Проблеми людських ресурсів та кадрового потенціалу

Трансформаційні процеси, які відбуваються сьогодні в усіх сферах суспі льного життя У краї ни, потреби в забезпеченні її сталого розвитку насті йно вимагають від украї нськ ого суспільства і держави принципово нового ставлення до питання формування та розвитку кадрового потенціалу.

Це пов'язано передусім із становленням інформаційного суспільства, потребами в і нноваційно інвестиційному розвитку країни, розбудові нові тньої економі ки, що базується на знаннях, забезпечення всіх сфер життєдіяльності держави квалі фі к ованими, творчими кадрами, необхідними для реалізації наці ональних і нтересів у контексті розвитку України як демократичної, соціальної держави з розвинутою ринк овою економікою.

Розвиток якісного і рі знопрофі льного кад рового потенціалу держави є питанням національної безпеки Украї ни, її мі жнародного і мі джу. Ка тастрофі чна втра та У країною виробничих позицій на

сві товому ринку к онку рентоспроможності, що об'єктивно призводить до перетворення її в краї ну

третього світу, у зв'язку з цим є певною пересторогою для суспільства і держави.

Сьогодні в У країні склалися несприятливі у мови щодо збереження і ві дтворення людських ресурсів, людськ ого потенці алу, який є природним джерелом формування якісного складу

працівників усіх сфер державного розвитку. Насамперед, це несприятливі соці ально-ек ономі чні

у мови; проблеми, пов'язані із забезпеченням гарантованого к онституці йного права громадянна працю, ві льний вибір професії та роду тру дової ді яльності; зниження заці кавленості в розвитку які сного тру дового потенці алу в у мовах занепаду ві тчизняного виробництва; старі ннянаселення, бідність; незатреб увані сть за нині шньої органі заці йно-кадрової моделі державного управлі ння знань та і нтелекту, сучасних перспективних способів їх застосування у рі зних сфе-рах, низький рівень і нвестування в осві ту. Освіта, яка для сучасного суспі льства становить за-гальносоці альну ці нні сть, вже не має к олишнього і нстру ментального зна чення. Втра чаються позиції за якістю осві ти, стиму лами її здобуття та фаховою рі зномані тні стю. Це при тому, що сві то-вою тенденці єю початку нинішнього тисячоліття є визнання того, що розвиток лю дськ ого потенціалу є основним ресурсом сталого економічного зростання і конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. Це довела і нещодавня світова фінансово-економі чна криза. Т ому першо-черговими зах одами щодо післякризового ві дновлення ек ономік у прові дних країнах світу стали інвестиції у сфери розвитку і нфрастру ктури, ох орони здоров'я і осві ти населення. Питання значення розвитку лю дськ ого потенціалу є актуальним і в Україні. Але воно в основному має віртуальний, абстрактно-постановочний характер. Зокрема, зроб лені в Щорі чному Посланні Президента У краї -ни до Верх овної Ради України"Модерні зація України - наш стратегі чний вибір" (201 1 р.), Указі Президента У краї ни"Про Стра тегію державної кадрової полі тики на 2012-2020 роки" від 1 лютого 2012 р. № 45, розпорядженні Президента У краї ни"Про робочу групу з підготовки пропо-зицій щодо утворення та формування Президент ського кадрового резерву"Нова еліта нації" від 10 липня 2010 р. № 1017, У казі Президента У краї ни"Питання реформування Наці ональної академії державного управлі ння при Президентові У краї ни" від 9 гру дня 2011 р. № 11 10, Поста-нові Кабі нету Міністрів України"Про за твердження Положення про систему пі дготовки, пере-пі дготовки та пі двищення квалі фі кації державних слу жбовців і посадових осіб мі сцевого само-вряду вання" від 7 липня 2010 р. № 564, і нших зак онодавчо-нормативних актах важливі акценти стосовно ці єї проблеми залишаються поки що без необ хі дного програмно-органі заці йного та фі нансового заб езпе чення.

Проблемним є процес ві дтворення й нарощування які сного кадрового потенці алу держа-ви і його розвитку. За визна ченням на ук овців, негативними факторами тут насамперед є: не-сприятливі соці ально-ек ономі чні у мови формування тру дового потенці алу до досягнення лю-диною працездатного ві ку; проблеми соці ально-ек ономі чної захищеності працівників; недосконалість законодавства в соціально-трудовій сфері, нескоординованість його положень із господарським, мі граційним, податковим, фінансово-бюджетним, цивільним законодавством тощо; небезпечне усталення тіньових трудових відносин; зна чний відплив економічно активного, професі йно пі дготовленого населення за межі У краї ни; зруйновані сть системи спадк овості пе-

Нормативно-правова основа роботи з кадрами юридичної державної служби.

Україна як суверенна і незалежна держава формує власний інститут державної служби. Через цей інститут держава реалізує кадрову політику в державних органах влади та органах місцевого самоврядування з метою забезпечення їх професійним кадровим ресурсом.

Про заходи щодо реалізації Стратегії реформування системи державної служби в Україні на 2000 - 2001 [...]
Президент України; Указ, Заходи від 26.07.2000 № 925/2000

Законодавче забезпечення державної служби включає Конституцію України, Закони України

"Про державну службу",

"Про місцеві державні адміністрації",

"Про місцеве самоврядування в Україні",

Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Про запобігання корупції Верховна Рада України; Закон від 14.10.2014 № 1700-VII

укази і розпорядження Президента України, акти Кабінету Міністрів України.

Указу Президента України від 21.10.2011 № 1001 "Про Національну антикорупційну стратегію на 2011 - 2015 роки",

Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011 - 2015 роки,

Закон України "Про державну службу", введений в дію з 1 січня 1994 року, регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, і визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті.

Законами України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією" встановлено певні обмеження, пов'язані з проходженням державної служби. Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу державного службовця.

Відповідно до Закону України "Про державну службу" для проведення єдиної державної політики та функціонального управління державною службою утворено Головне управління державної служби України (Головдержслужба України).

Запровадження системного підходу до питань добору і підготовки кадрів стало можливим із затвердженням

Указами Президента України від 10 листопада 1995 року № 1035 Програми кадрового забезпечення державної служби та Програми роботи з керівниками державних підприємств, установ і організацій. Цим документом разом із

від 19 травня 1995 року № 381 "Про заходи щодо вдосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, з керівниками державних підприємств, установ і організацій" і

від 30 травня 1995 року № 398 "Про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців"

започатковано розробку і прийняття низки нормативно-правових актів з удосконалення роботи з кадрами в органах виконавчої влади, формування кадрового резерву на посади державних службовців, організації та проведення атестації, декларування доходів, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, спрямування наукових досліджень у сфері державної служби, міжнародного співробітництва тощо.

Питання організації кадрової роботи регулює

застосовується в частині при прийнятті на службу в органи місцевого самоврядування відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК
проведення іспиту кандидатів на заміщення вакантних посад державних службовців

{У тексті Загального порядку слова "засади запобігання і протидії корупції" замінено словами "запобігання корупції" згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби № 87 від 27.04.2015}