Розкрити призначення і класифікацію операційних рахунків.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 15Следующая ⇒

Операційні рахунки призначені для відображення господарських процесів, тобто процесів постачання, виробництва і реалізації, а також результатів діяльності підприємства. Ці рахунки призначені для накопичення інформації щодо витрат, доходів та фінансових результатів, і більшість з них не мають сальдо. До операційних рахунків належать: розподільчі, калькуляційні та результатні, номінальні, порівняльні.

Розподільчі рахунки призначені для обліку витрат, які за своєю природою не можуть бути віднесені на відповідні рахунки, а вимагають розподілу за певними критеріями. Розподільчі рахунки поділяють на збірно-розподільчі й звітно-розподільчі.

Номінальні рахунки призначені для обліку об’єктів, які не відображаються безпосередньо в балансі, тобто витрат, доходів і фінансових результатів. До номінальних рахунків відносять “Собівартість реалізаці, а також рахунки, призначені для обліку операційних витрат, які не включаються до собівартості: “Адміністративні витрати”, “Витрати на збут”, “Інші витрати операційної діяльності”. До номінальних (тимчасових) рахунків належать також рахунки, призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій: “Доходи від реалізації”, “Інший операційний дохід”,“Дохід від участі в капіталі”, “Інші фінансові доходи”, “Надзвичайні доходи”.

Порівняльні рахунки призначені для обліку відповідних господарських процесів і виявлення результатів про них. До порівняльних належать рахунки “Фінансові результати” і “Втрати від браку”.

Калькуляційні рахунки призначені для обліку витрат, пов'язаних із виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг з метою обрахування їх собівартості. Оскільки за даними цих рахунків складають калькуляцію, то самі рахунки одержали назву калькуляційних. Правильно організований облік витрат виробництва є запорукою якісних калькуляцій, необхідних для ціноутворення, точного визначення вартості товарного випуску. До калькуляційних належать рахунки: "Виробництво", "Капітальні інвестиції" та ін.

Розкрити призначення і будову збірно-розподільчих рахунків.

Розподільчі рахунки призначені для обліку витрат, які за своєю природою не можуть бути віднесені на відповідні рахунки, а вимагають розподілу за певними критеріями. Розподільчі рахунки поділяють на збірно-розподільчі й звітно-розподільчі.

Збірно-розподільчі рахунки призначені для обліку (попереднього збирання) накладних витрат, пов’язаних з організацією, обслуговуванням, управлінням цехами та іншими виробничими підрозділами основного і допоміжного виробництв з метою наступного розподілу їх між відповідними об’єктами. Необхідність використання збірно-розподільчих рахунків зумовлена тим, що зазначені витрати в момент їх здійснення не можливо прямо віднести на ті чи інші об’єкти (наприклад, витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню та ін.). Тому такі витрати протягом звітного періоду попередньо відображають (збирають) на дебеті збірно-розподільчих рахунків, а наприкінці місяця списують з кредиту цих рахунків на дебет рахунка “Виробництво” і розподіляють між об’єктами калькулювання пропорційно встановленому базису. За допомогою цих рахунків, крім того, здійснюється контроль за відповідальністю фактичних витрат затвердженому кошторису, дотриманням норм витрат. Після списання облічених затрат збірно-розподільчі рахунки закриваються, залишку не мають, а тому в балансі не відображаються.

До збірно-розподільчих належить, зокрема, рахунок “Загально виробничі витрати”.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?