Особливості кореляційних та експериментальних досліджень

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 20Следующая ⇒

Випадковий розподіл. Крім контролю за змінними кожен експеримент у соціальній психології має іншу складову: випадковий розподіл. Це процес розподілу учасників у відповідності до умов експерименту, в якому всі учасники мають однакову ймовірність опинитися у даних умовах. Існує відмінність між випадковим розподілом в експериментах та випадковою вибіркою в опитуваннях, яка дозволяє зробити узагальнення стосовно всієї генеральної вибірки. Випадковий розподіл в експериментах дозволяє з’ясувати причину та наслідок.

Етика проведення експеримента. Нерідко соціальні психологи планують проведення експериментів, що вимагають від учасників активної розумової діяльності й емоційної напруги. Експериментам не обов'язково повинно бути властиво те, що називають побутовим реалізмом. Поведінка в лабораторії (наприклад, вивчення конфліктності) не повинна бути остаточно схожою на поведінку в побуті. Натомість в експерименті повинен бути наявним експериментальний реалізм. Етичні принципи вимагають від дослідників: повідомляти учасникам інформацію про експеримент, щоб їх згода була заґрунтованою на поінформованості; не говорити неправду, щоб заручитися згодою на участь в експерименті; не допускати шкідливих наслідків для учасників та відчутного дискомфорту; не розголошувати інформацію про учасників експериментів; після експерименту слід надати учасникам повну інформацію про нього. Експериментатор повинен бути достатньо делікатним, щоб після експерименту самооцінка учасників не знизилася.

Отже, соціальна психологія — це наука про те, що люди думають один про одного, як вони впливають один на одного, і як взаємодіють один з одним. Предмет соціальної психології змінювався історично та залежить від реальних проблем соціокультури. Існують два метанапрямки соціальної психології: один пов’язаний з «соціологічною», інший – переважно з «психологічною» проблематикою. Психологічна соціальна психологія вивчає індивідуальні детермінанти соціальної поведінки, а соціологічна соціальна психологія досліджує групи та соціальні рухи. Соціальна психологія займає центральне місце в ієрархії фундаментальних та інтеґративних дисциплін та має широкий діапазон дослідницьких методів.

Запитання для самоперевірки:

1. Що вивчає соціальна психологія?

2. У чому сенс історичної дискусії з приводу предмета соціальної психології?

3. Назвіть основні напрямки соціальної психології?

4. Яке ставлення соціальних психологів до постмодернізму?

5. Яке місце займає соціальна психологія у системі наук?

6. Якою є структура соціальної психології.

7. Назвіть суміжні дисципліни до соціальної психології?

8. Які завдання соціальної психології в руслі вирішення проблем суспільства?

9. Назвіть основні методи соціально-психологічного дослідження?

10. Які особливості проведення опитування?

11. Що таке кореляційне дослідження?

12. Якою є етика проведення експерименту?

Література

· Андреева Г. М. Социальная психология. – М.: Аспект Пресс, 1996.– С.16-21.

· Аронсон Элиот. Общественное животное. Введение в социальную психологию. – СПб.: Пройм Еврознак, 2006. – 416 с.

· Лафранс М. Руководство по розумному потреблению научной информации // Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб.: Питер Ком, 2000. – С.19-37.

· Московичи С. Общество и теория в социальной психологии // Современная зарубежная социальная психология. Тексты / Под ред. Г.М Андреевой. – М.: МГУ, 1984.

· Майерс Д. Социальная психология. – СПб.: Питер Ком, 1998.– С.46-60.

· Милграм С. Экспериментальная социальная психология.– СПб: Питер, 2000.– 400 с.

· Орбан-Лембрик Л. Соціальна психологія. Т.І. – К.:Либідь, 2004. – 576 с.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США