Білет 15 15.1. Нова економічна політика і особливості її впровадження в Україні.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 22 из 41Следующая ⇒

Неп (нова економічна політика) — політика, заснована на ринкових відносинах, різних формах власності й економічних методах керування народним господарством. Рішення про її проведення було прийняте на X з'їзді РКП(б) (березень 1921 р.). Неп розглядали як перехідну форму від капіталізму до соціалізму. Необхідність заміни політики воєнного комунізму новою економічною політикою була обумовлена станом у країні, що виявився:

— у економічній кризі (повна руїна, параліч економіки, інфляція);

— внутрішньополітичній кризі (селянські заворушення, повстання крон-штадтських матросів навесні 1921 р.);

— кризі всередині керівної партії РКП(б).

Неп базувався на концепції переходу до соціалізму через державний капіталізм. Основні принципи непу:

— державна монополія у торгівлі;

— державна власність на великі та оренді підприємства;

— госпрозрахунок у промисловості;

— гальмування розвитку великих індивідуальних господарств на селі тощо. Неп приніс такі зміни у сільське господарство:

— продрозкладка була замінена на продподаток, розмір якого, вдвічі менший за продрозкладку, був заздалегідь відомий селянинові, що посилювало його зацікавленість у підвищенні продуктивності свого господарства;

— селяни здобули можливість продавати лишки своєї продукції через кооперативні організації чи на ринках;

— було ліквідовано кругову поруку — кожний селянин платив самостійно. Хоча реалізація цих змін відбувалася досить суперечливо, було покладено початок позитивним зрушенням.

Неп у промисловості виявлявся у такому:

— здавання в оренду націоналізованих дрібних і середніх промислових підприємств їхнім колишнім власникам;

— проведення децентралізації керівництва промисловістю;

— переведення багатьох підприємств на госпрозрахунок;

— скасування загальної трудової повинності, формування ринку робочої сили;

— перехід від зрівняльної заробітної плати до відрядної;

— залучення іноземного капіталу у формі концесій.

Неп у галузі торгівлі й фінансів запроваджував: — відмову від прямого продуктообміну й повернення до приватної торгівлі;

— появу багатьох видів торгівлі — приватної, кооперативної, державної; відкриття у великих містах торговельних бірж;

— випуск (з 1922 р.) конвертованого червінця, що дорівнював 10 золотим карбованцям і був забезпечений золотом на 25 %;

— різні (86 видів) податки як джерела постійного поповнення держбюджету; введення платні за комунальні, транспортні та інші послуги.

В Україні неп почав реалізовуватися пізніше — з 1922 р. Його запровадження було пов'язане з певними труднощами. Так, комнезами, створені в Україні, які об'єднали бідні верстви сільського населення, серйозно виступали проти запровадження непу. Однак загалом неп відіграв важливу роль у розвитку сільського господарства, а денаціоналізація підприємств промисловості України дозволила швидко відновити промисловість та наситити ринок товарами.

Однак неп не міг бути тривалим, бо базувався на двох протилежностях: в економіці панували ринкові відносини, у політиці — адміністративно-командна система, що прагнула підкорити економіку своїм політичним цілям. Реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері, а незалежними власниками було важко керувати. Тому в 1929 р. сталінське керівництво відмовилося від непу. Висновок. Під час непу було досягнуто високих темпів розвитку країни. У найкоротший термін було відновлено господарство країни, різко зріс життєвий рівень населення. Для незалежної України неп дає певний досвід ринкових відносин і вміння в найкоротший термін вивести країну з кризи.

Дати: березень 1921 р., 1922 р., 1929 р.

■ Поняття, терміни, назви: неп, продподаток, червінець, госпрозрахунок.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология