Облік формування спеціальних резервів під заборгованість за нарахованими доходами і облік Списання сумнівної заборгованості за рахунок резервів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 22Следующая ⇒

За ступенем ризику банківські позики поділяються на: стандартні кредити та кредити з підвищеним ризиком. Формування спеціальних резервів здійснюється для відшкодування основного боргу (без процентів та комісій) за всіма видами наданих кредитів у національній та іноземній валютах, включаючи надані депозити, кредити іншим банкам, суб’єктам господарювання (овердрафт, враховані векселі, факторингові операції фінансовий лізинг), наданими гарантіями та поручительствами. Не здійснюється формування резерву за бюджетними коштами, а також за кредитами та депозитами, наданими між установами в системі одного банку. Резерви для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків поділяють на резерв під стандартну заборгованість та резерв під нестандартну заборгованість (кредити під контролем, субстандартні, а також сумнівні та безнадійні кредити). Формування резервів під стандартну і нестандартну заборгованість, а також в залежності від позичальників (комерційні банки чи фізичні та юридичні особи) здійснюються окремо.

3.Характеристика факторингових операції комерційного банку

Одним із найперспективніших видів банківських послуг є факторинг — ризикований, але високоприбутковий бізнес, ефективне знаряддя фінансового маркетингу, одна з форм інтегрування банківських операцій, що найбільше пристосована до сучасних процесів розвитку економіки.

В операції факторингу звичайно беруть участь три особи: фактор-банк — покупець вимоги, початковий кредитор (клієнт) і боржник, що одержав від клієнта товари з відстроченням платежу.

Операція факторингу полягає в тому, що факторинговий відділ банку купує боргові вимоги (рахунки-фактури) клієнта на умовах негайної оплати 70—90 % вартості відфактурованих поставок і сплати іншої частини за відрахуванням процента за кредит та комісійних платежів, у строго обумовлені терміни незалежно від надходження виторгу від дебіторів. 10—30 %, що лишились, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає утриману суму клієнтові. Утримані банком 10—30 % від суми боргу є також заходом стимулювання клієнта до належного виконання обов’язків щодо поставки. Якщо боржник не оплачує в термін рахунку факторингу, то виплати замість цього здійснює факторинговий відділ.

Головною метою факторингових операцій є:

забезпечити постачальникові своєчасну оплату відвантажених товарів;

управління платіжною дисципліною позичальника;

підвищення ефективності розрахунків між клієнтами;

ліквідація виникнення дебіторської заборгованості у позичальника.

Факторингові операції банків класифікуються як:

внутрішні, якщо постачальник і його клієнт, тобто сторони за договором купівлі-продажу, а також факторингова компанія перебувають в одній і тій самій країні;

міжнародні, якщо суб’єкти факторингової операції перебувають у різних країнах.

Факторинг відносять до нетрадиційних для вітчизняної практики операцій, їх частка в загальній сумі активів банку незначна, що спричинено відсутністю економічних умов для їх розвитку. Основними факторами розвитку факторингових операцій є зро-стання обсягів виробництва, зміцнення загальної платоспроможності контрагентів ринкових відносин, зниження темпів інфляції, удосконалення ресурсної бази.

Головною метою аналізу факторингових операцій є визначення невикористаних резервів з підвищення рівня їх ефективності.

Крім того, в процесі аналізу факторингових операцій необхідно визначити:

рівень купівлі дебіторської заборгованості;

значимість факторингу в діяльності банку;

дохідність і прибутковість факторингових операцій;

доцільність проведення факторингових операцій.

Білет № 28

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?