Відносні величини, методика їх обчислення.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 16Следующая ⇒

Відносними називають величини, які виражають кількісні співвідношення порівнюваних величин Відносні величини є результатом ділення двох абсолютних чи середніх величин. Логічна формула визначення відносної величини може бути представлена у вигляді дробі – у чисельнику, знаходиться величина, яка порівнюється, в знаменнику – величина, з якою здійснюється порівняння. Відносні величини вимірюються у разах, відсотках (), проміле

(), продецимілле ().

Залежно від змісту і пізнавального розрізняють такі види відносних величин: структури, планового завдання, виконання плану, динаміки, інтенсивності, координації, диференціації, порівняння тощо.

Відносний показник планового завдання - це відношення величини показника, встановленого на плановий період, до його величини, яка досягнута фактично за цей період, або будь-якої іншої, прийнятої за базу порівняння.

Відносні показники виконання плану - це відношення фактичного рівня показника до рівня, запланованого на той же період.

Наприклад, обсяг товарообороту в базисному періоді становив 850 тис.грн. На звітний період заплановано обсяг 985 тис.грн., фактично становив - 920 тис.грн. Визначити відносні величини планового завдання, виконання плану, динаміки. Визначимо:

1) відносну величину планового завдання К =1,159;

2) відносну величину виконання плану К =0,934;

3) відносний показник динаміки К =1,082.

Між цими показниками існує зв'язок:

К К ∙ К .

1,082 = 1,159 ∙0,934

Відносні показники динаміки характеризують зміну суспільних явищ у часі за напрямом та інтенсивністю. Розраховують їх відношенням рівня відповідного наступного періоду до рівня попереднього періоду, або будь-якого іншого, прийнятого за базу порівняння. Відповідно до обраної бази можуть бути ланцюгові й базисні.

Відносні показники структури - це відношення частини до цілого, або питома вага частини одиниць у загальному обсязі сукупності.

Наприклад, у групі 25 студентів, з них 15 осіб – жіночої статі, 10 осіб – чоловічої статі. Частка осіб жіночої статі становитиме 60%, чоловічої – 40%.

Відносні показники координації характеризують співвідношення між складовими частинами цілого.

Наприклад, чисельність населення міста 580 тис. осіб,з них 310 тис. осіб – жінки, 270 тис. осіб – чоловіки. Частка жінок складає (310:580=0,534) 53,4 %, чоловіків (270:580=0,466) 46,6%. Співвідношення жінок і чоловіків (310:270=1,15) 1,15. На 100 чоловіків припадає 115 жінок.

Відносні показники інтенсивності характеризують відношення різнойменних, але зв’язаних між собою певним зв’язком величин. Відносні велтчтни інтенсивності завжди є відношенням двох різнойменних величин. У чисельнику – величина явищ, ступінь поширення якого вивчають, в знаменнику – величина того середовища, в якому має місце це явище. На відміну від інших видів відносна величина інтенсивності завжди є іменованою.

Наприклад, рівень народжуваності на 1000 осіб населення, захворюваності на 100000 осіб населення.

Відносні показники диференціації дістають в результаті порівняння двох структурних рядів, один з яких характеризує співвідношення частин сукупності за чисельністю одиниць, а другий - за величиною будь-якої ознаки.

Відносні показники порівняння отримують внаслідок порівняння одних і тих же характеристик двох різних сукупностей, груп чи одиниць.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов