Методу бухгалтерського обліку.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 4Следующая ⇒

159. Застосування вартісної оцінки дає можливість:

1) порівняти витрати підприємства з доходом;

2) зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;

3) визначити результат;

4) визначити рух господарських засобів.

160. Купівельна вартість – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

161. Продажна вартість – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

162. Собівартість готової продукції або послуг – це:

1) вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

2) вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

3) сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

4) первісна вартість.

163. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети при придбанні оцінюють:

1) за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;

2) за цінами продажу;

3) за первісною вартістю;

4) за чистою вартістю реалізації.

164. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція при придбанні оцінюються:

1) за первісною вартістю;

2) за цінами реалізації;

3) за їх фактичною собівартістю;

За фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.

165. За характером виробництва калькуляції класифікують:

1) галузеві і повні;

2) попередні і виконавчі;

3) масові (періодичні), індивідуальні, проміжні;

4) загальні і параметричні.

166. Під об'єктом калькуляції слід розуміти:

1) окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;

2) спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;

3) витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

4) спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

167. Для визначення величини фактичної собівартості використовують:

1) інвентаризацію;

2) калькуляцію;

3) баланс;

4) подвійний запис.

168. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування:

1) калькуляції;

2) звітності;

3) подвійного запису;

Вартісної оцінки.

169. Інвентаризація – це:

1) перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;

2) перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

3) перевірка наявності працюючих на підприємстві;

4) систематична перевірка фінансового стану підприємства

Що підлягає інвентаризації?

1) все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;

2) тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;

3) основні засоби підприємства;

4) трудовий колектив підприємства.

Які є види інвентаризації в залежності від повноти охоплення перевіркою об’єктів?

1) планові та несподівані;

2) повна та часткова;

3) повторні та додаткові;

Вибіркова та суцільна.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности