Поняття Про ОР і законодавчо-нормативна база їх нормування 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття Про ОР і законодавчо-нормативна база їх нормування

Поиск

 
 


1. Розвиток хімічної промисловості (синтетичні речовини народного господарства токсичні, за визначених обставин спричиняють отруєння).

2. Розвиток фармацевтичної промисловості (передозування і зловживання).

3. Використання у сільському господарстві пестицидів, нітратів, гербіцидів.

4. Забруднення довкілля (викиди автомобілів – карбон оксид і тетраетилплюмбум; промисловості тощо).

В даний час у світі використовуються в промисловості, у сільському господарстві і для побутових цілей мільйони тонн токсичних речовин, у тому числі 500 речовин, що відносяться до групи СДОР — найбільш токсичних для людини. Крім того, щорічно у світі спалюють до 10 млрд.т. палива (кам’яне вугілля, нафта, газ, сланці), внаслідок чого надходять в атмосферу, грунт, воду рік, а потім і в організм людини більш ніж 100 млн.т. оксидів азоту, усього до 700речовин. Внаслідок такого хімічного впливу на зовнішнє середовище створилася винятково несприятлива екологічна ситуація, у т. ч. і в Україні.

На території України є більш ніж 1500 промислових підприємств, що виробляють, зберігають і використовують більш 280 тис. т. різноманітних СДОР. У зонах таких об’єктів проживають до 22 млн. чоловік.

На практиці до хімічно небезпечних об’єктів відносяться:

1. Підприємства хімічної або нафтопереробної промисловості.

2. Підприємства, оснащені холодильними установками - м’ясокомбінати, молокозаводи, рибокомбінати тощо.

3. Водогінні, фільтрувальні станції, очисні споруди, що використовують хлор.

4. Залізничні станції з рухомим складом зі СДОР.

5. Склади і бази із запасами для дезинфекції, дезинсекції, дератизації сховищ із зерном.

6. Склади і бази з запасами для отрутохімікатів, що використовуються у сільському господарстві.

Викидання ОР в атмосферу може статися при аваріях авто- й залізничного транспорту, що перевозить у цистернах отруйні речовини, при аваріях на хімічних підприємствах і підприємствах, далеких від хімічної технології — пивзаводах, м’ясокомбінатах, водогінній мережі.

ОР можуть виходити в навколишнє середовище в газоподібному стані або рідкому, потім, випаровуючись, перетворюватися на пару або газ.

Залежно від характеру ОР і їх властивостей визначається клінічний прояв при впливі на організм людини. СДОР можуть вибірково уражати різноманітні відділи і системи організму людини.

Отруйні речовини (ОР) - це небезпечні високотоксичні хімічні речовини та сполуки, індивідуальні за своїм складом, суміші хімічних речовин та сполук, продукти їх розкладу та розпаду, які за своїми властивостями можуть створити небезпеку для навколишнього середовища, тварин і здоров'я людей, що може привести до загибелі об'єктів довкілля, тварин та людей, і, які потребують спеціальних методів, умов і засобів поводження з ними.

Речовини, які зумовлюють отруєння називаються отрутами. При попаданні в організм в малих кількостях отрути призводять до отруєння. Вважають, що найсильнішою отрутою є бутулотоксин (утворюється із бактерій Clostridium botulism). Його смертельна доза для дорослої людини 0,000003 мг.

Законодавчо-нормативна база:

1. Інструкція про розгляд заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів / Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №294 від 30.07.2002 р.

2. Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів / Постанова КМ України №440 від 20 червня 1995 р.

3. Перелік отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізація яких здійснюються за наявності дозволу /Постанова КМ України від 20 червня 1995 р. №440.

4. Закон “Про лікарські засоби” від 4 квітня 1996 р.

5. Переліки отруйних та сильнодіючих лікарських засобів /Наказ МОЗ України від 27 липня 2004 р.

 

КЛАСИФІКАЦІЯ ОР

 

На практиці для класифікації ОР використовуються різноманітні підходи. Класифікація ОР різноманітна, вона залежить від хімічної структури, ступеня токсичності, тривалості дії, клінічних проявів, інших чинників (табл. 1).

Таблиця 1

Класифікація ОР

п Ознаки класифікації Поділ за ознакою Примітки
  За походженням 1.1. Рослинні отрути. 1.2. Тваринні отрути. 1.3. Токсини грибів.   1.4. Синтетичні токсичні речовини Морфін, нікотин, стрихнін, коніїн тощо Отрути змій, жаб, скорпіонів, бджіл, павуків Ерготамін, ергометри, мускарин, псилоцин, псилоцибін Бойові, сільськогосподарські, у промисловості
  За призначенням 2.1. Військові. 2.2. Для сільського господарства   Пестициди, інсектициди, гербіциди
  За токсичною дією на організм і клінічним проявом 3.1. Речовини переважно задушливої дії Хлор, фосген, хлорпікрин, гідрозид амід фосфор, дифосген
3.2. Речовини переважно гідрозил аміною дії Оксид вуглецю, синильна кислота, етилен хлорид
3.3. Речовини, що володіють задушливою дією Сірководень, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, акрилонітрил
3.4. Нейротропні отрути, тобто речовини нервово-паралізуючої дії, що порушують функції ЦНС і периферійної нервової системи ФОР — зарин, зоман, V-гази, хлорофос, фосфорорганічні інсектициди (ФОІ)
3.5. Речовини, що володіють задушливою і нейротропною дією Аміак
3.6. Метаболічні отрути Етиленоксид, метилхлорид
3.7. Речовини, що порушують обмін речовин і структуру клітини Діоксин
  За характером токсичної дії на організм 4.1. Нервово-паралітичної дії — зарин, зоман, VX (Ві-Екс). Вражають ЦНС при дії на організм через органи дихання, при проникненні в пароподібному і краплинно-рідинному стані через шкіру, при потраплянні в шлунково-кишковий тракт з їжею і водою. Їх стійкість влітку більше доби, взимку – кілька тижнів і навіть місяців. Є найнебезпечніші. Для враження людини досить дуже малої їхньої кількості. Ознаками зараження: слинотеча, звуження зіниць (міоз), утруднення дихання, нудота, блювота, судоми, параліч.
4.2. Шкірно-наривні — іприт, люїзит. Діють у краплиннорідкому, аерозольному й пароподібному стані. При влученні на шкіру ураження виявляється через 4-8 год. У легких випадках спостерігається почервоніння шкіри з наступним набряком і сверблячкою. У важких випадках утворюються пухирці, які через 2-3 дні лопаються й утворюються виразки. При відсутності інфекції гояться за 10-20 днів.
4.3. Загально-отруйної дії — синильна кислота, хлорціан Уражують кров і нервову систему. При важкому отруєнні відчувається стиснення в грудях, почуття сильного страху, важкий подих, судоми, параліч подиху
4.4. Задушливої дії — фосген; дифосген. Проявляються через 4-6 год. У вигляді сильного кашлю й спазмів у бронхах. Ознаками поразки є солодкуватий, неприємний смак у роті, кашель, запаморочення, загальна слабкість
4.5. Психогенної дії — Бі-Зет (хінукліділ-3-бензілат), ЛСД (гідрозил лезергінової кислоти) Викликають тимчасові психози за рахунок порушення хімічної регуляції в центральній нервовій системі. При попаданні в організм ці гази здатні викликати також розлад руху, зору, слуху, галюцинації. Поведінка ураженого аналогічна поведінці хворого шизофренією. Газ Бі-Зет залежно від токсичної дози здатний присипляти людей і тварин.
4.6. Подразнювальні — гідрозил амін, Сі-Ар (Дибензоксазепін), Сі-Ес (Хлорбензальмалондинітрил) Викликають хімічні опіки на слизових оболонках очей і верхніх дихальних шляхах
  За летючістю 5.1. Стійкі – Ві-Ікс, зоман, іприт Зберігають свою уражаючу дію від декількох годин до декількох днів, тижнів після застосування
5.2. Нестійкі – фосген, синильна кислота, хлорціан Діють від декількох хвилин до двох годин
  За тактичним призначенням 6.1. Смертельні - для смертельної поразки чи виводу людей на тривалий термін, - тимчасово виводять з ладу (діють на нервову систему і викликають психічні розлади)
6.2. Дратівні  
6.3. Навчальні  
  П’ять груп ОР, які поділяються за характером дії на організм людини 7.1. Нервово-паралітичної дії Викликають ураження ЦНС. Мета – швидке та масове враження людей з великою кількістю смертних випадків
7.2. Шкіряно-наривної дії Завдають шкоди через шкіряні покрови, а при використанні їх у вигляді пари – і через органи дихання
7.3. Загальноотруйної дії Уражають через органи дихання і викликають припинення окислювальних процесів у тканинах організму
7.4. Задушливої дії Найбільше уражають легені
7.5. Психохімічної дії Впливаючи на центральну нервову систему, здатні тимчасово порушити нормальну психічну діяльність людини або викликати тимчасову сліпоту, глухоту, відчуття страху, обмеження рухових функцій деяких органів. Одною з особливостей цих речовин є те, що для смертельного ураження дози мають бути в 1000 разів більше, ніж для тимчасової дії
  За силою дії речовин 8.1. Найбільш небезпечні (надзвичайно і високо токсичні) – сполуки металів   Органічні і неорганічні похідні миш’яку, ртуті, кадмію, свинцю, талію, цинку тощо
- Карбоніли металів Тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші
- Речовини ціанистої групи Синильна кислота, її солі, бензальдегідціангідрон, нітрили, органічні ізоціанати);
- Сполуки фосфору Фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин
- Фторорганічні сполуки Фтороцтова кислота і її ефіри, фторетанол
- Хлоргідрони Етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон
- Галогени Хлор, бром
- Інші сполуки Етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген
8.2. Сильно токсичн і речовини - мінеральні і органічні кислоти   сірчана, азотна, фосфорна, оцтова, інші
- луги аміак, натронне вапно, їдкий калій тощо
- сполуки сірки діметилсульфат, розчинні сульфіди, сірковуглець, розчинні тіоціанати, хлорид і ідро сірки
- хлор і бром заміщені похідні вуглеводню хлористий і бромистий метил
- деякі спирти і альдегіди кислот  
- органічні і неорганічні нітро- і аміносполуки гідрозил амін, гідрози, анілін, толуїдин, нітробензол, динітрофенол, феноли, крезоли та їх похідні; гетероциклічні сполуки
    8.3. Помірно-, мало – і практично не токсичні речовини Основна маса хімічних сполук, які не представляють собою хімічної небезпеки
  За швидкістю дії на організм і появи ознак ураження 9.1. Швидкодіючі Не мають періоду прихованої дії. Вони уражають через кілька хвилин (зарин, зоман, синильна кислота, хлорціан, Сі-Ес, Сі-Ар)
9.2. Повільної дії Мають період прихованої дії, призводять до ураження через деякий час (Ві-Екс, іприт, фосген, Бі-Зет)
  За агрегатним станом 10.1. У краплинорідкому стані  
10.2. У вигляді газу Пара
10.3. У вигляді аерозолю Туман, дим
  За хімічним складоМ 11.1 Неорганічного походження Ртуть, арсен, плюмбум і його сполуки, карбону (ІІ) оксид, синильна (ціанідна) кислота й її солі, хлор (бром-) ціан
11.2 Органічного походження, природні і синтетичні  


Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2017-01-24; просмотров: 196; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.008 с.)