Ф. ШУБЕРТ (1797 – 1828). Біографія та короткий огляд творчості

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 19Следующая ⇒

Історичні передумови появи романтизму. Його характерні риси: спрямованість на втілення в мистецтві внутрішнього світу людини; провідна роль лірики; теми природи, мандрів; фантастика. Розширення зв’язків з народно-побутовою культурою, прагнення до національної самобутності.

Музика епохи романтизму. Тяжіння до програмності. Створення нових жанрів.

Ф. Шуберт – великий австрійський композитор початку ХІХ ст., один із перших представників музичного романтизму.

Традиції домашнього музикування в родині композитора. Навчання в конвікті при соборі Св. Стефана у Відні. Конфлікт з батьком, вибір мистецького шляху. Роль дружнього творчого оточення у виникненні і розповсюдженні творів Шуберта (“шубертіади”). Концертні поїздки, тимчасова праця в родині Естерґазі. Життєві труднощі, матеріальні нестатки. Трагедія невизнаного митця. Передчасна смерть.

Зв’язок з класичною традицією і ознаки романтичного стилю у творчості Шуберта. Провідне значення пісенного жанру, його вплив на інші жанри. Новаторство у жанрахфортепіанної мініатюри, симфонії. Демократизм музичної мови. Коло образів: природа, побут простих людей, ліричні почуття. Психологічна поглибленість, трагізм творів останніх років життя.

Музичний матеріал:

Ф. Шуберт. Фантазія фа мінор для фортепіано в 4 руки (1 розділ)

Квінтет “Форель” (фраґменти)

Лендлери або марші для фортепіано на вибір

Пісня “Ave Maria” (слова В.Скотта)

Жанри пісні та фортепіанної мініатюри в творчості Ф. Шуберта

Визначальна роль пісні у творчості Ф. Шуберта. Глибина змісту, багатство тем і образів, жанрова різноманітність пісенної творчості. Єдність музики і тексту, провідна роль мелодії, значення фортепіанної партії.

Балада “Лісовий цар” (слова Й.В. Ґете) – зразок нового романтичного вокального жанру. Поєднання оповідальності з драматизмом. Вільна композиція: зіставлення контрастних епізодів, що втілюють образи персонажів балади у поєднанні з принципом наскрізного розвитку і кульмінацією-розв’язкою в кінці. Інтонаційна виразність “мови” кожного персонажу. Виразова і, водночас, конструктивно-об’єднувальна роль фортепіанного супроводу.

“Маргарита за прялкою” (слова Й.В. Ґете) – перетворення пісенного жанру в психологічний монолог. Втілення теми нещасливого кохання і трагічної жіночої долі. Інтонаційно гнучкий розвиток мелодії, поєднання зображальності з емоційно-психологічною виразністю в акомпанементі. Динамізація куплетної форми.

“Форель” (слова К.Ф.Д. Шубарта) – типово романтичне втілення образу природи у зіставленні з людськими почуттями. Фольклорна основа мелодики. Зв’язок тексту і музики в розгортанні пісенного “сюжету”.

Серенада (слова Л. Рельштаба) і Баркарола (слова Ф.Л. Штольберга) – піднесено-поетичне трактування традиційних жанрів.

Тісний зв’язок фортепіанної творчості Шуберта з побутовим музикуванням. Поетизація танцювальної мініатюри (вальс сі мінор). Перетворення танцювальності в Музичному моменті фа мінор. Інструментальна мініатюра як втілення ліричних почуттів (експромт Соль бемоль мажор).

Музичний матеріал:

Ф. Шуберт. Балада “Лісовий цар” (слова Й.В. Ґете)

Пісні:

“ Маргарита за прялкою” (слова Й.В. Ґете)

“Форель” (слова К.Ф.Д. Шубарта)

Серенада (слова Л. Рельштаба)

Баркарола (слова Ф.Л. Штольберга)

Твори для фортепіано:

Вальс сі мінор

Музичний момент фа мінор

Експромт Соль бемоль мажор

4. Вокальні цикли “Прекрасна мельниківна”, “Зимова путь”

Поняття про вокальний цикл. Вокальні цикли на вірші В. Мюллера – найвищі творчі досягнення композитора. Сюжетна основа, втілення романтичної теми блукань. Значення образів природи. Автобіографічний підтекст, лірична авторська інтонація.

Вокальний цикл “Прекрасна мельниківна”. Сюжетний принцип композиції циклу. Лірична тема юнацького кохання з характерним романтичним мотивом розчарування, втрати надій. Світлі образи природи у початкових піснях (“У дорогу”, “Куди?”), радісна кульмінація (“Моя!”), драматичний злам, поява конфліктного образу (“Мисливець”), сумна розв’язка (“Мельник і струмок”), трагічна і водночас світла післямова (“Колискова струмка”). Фольклорні джерела мелодики, простота форм, важлива роль фортепіанної партії.

Вокальний цикл “Зимова путь”. Відсутність сюжетної лінії у циклі. Зв’язок зі змістом “Прекрасної мельниківни”. Образ шляху без мети і надії (“На добраніч”), жорстоке зіткнення мрії і дійсності (“Весняний сон”), символічний образ самотності у фіналі циклу (“Лірник”). Ускладнена музична мова, використання прийому драматичного контрасту в будові окремих пісень і всього циклу.

Музичний матеріал:

Ф. Шуберт. Вокальний цикл “Прекрасна мельниківна”:

“У дорогу”

“Куди?”

“Моя!”

“Мисливець”

“Мельник і струмок”

“Колискова струмка”

Вокальний цикл “Зимова путь”:

“На добраніч”

“Весняний сон”

“Лірник”

5. Симфонія № 8 сі мінор “Незакінчена”

Симфонія № 8 — один із перших зразків романтичної симфонії. Втілення теми протистояння людини і долі. Автобіографічність твору.

Врівноваженість двочастинної будови циклу, що втілює романтичне протиставлення світів трагічної дійсності та прекрасної мрії. Пісенна природа тематичного матеріалу.

І ч. – романтичний образ злої долі у темі вступу. Ліричність обох партій експозиції. Панування трансформованоїтеми вступу в розробці і коді.

ІІ ч. як дзеркальне відображення І ч. Піднесена мрійливість першої теми; інтонаційний і образний зв’язок другої теми з головною партією І ч.; вторгнення драматичних образів у наступних розділах.

Музичний матеріал:

Ф. Шуберт. Симфонія № 8 сі мінор “Незакінчена”:

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов