Правопорушення та юридична відповідальність

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 13

19.1. Правопорушення — винне протиправне діяння деліктоздатного суб’єкта, яке є шкідливим або небезпечним для особи чи суспільства.

19.2. Об’єкт правопорушення — певні блага та цінності, яким протиправними діяннями завдається шкода.

19.3. Об’єктивна сторона правопорушення — протиправне діяння (дія або бездія), його негативні наслідки (шкода) та причинний зв’язок між ними.

19.4. Суб’єкт правопорушення — деліктоздатна особа (індивід або організація), яка вчинила протиправне діяння.

19.5. Деліктоздатність — передбачена юридичними нормами здатність суб’єкта нести юридичну відповідальність за вчинене ним правопорушення.

19.6. Суб’єктивна сторона правопорушення — психічне ставлення суб’єкта до свого протиправного діяння та його негативних наслідків.

19.7. Юридична відповідальність — застосування до правопорушника передбачених юридичними нормами заходів державного примусу, яке полягає у позбавленні його певних благ і цінностей, що йому належали.

Правове регулювання суспільних відносин

20.1. Правове регулювання — юридичний вплив на суспільні відносини з метою їх закріплення, розвитку, охорони та захисту, який здійснюється за допомогою юридичних засобів.

20.2. Сфера правового регулювання — соціальний простір, на який розповсюджується або може розповсюджуватися правове регулювання.

20.3. Способи правового регулювання — прийоми юридичного впливу на поведінку суб’єктів.

20.4. Дозвіл — надання суб’єктам права вчинювати або не вчинювати певні дії.

20.5. Позитивне зобов’язування — покладання на суб’єктів обов’язку вчинювати певні дії.

20.6. Заборона — покладання на суб’єктів обов’язку не вчинювати певні дії.

20.7. Тип правового регулювання — порядок сполучення дозволів, позитивних зобов’язувань і заборон у правовому регулюванні суспільних відносин.

20.8. Механізм правового регулювання — комплекс взаємопов’язаних і взаємодіючих юридичних засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання.

20.9. Юридичні засоби — передбачені юридичними нормами правові явища, які, завдяки своїм об’єктивним властивостям, можуть слугувати досягненню певних цілей.

20.10. Ефективність правового регулювання — ступінь досягнення цілей правового регулювання з використанням юридичних засобів.

Правові системи

21.1. Правова система суспільства — комплекс певних правових явищ, взаємозв’язок і взаємодія яких забезпечують досягнення правопорядку як необхідної умови функціонування суспільства.

21.2. Тип правової системи — сукупність суттєвих ознак, притаманних певній групі правових систем.

Приклади тестових завдань з курсу «Теорія держави і права»

Під якими номерами правильно вказані види основних прав людини за суб'єктним складом.

1) економічні;

2) індивідуальні;

3) політичні;

4) активні;

5) громадянські.

Під якими номерами правильно вказані органи державної виконавчої влади.

1) обласний суд;

2) Міністерство транспорту України;

3) генеральний прокурор України;

4) Верховна Рада Республіки Крим;

5) Міська рада.

Під якими номерами правильно вказані види державного режиму.

1) ідеологічний;

2) парламентський;

3) гуманітарний;

4) демократичний;

5) тимчасовий.

Під якими номерами правильно вказані види юридичних актів за юридичною природою.

1) правозмінюючі;

2) складні;

3) правотворчі;

4) правоприпиняючі;

5) усні.

Під якими номерами правильно вказані види політичних партій залежно від методів здійснення своєї програми.

1) опозиційні;

2) ліберальні;

3) революційні;

4) правлячі;

5) демократичні;

Під яким номером правильно вказана основна форма права в нормативно-актній правовій системі.

1) правовий звичай;

2) нормативно-правовий акт;

3) договір;

4) прецедент;

5) корпоративна норма.

Під якими номерами правильно вказані неправові форми виконання функцій держави.

1) установча діяльність;

2) матеріально-технічна діяльність;

3) правотворчість;

4) правозастосовча діяльність;

5) правоохоронна діяльність.

Яке поняття розкриває дане визначення «спосіб зовнішнього виразу і закріплення індивідуального правила поведінки, яке встановлюється компетентним органом держави для врегулювання конкретної життєвої ситуації і стає загальнообов’язковим для регулювання аналогічних конкретних життєвих ситуацій».

1) правовий звичай;

2) інтерпретаційно-правовий акт;

3)рішення суду;

4) правовий прецедент;

5) закон.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология