Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Заходи з підвищення родючості ґрунтівСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Зрошувальна меліорація - комплекс заходів, що забезпечують створення сприятливого водного та пов'язаних з ним теплового і повітряного режимів ґрунту для нормального зростання сільськогосподарських культур і отримання високих і сталих врожаїв. Зрошення буває постійне і періодичне, поверхневе, дощуванням, підгрунтове. Поверхневе зрошення застосовують при необхідності використання великих поливних норм (більше 800 м3/га); на спланованих полях і при сприятливих умовах з водопроникними ґрунтами; на засолених ґрунтах, що вимагають промивання; в районах з сильними вітрами; на важких і легко запливаючих ґрунтах при значному водоспоживанню сільськогосподарських культур. Полив по борознах здійснюють головним чином при обробці просапних та овочевих культур. Лиманове зрошення застосовують на території, оточеній з низових сторін валами або дамбами, які створюють умови для затоплення площі весняними талими водами. Дощування - один з найбільш ефективних способів зрошення - проводять у районах нестійкого зволоження; при зрошенні сильнопросадочних ґрунтів; на землях із складним мікрорельєфом і великими ухилами; ділянках з близьким заляганням ґрунтових вод з метою виключення їх підйому; солонцюватих ґрунтах для попередження підняття розчинних солей до поверхні. Підґрунтове зрошення застосовують при використанні ділянок під високоприбуткові культури; при зрошенні стічними водами; на осушуваних торфових ґрунтах при двосторонньому регулюванні вологості; на крутих схилах при пухких ґрунтах. Осушувальна меліорація. Застосовується кілька методів осушення в залежності від типу водного живлення: при атмосферному – прискорення стоку води з поверхні ґрунту; ґрунтовому – пониження рівня ґрунтових вод; ґрунтово-напірному – зниження рівня підземних вод; схиловому – перехоплення схилового стоку; намивному – прискорення або затримання підводного річкового стоку шляхом регулювання режиму повеней. Осушувальні системи бувають відкриті (регулююча мережа складається з відкритих каналів) і закриті (регулююча мережа їх дренажна). За характером впливу на водний режим території осушувальні системи бувають односторонньої (здійснюється тільки відвід надлишкових вод) і двосторонньої дії (відведення вод при надлишку вологи і зволоження при її нестачі). Хімічна меліорація. Для поліпшення фізичних, хімічних і біологічних властивостей ґрунтів, їх водно-повітряного та поживного режимів застосовують вапнування кислих ґрунтів та гіпсування солонців. Потреба в вапнуванні встановлюють за ступенем кислотності і насиченості ґрунтів основами. У першу чергу вапнують ґрунт з рН 4,5 і нижче і ступенем насиченості основами менше 50%; потім - з рН 4,6-5,5 і ступенем насиченості основами 50-70%, в останню чергу - з рН 5,6 - 6 і ступенем насиченості основами 70-80%. На ґрунтах з рН 6 і вище і ступенем насиченості основами більше 80% вапнування не проводять. Культуртехнічні роботи. До них відносяться: розчистка земель від деревно-чагарникової рослинності, видалення пнів і каменів, вирівнювання площ після розкорчування, засипання ям, траншей, вимоїн, планування поверхні, прибирання раніше створених валів, фрезерування, підйом цілинних і перелогових земель, оброблення і прикочування пласта на землях, розорювання яких не проводилось п'ять років і більше. Культуртехнічні роботи здійснюються переважно на природних кормових угіддях, що вимагають корінного чи поверхневого поліпшення. Площа ділянки, на якій проводять культуртехнічні заходи, в одному господарстві повинна бути не менше 10 га. Ділянки вибирають на землях, які не потребують осушення. Забороняється вибирати ділянки з чагарниками водоохоронного і ґрунтозахисного значення, розташовані в заплавах або на схилах річкових долин; площі, де необхідно зберегти або поліпшити ландшафт; ділянки з окремо розташованими мальовничими деревами або групами дерев; гаї поблизу населених пунктів і вздовж доріг. Не дозволяється відбирати ділянки, небезпечні в ерозійному відношенні, на яких при проведенні культуртехнічних робіт та після їх завершення неможливо попередити і ліквідувати розвиток вітрової та водної ерозії.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 345; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.008 с.) |