Правила роботи з колориметром КФК-2МП

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 15Следующая ⇒

1. Вмикають прилад у мережу, тумблер "сеть", кнопку "пуск"; на цифровому табло з’являється миготлива кома. Прогрівають прилад 30 хвилин з відкритою робочою камерою.

2. Встановлюють необхідну довжину світлової хвилі ручкою "Светофильтры" і відповідне значення чутливості фотоприймача.

3. У світловий потік вміщують кювету з контрольним розчином.

4. При відчиненій кришці робочої камери натиснути кнопку "ц/р" – режим роботи "р" – ручний, загоряється світлодіод "р". При віджатій кнопці "ц/р" – режим роботи "ц" – циклічний, загоряється світлодіод "ц" (вимірювання через кожні 5 секунд).

5. Натиснути кнопку "Ш(О)" – нульовий відлік. На цифровому табло зліва від коми висвітлюється цифра "0", справа – значення нульового відліку, допустимі межі від 0,001 до 1,0.

6. Закрити кришку робочої камери. Натиснути кнопку "К(1)" – вимірювання контрольного розчину. На цифровому табло зліва від миготливої коми загоряється символ "1".

7. Ввести у світловий потік кювету з дослідним розчином. Для вимірювання оптичної густини треба натиснути кнопку "Д(5)". На цифровому табло зліва від миготливої коми з’являється символ "5". Справа від миготливої коми – значення виміряної оптичної густини.

8. Виміри проводять не менше трьох разів і знаходять середнє арифметичне значення.

9. По закінченні роботи вимкнути прилад.

5 6 а в 3 4 2 б 7 1

Рис. 5. Колориметр фотоелектричний концентраційний КФК-2МП

1 – тумблер "Сеть"; 2 – мікропроцесорна система: а – циф­рове табло, б – сигнальні світлодіоди, в – клавіатура управління; 3 – кришка робочої камери; 4 – важіль управління столиком тримача кювет; 5 – світловий індикатор; 6 – ручка перемикача світлофільтрів; 7 – ручка управління чутливістю світлоприймача.

Методика виконання роботи

При визначенні концентрації речовини в розчині варто дотримуватись такої послідовності в роботі: 1) вибір світлофільтра; 2) побудова калібрувального графіка для даної речовини;

3) вимір оптичної густини досліджуваного розчину і визначення концентрації речовини в розчині.

Вибір світлофільтра. Для вибору світлофільтра необхідно одержати спектральні характеристики кожного з двох барвників у водяному розчині. Для чого готують і вимірюють оптичну густину стандартних розчинів з концентрацією досліджуваних барвників 0,02 г/л. Розчин порівняння – дистильована вода для усіх світлофільтрів. Дані для кожного барвника заносять у таблицю 3. За отриманими даними на міліметровому папері будують криву, відкладаючи по осі абсцис – довжини хвиль l, а по осі ординат - відповідні значення оптичної густини розчину. За графіком залежності D від l знаходять максимум поглинання для обох барвників і відповідні світлофільтри. При цьому можуть бути два варіанти:

Барвник А при довжині хвилі світлофільтра l₁, має максимальну оптичну густину D^A; барвник В при цій же довжині хвилі l₁ має оптичну густину D = 0, і навпаки (рис. 6).

Проте значно частіше зустрічається другий варіант, у якому барвник А при довжині хвилі світлофільтра l₁ має максимальну оптичну густину D^А, а барвник В при цей же довжині хвилі має оптичну густину D^В, відмінну від 0 (рис. 7).

Побудова калібрувального графіку. Готують 2 – 3 стандартних розчинів обох барвників. Вимірюють оптичні густини розчинів з обраними світлофільтрами. Будують градуйовані криві, відкладаючи по осі абсцис – відомі концентрації, а по осі ординат – відповідні їм значення оптичної густини (рис. 8).

Таблиця 4

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов