Опис дисципліни та її предмета

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 7Следующая ⇒

Ускладнення політичних, економічних, соціокультурних умов існування сучасного суспільства актуалізувало питання удосконалення управління, якісного оновлення його змісту, організаційної моделі, розроблення теоретичних і методичних аспектів її функціонування з урахуванням модерних особливостей буття соціуму. Важливою умовою успішного управління є встановлення, підтримка та розвиток стійких зв’язків між суб’єктами управлінської сфери соціальної діяльності, що забезпечується своєчасною, достовірною інформацією, інституційними механізмами влади. У реальній практиці – це зводиться до оперативного передавання інформації, координування її руху, аналітико-синтетичної переробки з метою ефективної реалізації управлінських завдань.

Актуалізація управлінської проблематики викликала інтерес до наукових дисциплін об’єктно-предметна орієнтація яких так чи інакше пов’язана з теорією та практикою управління. Цілком закономірним виглядає зростання популярності дисциплін документально-комунікаційного циклу, чільне місце з-поміж яких належить управлінському документознавству. Неодмінною умовою практичної реалізації теоретичних здобутків науки є наявність високоосвічених фахівців у галузі документознавства та інформаційної діяльності, що автоматично актуалізує питання підготовки відповідних спеціалістів вищою школою.

Для студентів, які навчаються за напрямом підготовки 6. 020105 –„Документознавство та інформаційна діяльність”, курс „Управлінське документознавство” є фундаментальним. Історично, теоретично та практично управлінське документознавство тісно пов’язано з загальним документознавством, діловодством, документально-інформаційними комунікаціями, лінгвістичними основами документознавства, документально-інформаційним забезпеченням управління, архівознавством та іншими дисциплінами, які є базовими блоку Державного освітнього стандарту вищої школи напряму підготовки „Документознавство та інформаційна діяльність”.

Зміст управлінського документознавства як навчальної дисципліни розкривають його мета та завдання. Метою курсу є вивчення управлінського документа і систем документації в їх історичному розвитку; теоретичних і практичних проблем створення документованої інформації у сфері управління; історії, теорії, практики управлінського документознавства як науки, а задля увиразнення вітчизняного наукового досвіду – дослідження зарубіжного.

Завдання курсу полягають у тому, щоб:

- відстежити еволюцію управлінського документознавства;

- з’ясувати теоретичні засади управлінського документознавства;

- показати взаємозв’язок управлінського документознавства з іншими галузями знань;

- проаналізувати основні положення класифікування службових документів в установі;

- виявити та розкрити тенденції уніфікації, стандартизації окремих форм документів, систем документацій у цілому;

- ознайомити із сучасними нормативними документами щодо уніфікованих систем документації;

- відстежити еволюцію керування документацією за кордоном;

- розкрити роль міжнародних організацій із керування документацією у системі діловодства, веденні управлінського документа.

Мета і завдання курсу „Управлінське документознавство” визначили структуру програми, яка включає вступ та п’ять тематичних блоків: „Історія управлінського документознавства як наукової дисципліни”, „Теоретичні основи управлінського документознавства”, „Класифікація управлінських документів”, „Уніфікація та стандартизація управлінської документації”, „Керування документацією за кордоном”. Деякі питання у програмі подано стисло, з урахуванням того, що вони детально розглядаються студентами при вивченні документознавства, діловодства, документально-інформаційних комунікацій, документально-інформаційного забезпечення управління, державного управління та інших навчальних дисциплін.

Опанувавши курсом, студенти повинні вміти:

– періодизувати еволюцію управлінського документознавства;

– визначати якісні й кількісні зміни в розвиткові управлінського документознавства;

– виявляти інтернальні й екстернальні чинники еволюції управлінського документознавства;

– визначати основні тенденції сучасного розвитку гуманітаристики й екстраполювати їх на документознавство;

– прогнозувати перспективний розвиток управлінського документознавства;

– виявляти основні властивості, ознаки управлінського документа;

– встановлювати функційність управлінського документа;

– розкривати специфіку існування документа в динамічному та статичному станах;

– класифікувати управлінські документи;

– давати розгорнуту характеристику різних видів управлінської документації.

Теоретична частина курсу розрахована на те, що студенти повинні знати:

– історію й теорію управлінського документа;

– основні закономірності розвитку управлінського документа;

– історію й історіографію управлінського документознавства;

– головні напрями й основні завдання управлінського документознавства;

– сучасні концепції управлінського документознавства;

– структуру управлінського документознавства;

– зв’язки управлінського документознавства з іншими галузями знань;

– термінологію управлінського документознавства;

– основні способи й методи документування управлінської інформації;

– закономірності трансформацій семантичної, семіотичної й прагматичної природи документа;

– структуру документально-комунікаційної сфери діяльності суспільства;

– еволюцію середовища створення та функціонування управлінських документів;

– теоретичні й історичні засади класифікації управлінських документів;

– методичні засади уніфікації документів;

– особливості різних видів систем документації.

До кожної теми подано запитання для самоперевірки та завдання для самостійної роботи студентів, які мають сприяти закріпленню здобутих знань і поглибленому освоєнню лекційного матеріалу.

Навчальною програмою передбачається проведення семінарських і практичних занять. Семінарські заняття покликані поглибити історичні, теоретичні, методичні знання з дисципліни. Практичні заняття проводяться за тими темами управлінського документознавства, які вимагають набуття практичних навичок роботи з документами, закріплення знань, одержаних на лекціях та в результаті самостійної роботи над навчальним матеріалом.

Рекомендований список джерел і літератури налічує 60 позицій, серед яких –правові, нормативно-правові акти, наукові та навчальні видання, публікації в фаховій періодиці.

Формами контролю засвоєння студентами навчального матеріалу є іспит, мета якого – перевірити теоретичний рівень знань студента, виявити навички застосування одержаних знань у вирішенні практичних завдань.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману