Основи класифікації бухгалтерських рахунків

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Класифікація:

За відношенням до балансу(балансові, позабалансові, небалансові-7,8,9)

За ступенем деталізації(синтетичні, аналітичні)

За економічним змістом(господарські засоби, джерела утворення, господарські процеси і результати),відображаються наявність та рух засобів

За призначенням і структурою:

Основні(призначені для обліку стану та руху господарських засобів та їх джерел. Вони в сукупності характерез майновий стан під-ва)

Регулюючі(призначені для корегування показників основних рахунків і окремих статей балансу. Вони є не самостійного значення)

Операційні(призначені для відображення господарських процесів, тобто процесів постачання, виробництва, реалізації, а також результатів господ. Діяльності під-ва)

Результативні(використовуються для відображення та порівняння витрат та доходів.)

Позабалансові(Рахунки які не відображаються в балансі, а розміщуються за його підсумком)

Класифікація рахунків в залежності від деталізації інформації.

В залежності від деталізації рахунки поділ. На аналітичні та синтетичні:

Синтетичними називають рахунки призначені для обліку економічно однорідних груп засобів їх джерел та господарських процесів у грошовому вимірнику.

Аналітичні рахунки це облік в якому крім грошового, застосовують натуральні й трудові вимірники. За допомогою цього обліку отримується детальна інформація про конкретні види засобів, їх джерел, а також господарських процесів.

Характеристика та взаємозв’язок синтетичних та аналітичних рахінків

Взаємозвязок між синтетичними й аналітичними рахунками.:

1,на рахунках аналітичного і синтетичного обліку залишок(сальдо) розміщується на одній і тій же стороні рахунка.

2,Якщо дебетується чи кредитується синтетичний рахунок, то однаково дебетується чи кредитується його аналітичні рахунки.

3,Кожну операцію на рахунках синтетичного обліку записують загальною сумою, а на відповідних аналітичних рахунках-частковими сумами.

4,Сума залишків і оборотів за всіма аналітичними рахунками має дорівнювати залишку й оборотам, відповідно, синтетичного рахунка. Відсутність такої рівності свідчить про наявність помилок у бухг.записах.

Також буває що для аналізу рахунків, потрібно мати більшу широку інформацію,

У цьому випадку вдаються до додаткового групування однорідних аналітичних рахунків у межах синтетичного рахунка. Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків.

Узагальнення даних про об'єкти обліку у відомостях синтетичних та аналітичних рахунків.

Оборотна відомість є способом узагальнення даних з поточного БО, тобто оборотів і залишків на рахунках на початок/кінець звітного періоду.

Фактично оборотна відомість – це спосіб взаємозв’язку між балансом і рахунками.

За доп.оборотної відомості перевіряють правильність ведення обліку.

1,Початкові, дебітові і кредитові залишки = валюті початкового балансу.

2,Оборот по дебету=обороту по кредиту і = підсумку журналу госп.оп.

3,Кінцеві дебітові і кредитові залишки = валюті кінцевого балансу.

Обороти і залишки синтетичного обліку повинні = підсумкам оборотів і залишків отриманих в анал.обліку.

Складання оборотної відомості дає змогу виявити наступні помилки:

-недотримання подвійного запису при реєстрації госп.операцій.

-неправильний підрахунок оборотів окремих рахунків.

-неправильне визначення сальдо або неправильне перенесення його до оборотної відомості.

Види оборотних відомостей:

-Відомість контокорентної форми(відображення даних у грошовому вимірнику)

-Кількісно-сумової форми(це відображення даних у грошовому та натуральному вимірнику)

-Шахова оборотна відомість(призначена для більш глибокого ознайомлення із змістом госп.оп., вона застосовується для перевірки кореспонденції рахунків)

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману