Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Чисельний склад та структура парламенту.Содержание книги Поиск на нашем сайте Чисельний склад парламенту визначається з урахуванням різновекторних чинників. Оптимальною, з огляду на всі обставини, вважається чисельність парламенту в 350-500 депутатів. Чисельність парламентів європейських країн коливається від 60 (Люксембург) до понад 600 (Палата громад парламенту Великої Британії та Бундестаг ФРН). Згідно ст. 76 КУ конституційний склад ВРУ – 450 народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки. Вибір відповідної виборчої системи парламенту України відбувався з моменту проголошення незалежності держави. Як відомо, до 1997 року існувала мажоритарна система виборів народних депутатів України. Згідно з ЗУ “Про вибори народних депутатів України” від 24 вересня 1997 року було запроваджено змішану пропорційно-мажоритарну виборчу систему. Особливостями саме цього Закону стало: 225 депутатів обиралися в одномандатних виборчих округах на основі відносної більшості, а 225 – за списками від політичних партій; участь виборців у виборах є добровільною; вважалось, що виборці, які не взяли участь у голосуванні підтримують волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні; право висування кандидатів належало громадянам України, реалізовувалось політичними партіями або шляхом самовисування (900 підписів), зборами виборців і трудовими колективами. Багато положень цього Закону були визнані КСУ неконституційними (виборці, які не взяли участь у голосуванні підтримують волевиявлення тих виборців, які взяли участь у голосуванні). Враховуючи це ВРУ 18 жовтня 2001 року прийняла новий Закон України “Про вибори народних депутатів України”, який зберігав змішану пропорційну мажоритарно-пропорційну систему. На відміну від попередніх, новий ЗУ, прийнятий ВРУ 25 березня 2004 року запровадив пропорційну систему виборів народних депутатів. Але 7 липня 2005 року, як відомо, була підписана нова редакція цього Закону. Але всі перелічені закони не врахували таких важливих положень як: найбільш ефективною є пропорційна система, яка ґрунтується на голосуванні за списки депутатів із преференціями (перевагою). Це дозволяє обирати не тільки партію, а й надавати перевагу тим чи іншим кандидатам безпосередньо. Така система веде до позбавлення партійної верхівки чи лідерів партії права формувати передвиборні списки. Актуальним є питання скасування права політичних партій утворювати політичні блоки, практика діяльності нинішнього парламенту довела, що до складу блоків увійшли представники дріб’язкових неавторитетних у виборців партій, а крім того після виборів такі блоки розпадаються, і тому утворення діє спроможної більшості, як того вимагає конституційна реформа, стає проблематичним. Згідно ст. 82 КУ ВРУ є повноважною за умови обрання не менше 2\3 від її конституційного складу. Основними структурними елементами Українського парламенту є: 1. Керівництво Верховної Ради України (Голова Верховної Ради України, його Перший заступник і заступник) — посадові особи, що організовують роботу парламенту, координують роботу його структурних підрозділів, здійснюють представницькі функції. 2.Депутатські об'єднання — фракції і групи та Погоджувальна рада фракцій і депутатських груп — колегіальний координаційний орган парламенту, покликаний забезпечити компроміс чи консенсус між депутатськими об'єднаннями з основних питань порядку денного. 3.Комітети Верховної Ради України — постійно діючі допоміжні органи парламенту, які складаються з народних депутатів і здійснюють попередню підготовку питань до розгляду в пленарному засіданні. 4.Тимчасові (спеціальні та слідчі) комісії Верховної Ради України — допоміжні органи парламенту, що складаються з народних депутатів і створюються з конкретного питання, на визначений термін. 5.Апарат Верховної Ради України — допоміжний орган, що складається з державних службовців (посадових і службових осіб) та технічного персоналу і здійснює організаційне, правове, інформаційне, соціально-побутове, аналітичне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності парламенту. Крім того, до парламенту функціонально примикає Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Інститут законодавства і Парламентське видавництво взаємодіють з Верховною Радою на госпрозрахункових засадах. Таким чином парламент України має моно камерну структуру і складається з 450 депутатів, яки обираються на пропорційній основі.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-25; просмотров: 172; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.156 (0.005 с.) |