У залежності від видів діяльності

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

Операційні – до них відносять: витрати виробничої діяльності, організаційно-управлінської, збутової і маркетингової діяльності, а також витрати на розробку нових видів продукції, визнані штрафи, безнадійні борги, збиток від псування цінностей.

Неопераційні – до них відносять: фінансові втрати від участі в капіталі (унаслідок невдалих інвестицій); фінансові втрати на відсотки по отриманих кредитах або фінансовій оренді; втрати від не операційних курсових різниць.

Таке групування втрат дозволяє керівництву підприємства визначити який із видів діяльності є найбільш рентабельним і відповідно прогнозувати наступні етапи розвитку підприємства.

По ефективності

Продуктивні – витрати на виробництво продукції встановленої якості при раціональній технології й організації виробництва.

Непродуктивні – є слідством недоліків у технології й організації виробництва (втрати від простоїв, брак продукції, оплата понаднормових і ін.).

Стосовно обсягу виробництва

Постійні витрати – їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції (витрати на утримання та експлуатацію будівель та споруд, їхня амортизація, зарплата адміністративно-управлінського персоналу, адміністративно-господарські витрати). Вони не змінюються або змінюються незначно в залежності від зміни обсягу виробництва (останні – умовно-постійні). Лише за істотних змін обсягу виробництва, наслідником яких є зміни виробничої та організаційної структури підприємства, стрибкоподібно міняється величина постійних витрат, після чого вона знову залишається постійною;

Змінні витрати – це витрати, загальна сума яких за певний період залежить від обсягу зробленої продукції.

Їх можна розділити на пропорційні і непропорційні.

Пропорційні змінюються прямо пропорційно обсягу виробництва. Коефіцієнт пропорційності дорівнює 1. До них відносять витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі, відрядну заробітну плату робітників.

Непропорційні витрати поділяють на прогресивні і дегресивні..

Прогресивні витрати ростуть швидше, ніж обсяг виробництва. Вони виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва потребує великих витрат на одиницю продукції. Це, наприклад, витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні і торгові витрати.

Дегресивні витрати ростуть повільніше, ніж обсяг виробництва. До них відносять значну частину витрат на експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти.

ІII. За ознакою залежності від обсягу виробництва:

– постійні –

– змінні – витрати, що знаходяться в прямій залежності від обсягу виробництва та змінюються в залежності від нього (зарплата виробничих робітників, основні матеріали, паливо та енергія на технологічні потреби і т.д.).

У свою чергу змінні витрати поділяються на:

- пропорційні – ті, що змінюються пропорційно об’єму виробництва (коефіцієнт пропорційності К_п = 1) – витрати на сировину, основні матеріали, комплектуючі, відрядну зарплату);

- непропорційні одні з яких зростають у більшій мірі, ніж обсяг виробництва – прогресуючі (К_п > 1) (витрати на відрядно-прогресивну зарплату, додаткові рекламні та торгові витрати та ін.), інші зростають повільніше ніж обсяг виробництва – дегресуючі (К_п > 1) (широке коло витрат на експлуатацію машин і устаткування, на ремонт, на інструменти тощо).

У практичних обчисленнях загальну динаміку змінних витрат спрощують, вважаючи всю їхню сукупність пропорційною, а самі витрати називають умовно-змінними.

Релевантні і нерелевантні

Релевантні – це витрати, що можуть бути змінені внаслідок ухвалення рішення.

Нерелевантні – це витрати підприємства, що не залежать від прийняття управлінського рішення.

Витрати і прибутки, що мали місце в минулому, уже не можуть бути змінені внаслідок ухвалення рішення, варіанти якого розглядаються сьогодні. Наприклад, якщо розглядати можливість зміни старого устаткування новим, то вартість придбання старого устаткування не є релевантною, оскільки гроші вже були витрачені. Проте, вартість нового обладнання і можливий прибуток від реалізації старого устаткування є релевантним, оскільки це стосується майбутніх операцій. Проте, не обов’язково всі майбутні витрати є релевантними. Якщо окремі види майбутніх витрат однакові для усіх варіантів, то їх можна не брати до уваги, тому що вони не змінюються внаслідок ухвалення рішення. Наприклад, розглядається питання – придбати комп’ютер для ведення бухгалтерського обліку або орендувати його. У цьому випадку вартість комп’ютера й орендної плати є релевантними витратами, а от вартість програмного забезпечення – це не релевантні витрати, тому що вони мають місце в обох випадках.

5. Маржинальні і диференціальні

Маржинальні витрати – це витрати на виробництво додаткової одиниці продукції. В зв’язку з тим, що постійні витрати не змінюються зі зміною обсягу випуску продукції, маржинальні витрати визначаються ростом лише перемінних витрат у результаті випуску додаткової одиниці продукції.

Диференціальні – витрати, що складають різницю між витратами за альтернативними рішеннями. У першому прикладі, це різниця між вартістю комп’ютера і сумою орендної плати за період його експлуатації.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности