Тема 3. Дослідження регуляції ферментативних процесів.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 9Следующая ⇒

Актуальність теми.

Перебіг біохімічних реакцій в організмі можливий лише за умов присутності каталітично активних форм ферментів. Існує декілька шляхів регуляції активності ферментів: зміна каталітичної активності ферменту, зміна кількості ферменту. Завдяки активації чи гальмуванню активності ферментів збільшується або зменшується швидкість біохімічних реакцій, які лежать в основі процесів життєдіяльності. Порушення регуляції активності ферментів призводить до розвитку патологічних процесів в організмі людини.

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета: вивчити регуляцію ферментативних процесів.

Конкpетні цілі:

1. Аналізувати механізми регуляції основних метаболічних процесів.

2. Аналізувати шляхи та механізми регуляції ферментативних процесів як основи обміну речовин в організмі в нормі та при патологічних процесах.

Вихiдний piвень знань-вмiнь: знати властивості ферментів, їх будову, активні центри.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами

Учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Індивідуальна самостійна робота студентів.

Підготувати реферативне повідомлення на тему: “Протеїнази. Протеїназні інгібітори”.

Алгоритм лабораторної роботи.

Специфічність ферментів.

1. Слину розвести у 5 разів (1 мл слини + 4 мл води). У 2 пробірки налити по 5 крап. розведеної слини. У першу пробірку долити 10 крап. 1% розчину крохмалю, у другу – 10 крап. 1% розчину сахарози. Обидві пробірки помістити на 10 хв. у термостат при температурі 38 ⁰С, після чого виконати реакцію Фелінга на вуглеводи.

Реакція Фелінга: до 5 крап. досліджуваної суміші додати 3 крап. розчину Фелінга (CuSO₄ + NaOH), підігріти. В присутності глюкози чи мальтози випадає жовтий осад гідрату закису міді або червоний осад закису міді.

Вплив активаторів та інгібіторів на активність амілізи слини.

В 3 пробірки налити по 1 мл слини, розведеної у 10 разів (1 мл слини + 9 мл води). У першу пробірку додати 1 крап. 1% розчину хлориду натрію, у другу – 1 крап. 1% розчину сірчанокислої міді, у третю – 1 крап. води, потім у кожну пробірку додати по 5 крап. 1% розчину крохмалю, перемішати і залишити при кімнатній температурі на 4-5 хвилин. Провести реакцію на крохмаль з реактивом Люголя (КІ₃).

Реакція на крохмаль:до 5 крап. досліджуваної суміші додати 1 крап. розчину Люголя. В присутності крохмалю з’являється синє забарвлення.

Тема 4. Медична ензимологія

Актуальність теми.

Зменшення концентрації чи повна відсутність будь якого ферменту в живій системі є результатом генетичної нездатності до його біосинтезу та проявляється специфічною патологією. На даний час відомо близько 150 таких ензимопатій (в обміні простих і складних білків, в обміні вуглеводів, ліпідів та азотистих основ.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров