Неправильний зв'язок слів у словосполученні

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 15Следующая ⇒

Необхідною умовою побудови правового тексту є вибір потрібного слова, правильне за суттю сполучення слів. А для того, щоб висловити будь-яку думку, необхідно граматично правильно з'єднати слова в речення.

Словосполучення складаються з двох і більше слів, з'єд­наних підрядним граматичним зв'язком. Формами підрядного зв'язку в реченні є узгодження, керування й прилягання.

Узгодження

Узгодження – спосіб підрядного зв'язку, при якому залежне слово уподібнюється формам головного слова в роді, числі й відмінку: загальна сума, загальної суми, у загальній сумі; цивіль­­ний кодекс, у цивільному кодексі.

При узгодженні, щоб правильно назвати форму залежного слова, достатньо знати лише граматичну форму головного слова, оскільки лексичне значення головного слова не впливає на узгодження. Наприклад, при іменнику в називному відмінку однини будь-який прикметник буде стояти в тих же формах: кримінальний закон, чинний закон, житловий закон, імміграційний закон, виборчий закон, конституційний закон, непорушний закон, моральний закон, юридичний закон. Проте один і той же прикметник змінює граматич­ну форму у сполученнях з іменниками у різних формах: нова школа, новий будинок, нове кафе, нові журнали; ліве око, ліва нога, пальці лівої руки, у лівому кутку, з лівої сторони.

Труднощі виникають в узгодженні у тих випадках, коли під­мет виражений абревіатурою. Необхідно запам'ятати:

а) якщо підмет є абревіатурою, яка не набула ознак самостійного слова, то присудок у минулому часі узгоджується щодо роду з формою основного слова абревіатури: СРСР (Союз) розпався, ЦК (Комітет) утратив владу, міська АТС (станція) зупинилася, УТ (телебачення) повідомило;

б) якщо підмет є абревіатурою іншомовного походження (розгорнуте словосполучення пишеться іноземною мовою), то присудок узгоджується з формою основного слова абревіатури, рідше присудок узгоджується за змістом: НАТО (Організація Північно-­атлан­тичного договору) провело нараду; ЮНЕСКО (Організація з питань освіти, науки й культури при ООН) прийняла важливі рішення.

У текстах процесуальних і судових актів нерідко фігурують назви міст, сіл, селищ, де були вчинені злочини.

Діловому мовленню властиве прагнення вживати географіч­ні назви в називному відмінку. При складанні юридичних документів слід дотримуватися правила, згідно з яким назви міст, сіл, які вживаються у спеціальній географічній, військовій літературі, в офіційних документах і повідомленнях для уникнення можливих неточностей і непорозумінь не узгоджуються з означуваним словом [8], наприклад: у селі Леонівка, біля села Немиринці, за селом Пісочне тощо. Не узгоджуються, тобто зберігають початкову форму: а) складені назви: у місті Мінеральні Води; б) назви, які рідко вживаються: в італійському місті Потенца, у місті Бугульма. Також не узгоджуються назви сіл тоді, коли вони мають складну будову або форму множини: у селі Прибужани, біля села Берізки-Бершадські, за селом Підгірці.

Із цього правила є винятки. Назви великих (і тому загальновживаних) міст, які виступають у ролі прикладки до слова місто й виражені відмінюваними іменниками, як правило, узгоджуються у відмінку зі словом місто: над містом Одесою, із міста Львова, в (у) місті Києві. Коли відсутнє слово село власні назви відмі­ню­ються: жити в Підлісках, жити в Новосільцях, жити в Підгірцях.

Означення узгоджується з означуваними словами у роді, чис­лі й відмінках. До складних випадків узгодження належать уз­годжен­ня двох означень при одному іменнику:

а) іменник, який має два означення, ставиться в однині у випадку, якщо не має форм множини (кримінальне й цивільне право; матеріальна й моральна відповідальність; світлофор з чер­воним, жовтим і зеленим світлом);

б) при іменнику з двома означеннями форми множини вказують на різні поняття (хімічна й технічна експертизи);

в) множина означуваного іменника підкреслює наявність декількох об'єктів: кримінальний і кримінально-процесуальний ко­дек­си.

В офіційно-діловому мовленні утворилися певні правила розташування означень. Узгоджені означення ставлять перед означуваним словом (тяжкі тілесні пошкодження, службове відрядження, головна увага), а неузгоджені – після нього (питан­ня великого значення).

Якщо означення належить до сполучення особового імені й додатку типу директор інституту Коноваленко, означення звичайно узгоджується з найближчим іменником: наш начальник курсу Іванов, старший слідчий Ракчеєв, новий студент Тищенко.

Неузгоджене означення повинно стояти лише після слова, що його визначає, наприклад: протокол огляду місця події, поста­нова про зупинення кримінальної справи. Якщо ж неуз­годже­не означення буде стояти перед словом, що його визначає, це надасть фразі подвійного тлумачення, наприклад: с півробітник ДАІ Білоус на проспекті Перемоги затримав у нетверезому стані Харченка. Потрібно здогадатися, що у нетверезому стані був Хар­ченко, а не співробітник ДАІ.

Поширене означення стоїть після слова, до якого воно належить, і виділяється комами. У поширеного означення на першому місці повинні стояти прикметник чи дієприкметник (документ, підготовлений групою спеціалістів).

При поєднанні узгодженого та неузгодженого означень пер­ше стоїть перед другим, наприклад: актуальне питання державного значення.

Керування

Керування – підрядний зв'язок слів у словосполученнях, при якому головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми.

Відповідно до морфологічного класу головного слова керування може бути: дієслівним (готуватися до виступу в суді, вик­ладати право), іменниковим (посягання на життя і здоров`я, виконання доручень), прикметниковим (належний потерпілому, схожий на матір), прислівниковим (видно сліди злочину, соромно вам). Керування за формою залежного слова може бути безприйменниковим (передбачений (чим?) статтею; висновок (кого?) експерта; зробити (що?) заяву; вести (що?) слідство; позбавити (чого?) прав) і прий­менниковим (підозрювати у (в чому?) вбивстві; боротьба з (з чим?) хуліганством; постріл з (з чого?) пістолета).

Як показує аналіз управлінських, процесуальних, адміністра­тив­но-правових до­ку­мен­тів, зв'язок слів у тексті за допомогою керування здійснюється не завжди правильно: помиляються внаслідок того, що при дієсловах, які вимагають неоднакових відмінків, вживається спільний додаток; помилки виникають при нерозрізненні засобів української та російської мов, коли близькозначні слова вимагають після себе неоднакових відмінків (наприклад, характерний (для кого), властивий (кому) тощо.

Одне й те ж саме слово може керувати словами за допомогою різних прийменників: контроль за своєчасним виконанням – контроль над дітьми; непокора перед старшими – непокора проти гнобителів; обізнаний зі станом подій – обізнаний у моїх справах; знущатися з сироти – знущатися над бідним хлопцем.

Правильний вибір відмінкової форми залежить від значення прийменника:

а) у сучасній українській мові прийменник завдяки вживається для позначення причини, що викликає бажаний результат: завдяки мужності працівників міліції злочинці були затримані. Недоречним є вживання цього прийменника, коли йдеться про причини, що заважають чомусь та у випадках, якщо його лексичне значення різко конт­растує з "негативним" змістом керованого слова: завдяки хворобі; завдяки арешту; завдяки злочинним діям підсудного. Необхідно через хворобу, через арешт, через злочинні дії підсудного;

б) прийменник всупереч (усупереч ) уживається тільки з да­валь­ним відмінком: всупереч правилам, а не всупереч правил;

в) прийменник згідно вживається тільки з орудним відмінком (з чим?), а не з родовим: згідно з планом (а не згідно плану), згідно з наказом (а не згідно наказу), згідно з поясненнями потер­пілого (а не згідно пояснень потерпілого) і т. п.

Від змісту висловлювання залежить вибір тієї чи іншої фор­ми у конструкціях "забезпечити кого чим" – "забезпечити кому що" (забезпечити населення газовими балонами, забезпечити студентів підручниками – "забезпечити потреби в чомусь" і за­без­пе­чи­ти право на відпочинок – "гарантувати комусь що-не­будь"); "зая­ви­­ти що кому" – "заявити про що куди" (заявити кореспонден­там, зая­вити протест – "звертатися до когось із вик­ладом певних відо­мос­тей, думок" і заявити про те, що сталося, в міліцію – "пові­дом­­ляти про щось").

Наводимо випадки керування, які найчастіше зустрічаються в юридичних документах:

Маємо надію, що дотримання викладених у розділі правил полегшить майбутнім юристам укладання правових документів, допоможе уникнути граматичних і стилістичних помилок.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры