Доходи, витрати і прибуток страховика

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 22Следующая ⇒

Лекція 26

ДОХОДИ, ВИТРАТИ І ПРИБУТОК СТРАХОВИКА

Мета: З’ясувати склад і структуру доходів і витрат страховика, прибуток страхової компанії.

Доходи страховика.

Витрати страхової компанії.

Прибуток страховика.

______________

Особливості організації фінансів страхових компаній випливають із того, що:

− страхові компанії реалізують на ринку особливий товар, а саме страховий захист, за що отримують певну плату. При цьому страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, і лише після цього зазнає витрат, пов'язаних з компенсацією збитків за укладеними договорами страхування, тобто існує розрив в часі між моментом одержання доходів і моментом надання страхової послуги;

− страхові компанії мають свої особливі доходи, які формуються за рахунок страхових внесків, а також: доходів від інвестування коштів страхових резервів;

− витрати страховика пов'язані з необхідністю виплати страхових відшкодувань і страхових сум, а також: із проведенням самого страхування;

− фінансові результати страховика формуються окремо за ризиковими видами страхування та страхуванням життя,

− для забезпечення платоспроможності та виконання своїх зобов'язань перед страхувальниками страхові компанії формують страхові резерви та здійснюють перестрахувальні операції.

Доходи страховика

Доходи страховика формуються:

− від основної (страхової) діяльності;

− від інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів;

− від інших операцій.

До доходів від страхової діяльності відносять:

− страхові премії за договорами страхування;

− страхові премії за договорами перестрахування;

− комісійні винагороди за перестрахування;

− частки від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачені перестраховиками;

− повернуті суми з централізованих страхових резервів;

− повернуті суми технічних резервів, інших, ніж резерв незароблених премій.

Страхові премії (платежі) є первинним доходом страховика та основою подальшого обороту коштів, джерелом фінансування інвестиційної діяльності. При цьому доходом є зароблені страхові платежі, які визна­чаються за такою формулою:

ЗСП = СНСП_зв.п. + СНЗСП_{поч.зв.п.} – СНЗСП_к.зв.п., (1)

До суми надходжень страхових платежів не включаються частки страхових, платежів, які сплачено перестраховиками у звітному періоді за договорами перестрахування.

До доходів від інвестування і розміщення тимчасово вільних резервів відносять:

− відсотки, сплачені страховикові за надання довгострокових інвестиційних кредитів, включаючи довгострокове кредитування житлового будівництва;

− участь у прибутку перестраховиків;

− відсотки за облігаціями;

− дивіденди за акціями;

− відсотки, що їх нараховує банк на суми залишку коштів на поточному рахунку;

− відсотки від розміщення коштів на депозитних вкладах у банку.

До інших доходів відносять доходи:

− від надання консультаційних послуг;

− від врегулювання безнадійної заборгованості;

− у вигляді позитивного результату перерахунку іноземної валюти порівняно з її балансовою вартістю на кінець звітного періоду;

− від здавання майна в оренду (оперативний або фінансовий лізинг);

− від реалізації прав регресної вимоги страховика до страхувальника або іншої особи, відповідальної за заподіяний збиток;

− від індексації та передачі (продажу, обліку та інших видів відчуження) основних фондів і нематеріальних активів;

− штрафи, пені, інші доходи.

Витрати страховика

Витрати страховика пов'язані із двоїстим характером його діяльності, яка передбачає проведення власне страхування(страхових операцій) і виконання страховиком ролі активного інвестора, тобто інвестування і розміщення тимчасово вільних коштів страхових резервів та власних коштів. Виділяють:

− витрати на проведення страхових операцій, що становлять собівартість страхової послуги;

− витрати на проведення інших операцій, які супроводжують одержання доходів від інвестування п розміщення тимчасово вільних коштів страховика та інших його доходів.

У широкому розумінні собівартість - сукупність усіх витрат стра­ховика з надання послуг, як безпосередніх, спрямованих на здійснення виплат з відшкодування збитків або страхових сум та на ведення страхової справи, так і опосередкованих, тобто витрат, пов'язаних із забезпеченням фінансової стійкості страхової компанії (формування запасних та резервних фондів).

У вузькому розумінні собівартість - це витрати страховика на ведення страхової справи.

Витрати на проведення страхових операцій складають від 60 до 90 відсотків їх загального розміру. За економічним змістом їх поділяють на:

− виплати страхових сум та страхових відшкодувань за договорами страхування і перестрахування;

− витрати страховика на ведення страхової справи (витрати на обслуговування процесу страхування і перестрахування; витрати на утримання страхової компанії).

Найважливіша стаття витрат страховика, що виправдовує його існу­вання - виплати страхових відшкодувань (за умовами майнового страху­вання, страхування відповідальності і підприємницьких ризиків) і страхових сум (за умовами особистого страхування). Це ті витрати, які, відповідно до структури тарифної ставки, забезпечуються нетто-преміями страхових тарифів.

Витрати на ведення страхової справи є основним складовим елементом навантаження як складової частини страхового тарифу і мають свої специфічні особливості.

Витрати на обслуговування процесу страхування і пере­страхування в спеціальній економічній літературі і в страховій практиці поділяють на аквізиційні, інкасацій ні та ліквідаційні.

Аквізиційні витрати - виробничі витрати страховика, пов'язані із залученням нових страхувальників і укладанням нових страхових договорів за посередництвом страхових агентів. Можуть включати оплату послуг із розробки умов, правил і актуарних розрахунків з нових видів страхування, комісійну винагороду страховим посередникам, оплату послуг спеціалістів, які оцінюють прийняті на страхування ризики, витрати на рекламу тощо.

Інкасаційні витрати - це витрати, пов'язані із обслуговуванням готівкового обігу з надходження страхових платежів (страхових премій): на оплату праці службовців компанії, які забезпечують отримання готівкових грошей, витрати на виготовлення бланків квитанцій і відо­мостей щодо прийому страхових премій, на оплату банківських послуг таін.

Ліквідаційні витрати - це витрати, пов'язані із ліквідацією збитку, спричиненого страховим випадком: витрати на оплату праці особам, зайнятим ліквідацією збитку, судові витрати, поштово-телеграфні витрати, витрати на оплату банківських послуг, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, відрахування в резерв збитків та ін.

Разом із страховими виплатами зазначені витрати відрізняють витрати страховика від витрат інших суб'єктів господарювання.

Витрати на утримання страхової компанії - це ті самі адмі­ністративно-управлінські витрати, які має будь-який суб'єкт господарювання, а саме:

− витрати на утримання страхової компанії;

− заробітна плата персоналу з нарахуваннями;

− амортизаційні відрахування;

− утримання і обслуговування автотранспорту;

− придбання канцелярських і господарських товарів;

− оренда приміщення;

− відрядження;

− послуги зв'язку;

− реклама;

− інші витрати, які згідно з чинним законодавством, відносяться на собівартість страхової діяльності;

− комунальні послуги.

Страховики несуть також витрати, пов'язані із забезпеченням процесу інвестування і розміщення тимчасово вільних грошових коштів, тобто з управління своїми активами. Інші витрати, що пов'язані з управлінням активами, – це:

− оплата послуг фінансово-кредитних установ, які діють на ринку цінних паперів;

− витрати, пов'язані з одержанням доходів від інших (крім страхових та інвестиційних) господарських операцій.

Окремо виділяють організаційні витрати, пов'язані із заснуванням страхової компанії. Вони по суті є активами страховика, тобто його інвестиціями.

Загальний обсяг витрат страховика впливає на фінансовий результат діяльності страховика.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману