Тема 5. Пробудження національної самосвідомості у період української «класики».

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

Зміст теми. Культурно-історичні чинники формування національної самосвідомості: російсько-турецькі війни, скасування козацької автономії, ліквідація Запорізької січі, повстання декабристів. Вихід у світ травестійно-пародійної поеми «Енеїда» І. Котляревського як культурна подія, її наслідки (утвердження в культурному процесі живої народної розмовної мови та інституціалізація української класичної літератури).

Українська література ХІХ ст.. як світоглядна система і художній шедевр. Тарас Шевченко як культурологічна персоналія: роль творчості Кобзаря у формуванні національної картини світу. Універсалії та архетипи української культури у національних образах поезії Шевченка («Сліпа», «Тополя», «Причинна», «Катерина», «Перебендя», «Гайдамаки» тощо). Літературні процеси в Україні після Шевченка: Марко Вовчок, Л. Глібов, С. Руданський, А. Свидницький, Ю.Федькович. Національна символіка те етнічні цінності (боротьба за волю, родові стосунки, фольклоризм світобачення, сім’я і кохання, прикордонний стан інтелігенції, протест проти відчуження та експлуатації) у класичній прозі Панаса Мирного, І. Нечуя-Левицького, І. Франка, Б. Грінченка, М. Коцюбинського.

Домінанти мистецького життя України періоду формування національної свідомості. Розвиток романтичного та реалістичного живопису: Т. Шевченко та демократичні традиції його школи, реалістичні та патріотичні мотиви у живописі (Л. Жемчужников, І. Соколов, К. Трутовський, С. Васильківський). Театр корифеїв як явище національної культури, виникнення перших драматичних та оперних театрів,музеїв живопису. Українська класична музика: перша українська опера «Запорожець за Дунаєм» С.С. Гулака-Артемовського як підґрунтя розвитку національного оперного мистецтва. Творчість М.В. Лисенка як унікальний феномен національної культури.

Загальні духовні звершення доби: підготовка ідейного ґрунту для суспільно-політичних та світоглядних новацій на злам століть.

План лекційного заняття:

1. Етнографічно-мовознавчі підвалини культурного відродження в Україні кінця XVIII – кінця XIX ст.
2. Т. Шевченко – національний міфотворець.
3. Культурно-світоглядні тенденції: народництво та академізм (при університетських центрах), романтизм та просвітництво.
4. Інтелігенція й націоналістичні рухи.

ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ:

Український романтизм, імперський світогляд, національно-культурне самовизначення, мистецька еклектика, класицизм, просвітництво, громадівський рух, Кирило-Мефодіївське товариство, українська інтелігенція, національно орієнтоване мистецтво, національна література.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ:

1. Ліквідація Запорізької Січі – втрата поетики міфу. Раціоналізація національних шукань.
2. Ґенеза українського романтизму: від І. Котляревського до Т. Шевченка. Українське культурне самовизначення.
3. Становлення класичної української літератури. Письменство як прототип національної інтелігенції.

1. Просвітництво та національна самоідентифікація в західноукраїнських землях.
2. Революційно-націоналістичне спрямування української політичної думки кінця XIX століття (М. Драгоманов, І. Франко, С. Подолинський, Ю. Бачинський).

ТЕМИ ДОПОВІДЕЙ ТА РЕФЕРАТІВ:

1. Українські землі в межах Російської імперії: суспільні рухи як реакція на кризу.
2. Український романтизм як рецепція культурної унікальності.
3. Просвітництво «східне» і «західне»: заперечення російського та айстро-угорського спадку.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ:

1. Роль української «письменсько-літературної» інтелігенції у становленні національної самосвідомості.
2. «Громади» й «Просвіти» як чинник інституціалізації національної культурної рецепції.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Бовсунівська Тетяна Володимирівна. Феномен українського романтизму: Посібник для вузу з теорії українського романтизму / Київський ін-т "Слов'янський ун-т". — К., 1997.

2. Грабович Григорій. Поет як міфотворець: Семантика символів у творчості Тараса Шевченка / Соломія Павличко (пер.з англ.). — 2.вид., випр. й авторизоване — К.: Часопис "Критика", 1998. — 206с.

3. Грабович Григорій. Шевченко, якого не знаємо. (З проблематики символічної автобіографії та сучасної рецепції поета) / Вадим Дивнич (ред.). — К.: КРИТИКА, 2000. — 317с.: іл.

4. Єфремов С. О. Історія українського письменства. - К.: Феміна, 1995.

5. Жулинський М. Духовна епоха в історії України: До 200-ліття виходу у світ «Енеїди» // Київська старовина. – 1998. - № 5. – С. 3-8

6. Історія українського мистецтва: у 6-ти томах. – К., 1966. – 1970. – Т. 3

7. Попович М. Ю. Нариси історії культури України. – К.: АртЕк, 1998.

8. Семчишин М. Тисячоліття української культури. – К., 1993

9. Шевченківські студії // Київська старовина. - № 2, 1999. – С. 95-121

Ч. 1: Етногенез і теогенез. — К., 1997 — 155с.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии