Форми народного волевиявлення.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 6Следующая ⇒

Виходячи з того, що Конституція України проголосила народ єдиним джерелом влади, логічним продовженням цьо­го є визначення в Основному Законі форм народного воле­виявлення.

Такими формами відповідно до розділу III "Вибори. Ре­ферендум" і, зокрема, ст. 69 Конституції, є лише вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.

До основних форм народного волевиявлення згідно з Конституцією України належать:

• вибори народних депутатів до Верховної Ради України;

• вибори Президента України;

• вибори депутатів до Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• вибори до сільських, селищних, міських рад.

Формою волевиявлення народу України є референдуми, які поділяються на:

• всеукраїнський референдум;

• референдум Автономної Республіки Крим;

• місцевий референдум.

Нарешті, до форм волевиявлення народу України нале­жать інші форми безпосередньої демократії, зокрема:

• народні обговорення;

• дорадче опитування громадян України (консультатив­ний референдум) — ст. 46 Закону України "Про всеукраїнський і місцевий референдум" від 3 липня 1991 р.;

• опитування громадської думки — ст. 47 згаданого Закону, а також форми безпосередньої демократії, які використовуються в системі місцевого самоврядування, до них відносяться:

- загальні збори громадян — ст. 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 р. - збори всіх або частини жителів територіальної громади за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення.

- місцеві ініціативи (ст. 9 Закону України “Про місцеве самоврядування”) - пропозиція членів громади про обов'язковий розгляд на відкритому засіданні ради будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування.

- громадські слухання (ст. 13 згаданого Закону) - це заслуховування не рідше одного разу на рік громадою звітів депутатів ради і посадових осіб місц­евого самоврядування, під час якого можуть порушуватися різні питання і вноситися пропозиції з питань місцевого значення.

Отже, народне волевиявлення має як позитивні, так і негативні риси. У процесі народного волевиявлення шляхом виборів або референдуму народ часто не повністю і не завжди знає ту справу, яку слід вирішувати, і тих людей, яких він оби­рає. До цього слід додати, що жорстока криза соціального та економічного життя, зокрема в Україні, безпосередньо впли­ває на правосвідомість народу, що може виявитися у певному ігноруванні виборів.

Розділ 2. Вибори, їх види. Виборче право, виборчі системи та виборчий процес.

Поняття та види виборів.

Вибори, як форма народного волевиявлення, є одним із способів формування народом органів дер­жавної влади та місцевого самоврядування або інших інститутів. Це стосується насамперед формування представницьких органів законодавчої влади - пар­ламентів, виборів президента, представницьких ор­ганів місцевого самоврядування тощо.

Вибори є одним з найдавніших інститутів конституційного права, який широко використовувався у Стародавній Греції та Римі.

Соціальне призначення виборів проявляється в тому, що: по-перше, вони виступають необхідним засобом надання владі легітимного характеру; по-друге – є вихідним принципом організації державного механізму та системи місцевого самоврядування, а по-третє, відіграють визначну роль у формуванні політичної еліти суспільства, що є досить актуальним для сьогодення нашої держави.

Вибори за конституційним правом можна класифікувати залежно:

— від часу проведення:

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?