юнга можна записати в іншому вигляді, замінивши на міжфазну енергію , а саме:

(5.22)
В рівняння Юнга входять тільки термодинамічні властивості поверхні розділу. Ці рівняння описують залежність рівноважного крайового кута θ0 від поверхневих натягів на межах розділу фаз, що беруть участь в змочуванні.
Залежно від значення рівноважного крайового кута розрізняють три випадки змочування:
1) Незмочування 180º > θ0 > 90º
2) Задовільне (добре) змочування 90º > θ0 > 0º
3). Повне змочування – крапля розтікається
Крайовий кут θ, що досяг рівноважного значення, служить мірою змочувальної здатності рідини.
Фізичне значення крайового кута змочування полягає в тому, що він є результатом відносної сили притягання рідини до твердого тіла і до самій себе. Якщо між рідиною і твердим тілом немає хімічної взаємодії, то кут θ =180º, і крапля рідини не змочує тіло.
При збільшенні сили молекулярного притягання між рідиною і твердим тілом крайовий кут змочування зменшується, обертаючись в 0 тоді, коли сила зчеплення між рідиною і твердим тілом стає рівній силі зчеплення між двома площинами самої рідини.
Змочування поверхні твердого металу рідким залежить від цілого ряду причин, основними з яких є:
1) здатність металів, що сполучаються, давати сплави, тобто наявність спорідненості одного металу до іншого;
2) величина поверхневого натяг рідкого металу;
3) температура нагріву поверхні твердого металу і температура перегріву рідкого металу;
4) наявність на металевій поверхні плівки оксидів і інше.
|