Розмір, структура і регулювання гр.пропозиції. агрегати гр.маси

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 11Следующая ⇒

Пропозиція гр..- наявність всіх грошей в економіці. Для вимірювання і ха-ки гр..маси застосовують узагальнюючі показники – гр..агрегати. в залежності від гр..си-ми грошових агрегатів в кожній країні різна кі-ть. Компоненти гр.. агрегатів-1) готівкові і безготівкі гр., 2)гроші і квазі гр.. М1=М0(готівка)+депозити. MS=C+D. Пропозиція грошей визначається економічною поведінкою1) центрального банку, який забезпечує і контролює готівку C; 2)поведінкою комерційних банків, які зберігають кошти на рахунках D;3)поведінкою населення. Готівка, що покидає ЦБ і потрапляє в економічний розподіл в 2-х напрямках: 1) осідає в касі домогосподарств та фірм; 2) надходить в комерційні банки у вигляді депозитів. Ці гроші можуть бути використані банками для надання кредитів і тоді кількість грошей в економці буде збільшено. При повернення кредиту обсяг грошової маси на руках господарюючих суб’єктів зменшується, тому комерційні банки можуть регулювати кількість грошей в економіці. Сума коштів внесених як депозити і не видані як кредити є доступними для вкладників в даний момент часу це сукупні резерви ком.банку.(TR).Си-ма, за якою банк володіє резервами що=його депозитам наз.си-ю 100% банківського резервування. За умов такої си-ми банки не впливають на АS, але змінюють її структуру приймаючи вклади. Система, за якою вартість банківських резерві менша ніж сума банківських депозитів є система часткового банківського резервування.

Сучасна банківська система 2-х рівнева: 1- ЦБ, 2- комерційні банки.. Для неї характерне часткове банківське резервування. Це означає, що всі комерційні банки повинні мати мінімальні обов’язкові резерви(RR), пропорційно до суми депозитів(rr) – норма обов’язкового резервування.

TR(сукупні резерви)=RR(обов’язкові) +ER(надлишкові).rr=RR/D. Величина обернена до норми резервування наз.кредитно-депозитним мультиплікатором. MULTd=1/rr показує у скільки разів зросте грошова пропозиція в результаті початкового зб.депозитів і сукупних резервів на 1000 одиниць. МВ=С+ TR. Грошовий мультиплікатор MULT=дельта М1/дельтаМВ. ПОКАЗУЄ НА СКІЛЬКИ ОДИНИЦЬ ЗМІН.ПРОПОЗ.ГРОШЕЙ ПРИ ЗМІНІ ГР.БАЗИ НА 1.Обсяг пропозиції грошей МV=РУ.

М0=готівка-найнеконтрольованіша частина і найліквідніша. Гроші поза банками.

М1=Мо+кошти на поточних рахунках. Гарячі гроші.

М2=М1+ валютні кошти+ кошти у нац.валюті на строкових рахунках.

М3=М2+кошти в трастових операціях і цінні папери банку. Найб.частина

17. Попит на гроші – це запаси грошових активів, якими бажають володіти економічні суб’єкти в кожний даний період часу. Попит на гроші проявляють всі 4 суб’єкти грошового ринку. Попит на гроші величина складна. Розрізняють сукупний попит і його складові. Види попиту на гроші обумовлені 2 функціями грошей: засіб обігу і засіб збереження вартості. Перша функція обумовлює трансакційний попит на гроші, тобто це ті гроші, які виступають посередником операцій купівлі-продажу. Ця частина залежить: виходячи з рівняння MV=PY, , де - реальні касові залишки, слідує, що чинником реального попиту на гроші є величина реального доходу Y. Аналогічного висновку доходять із кембриджського рівняння, формулюючи яке Маршал припустив, що якщо людина отримує номінальний дохід, то деяку частку k - цього доходу вона зберігає у вигляді готівки. Для макроекономіки номінальний дохід дорівнює добутку рівня цін на реальний дохід. Звідси, маємо: M=kPY, де k – коефіцієнт ліквідності, який показує яка частка доходу зберігається економічними агентами у вигляді готівки. Якщо цей вираз перетворити у реальну величину, то: , . Реальний трансакційний попит на гроші прямо залежить від рівня сукупного доходу . MD_t – номінальний попит на гроші. MD_t=kPY(графік). Обсяг трансакційного попиту не залежить від процентної ставки(графік). З появою праці Кейнса «Загальна теорія зайнятості, процента і грошей», в якій Кейнс до трансакційного попиту на гроші додав ще 2 різновиди, виходячи з мотивів: спекулятивний та обережності(передбачливості) – попит на «чорний день». Передбачливий попит дає інформацію, що можуть трапитися непередбачливі витрати. Передбачливий попит не залежить від процентної ставки, а залежить від доходу. Він включається в трансакційний. Спекулятивний попит зумовлюється функцією як засобу збереження вартості, але як фінансовий актив – лише зберігають цінність, але не збільшують її. Готівка має абсолютну 100% ліквідність, але нульову дохідність. При цьому існують інші види фінансових активів(облігації), які приносять дохід у вигляді процента. Тому чим вищою буде процентна ставка, тим більше втрачає людина, тримаючи готівку не купуючи облігації. Отже, визначним чинником попиту на гроші як на фінансовий актив є процентна ставка. Процентна ставка в цьому випадку стає альтернативним вимірником витрат. Висока процентна ставка означає високу прибутковість облігацій і високі альтернативні витрати утримання грошей на руках, що зменшує попит на готівку. При низькій процентній ставці попит на гроші збільшується, бо віддадуть їм перевагу у зв’язку з вищою ліквідністю. В цьому полягає сутність теорії переваг ліквідності. Таким чином спекулятивний попит на гроші залежить від процентної ставки(залежність обернена). , h– коефіцієнт чутливості, еластичності зміни обсягу попиту на гроші до зміни процентної ставки. . Графік сукупного попиту. Сучасна економічна теорія свідчить, що існує єдиний трансакційний попит, який залежить від процентної ставки. Нехай попит на гроші нескінченно чутливий до рівня процентної ставки, тобто h прямує до нескінченності. За цих умов крива LM стає горизонтальною.

У цьому випадку процентна ставка знаходиться на такому низькому рівні, за якого гроші практично втрачають альтернативну вартість. Тому за збільшення пропозиції грошей економічні суб’єкти не виявляють бажання вкладати гроші в альтернативні активи(акції, облігації тощо), а віддають перевагу ліквідності, тобто зберіганню свого багатства у формі готівкових грошей. Таку ситуацію називають пасткою ліквідності. На графіку показано криву LM з двома відрізками: один із додатним нахилом, що відповідає нормальним умовам, інший – горизонтальна лінія, що відповідає пастці ліквідності. Незважаючи на переміщення кривої LM вправо від положення LM₁ до положення LM₂, точка її перетину з кривою IS не змінює місце свого розташування, оскільки знаходиться на горизонтальному відрізку кривої LM. Отже, коли виникає пастка ліквідності, монетарна експансія є неефективною, оскільки вона не здатна вплинути ні на процентну ставку, ні на дохід. Натомість фіскальна експансія справляє великий вплив на дохід. Про це свідчить переміщення кривої IS від положення IS₁ у положення IS₂, що збільшує дохід від Y₁ до Y₂ за незмінної процентної ставки.

18. Теорія портфельного вибору

Основа сучасної грошової теорії – так званий портфельний підхід(теорія портфельного вибору). Власники фінансових активів мають у своїх портфелях кілька видів фінансових активів, які різняться за ліквідністю, ризиком, прибутковістю. При цьому відбувається оптимізація структури портфеля відповідно до уподобань ліквідності суб’єкта. Переваги та недоліки фінансових активів:

Для цілей аналізу спекулятивного попиту ми розглянемо портфель, що складається з 2 частин: готівки, як об’єкта грошового ринку; держ. облігацій, як об’єкта фондового ринку. Вибір між ними здійснюється залежно від процентної ставки на грошовому ринку та внутрішньої дохідності облігацій на фондовому ринку BP= 100%. BP – ринкова ціна облігацій, яка встан. під дією і на фондовому ринку. BY – доход з облігацій, який розрах. у даному випадку як фіксований. r – внутрішня дохідність облігацій, яка змінюється внаслідок коливань BP.

19.Теорія переваг ліквідності.

У своїй книзі «Загальна теорія зайнятості, процента та грошей» Кейнс відкинув класичну кількісну теорію попиту на гроші, віддав­ши перевагу власним теоретичним побудовам, в яких головну роль відіграє поняття норми процента. Він розглядав гроші як один з ти­пів багатства і стверджував, що та частина портфелів активів, яку економічні агенти бажають зберігати у вигляді грошей, залежить від того, наскільки високо вони оцінюють вищезгадану властивість лік­відності. Тому й кейнсіанську теорію попиту на гроші називають теорією «переваги ліквідності». Ліквідність у Кейнса— це можли­вість продати за одиницю часу за максимальною ціною будь-яке майно. Економічні агенти, купуючи активи, віддають перевагу більш ліквідним, тому що побоюються значних фінансових втрат за зниження ділової активності.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности