Види боргових зобов’язань держави.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

Основною формою державного кредиту є державні позики, які прийнято класифікувати за певними ознаками. За правовим оформленням розрізняють:

— державні позики, що надаються на підставі угод (безоблігаційні).

Як правило, угодами оформляються кредити від урядів інших країн (міжурядові позики на двосторонній основі), а також кредити від міжнародних організацій (зовнішні позики на багатосторонній основі);

— державні позики, забезпечені випуском цінних паперів, за допомогою яких мобілізуються кошти на фінансовому ринку.

Позики формулюються 2 видами ЦП – облігаціями та казначейськими зобов’язання-ми (векселями). Облігація – це боргове зобов’язання держави, за яким у встановлені терміни повертається борг і виплачується дохід у формі процента чи виграшу. Вони можуть буди знеособленими (на покриття бюджетного дефіциту) і цільовими (під конкретні проекти). Казначейські зобов’язання мають характер боргового зобов’язання, спрямованого тільки на покриття бюджетного дефіциту. Казначейські зобов’язання можуть бути: а) довгострокові – від 5 до 10 років; б) середньострокові – від 1 до 5 років; в) короткострокові – до 1 року.

В Україні дефіцит державного бюджету найчастіше покривається за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Активне використання ОВДП як форми державного кредиту розпочалося в Україні у 1995 р.

За місцем розміщення позики поділяються на:

— внутрішні (облігації, казначейські зобов'язання), що розміщуються в певній країні на внутрішньому фінансовому ринку і зазвичай у національній валюті;

— зовнішні (облігації, фідуціарні позики), які розміщуються на міжнародному фінансовому ринку переважно в іноземній валюті чи безоблігаційні позики, що надаються на підставі угод і надходять ззовні від урядів інших країн, міжнародних організацій та нерезидентів.

За характером виплати доходу державні позики поділяються на:

ü процентні (дохід встановлюється у вигляді позикового проценту)

ü виграшні (виплата доходу здійснюється на підставі проведення тиражів виграшів)

ü безпроцентні (не передбачають виплату прибутку власникам облігацій, але гарантують одержання відповідних товарно-матеріальних цінностей).

ü

Види бюджетів та їхня характеристика

Згідно з історичним досвідом та міжнародною практикою виділяють 3 варіанти виокремлення видів бюджетів:

а) створення єдиного бюджету для всієї країни. Поз.риса – такий варіант дає можливість сконцентрувати всі ресурси в одному бюджеті й спрощує управління ним. Нег.риса – невілюється автономність місцевих органів влади, що в подальшому, викликає ризик їх скасування;

б) створення окремих регіон. бюджетів. Поз.риса – загальнодержавні видатки можуть фінансуватися за рахунок відрахувань на централізовані потреби. Нег.риса – такий варіант виклткає ризик втрати контролю за бюджетними коштами та вимагає посилення бюджетної дисципліни;

в) створення кількох рівнів бюджету на основі поєднання на кожному рівні централізованих і децентралізованих бюджетів. Такий варіант ураховує загальнодержавні й місцеві потреби та вважається загальноприйнятим у світі.

Це, у свою чергу, передбачає поділ бюджетів на:

· центральні бюджети, до яких належить централізований бюджет країни (в Україні – Державний бюджет) і центральні бюджети федеративних утворень (в Україні – Республіканський бюджети АР Крим);

· місцеві бюджети, які за рівнями адміністративно-територіального поділу поділяються на централізовані відповідно до певної адміністративної одиниці (обласні, районні, міські) та децентралізовані (міст, сіл, селищ і районів у містах – бюджети місцевого самоврядування).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману