Предмет: Вступ до спеціальності

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Предмет: Вступ до спеціальності

ЛЕКЦІЯ

Тема № 2.. Історія та типи психологічних знань

Тема лекції: № 2.1. Історія розвитку психологічних знань

План:

1. Поняття про психологію як науку.

2. Місце психології у системі наук.

3. Специфіка та взаємозв’язок наукової, практичної та побутової психології.

4. Навчання психологічним знанням як вид діяльності психологів.

5. Інститути науково-дослідної психології АПН України.

Література

Абрамова Г.С. Введение в практическую психологию. - М., 1999.

2. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. - Л.,1988.

3. Основи практичної психології / В. Панок, Н. Чепелева, Т. Титаренко. — К.: Либідь, 2001.—534 с.

4. Панок В.Г. Українська практична психологія: визначення, стру­ктура і завдання // Практична психологія і соціальна робота. — 1997. — №10. — С; —1998. — №1. — С.

5. Рубинштейн С. Л. Вопросы психологической теории // Вопросы психологии. — 1955. —№ 1. — С. 5—17.

Поняття про психологію як науку.

У дослівному перекладі «психологія» - це наука про душу. Термін «психологія» уперше з'явився в 1590 р. у працях німецького богослова Гок-леніуса; у наукову мову його уперше ввів у 30-х роках 18 століття німецький учений Християн Вольф (1679-1754), автор книг «Раціональна психологія» і «Емпірична психологія».

У психології, як відзначав один із засновників експериментальної пси­хології Г. Ебінгауз, коротка історія, але довге минуле. Психологія як наука виникла на основі багатовікових міркувань про душу і надалі різноманітно змінювалася. З позицій методології науки, історія психології може бути представлена як послідовність етапів становлення знань про предмет, методи дослідження, пояснювальні принципи у рамках наукових парадигм. Еволюція наукового знання проходить як формування, конкуренція та зміна парадигм. Парадигма (з гр. взірець, модель, приклад) - поняття, яке ввів Т. Кун; воно означає тип дослідження, який певна група фахівців приймає за взірець.

Виділяють два періоди формування психологічного знання: І) у рам­ках інших наукових дисциплін (4-5 ст. до н.е. - 60-і р. 19 ст.); 2) становлення психології як самостійної науки (60-і р. 19 ст. — теперішній час). Найбільш характерні риси першого періоду:

- несамостійність психологічного знання, його бачення як складової частини філософських і медичних навчань (про душу, філософську теорію пізнання, учення про досвід і свідомість);

- відсутність співтовариства, що розділяло загальні погляди на пред­мет і метод вивчення;

- умоглядний характер досліджень, несформованість експеримен­тального підходу до досліджень.

Найбільш характерні риси другого періоду:

- поява перших наукових парадигм, інститутів і психологічного професійного співтовариства;

- формування і розвиток усередині парадигм уявлень про предмет і метод дослідження;

- узгодження уявлень про предмет і метод психології із загальнонау-ковими нормами і цінностями;

- розвиток контактів з іншими дисциплінами і виникнення нових па­радигм і галузей психології;

- розмаїтість і конкуренція парадигм.

Сучасна психологія зовсім не схожа на ту, якою вона була при наро­дженні як самостійна наука у 19 столітті. У структурі сучасної психології як науки представлені всі етапи її становлення.

Психологія як наука має певні пояснювальні принципи. Принципи пояснення - це головні положення, передумови або концепції, використання яких дозволяє змістовно описувати гіпотетичні властивості і характеристики об'єкта дослідження. Основні пояснювальні принципи наступні: взаємодії, детермінізму, системності, реконструкції, активності, суб'єктивності.

Єдність психології, не дивлячись на різноманіття її галузей, визначається єдиним предметом та єдиним методом. Галузі і парадигми розробляють різні аспекти єдиного предмета психології; для цього використовують різні методики у відповідності з єдиним методом.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ОСНОВ НАУКОВОЇ, ПРАКТИЧНОЇ ТА ПОБУТОВОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Побутова психологія - це історично закріплений у традиціях та інших сталих формах поведінки досвід управління індивідуальним розвитком і активністю людини, досвід, що функціонує як елемент фольклору, традицій, релігійної практики тощо.

Тому практична психологія повинна спиратися, з одного боку, на надбання психології наукової, а, з іншого боку, на багатство психології побутової.

Найбільш узагальнено і виразно різниця між всіма трьома гілками психології відображається у характерних для них підходах.

Аналітико-статистичний підхід (характерний для наукової психології) передбачає задачу узагальнення психологічних фактів, абстрагованих від конкретно-часового контексту їх виявлення. Так, досліджується пам'ять особистості, хоча в конкретних життєвих ситуаціях вона невіддільна від усіх інших психічних явищ (сприймання, мислення, мотивів особистості тощо).

Синтетичний підхід до людини, характерний для побутової психології, будується на розумінні людини як унікальної, неповторної й неподільної за своєю сутністю.

Структурно-синтетичний характер практичної психології виявляється в тому, що вона, здійснюючи в цілому синтетичний підхід до особистості, спирається на певні уявлення про структуру, природу свого об'єкта, які напрацьовані у науковій психології.

У психологічній технології повинні поєднуватися аналітичний і синтетичний підходи до особистості, сума знань та уявлень про елементи і структурні блоки у їхніх взаємозв'язках, з одного боку, і цілісне (синтетичне) бачення об'єкта корекційних впливів - з іншого. Розробка психологічної технології є по суті процесом психологічного проектування, що спрямований на вирішення конкретної ситуації індивідуального розвитку або соціальної взаємодії з використанням знань, досвіду наукової та побутової психології. Застосування психологічної технології у практичній роботі передбачає її адаптацію до конкретних умов роботи з конкретною людиною [34].

Отже, по-перше, практична психологія повинна використовувати знання інших суміжних галузей науки (педагогіки, етнографії, соціоніки, біоенергетики, соціології тощо) та сфер духовної практики.

По-друге, практична психологія повинна ґрунтуватися на науковій психології, узгоджуючись з її теоретичними положеннями. При цьому варто зауважити, що якщо у науковій психології є такі галузі як соціальна психологія, то у практичній вона реалізується через такі складові як психологія управління, реклами, консультативну психологію тощо.

По-третє, практична психологія повинна використовувати здобутки побутової психології.

Предмет: Вступ до спеціальності

ЛЕКЦІЯ

Тема № 2.. Історія та типи психологічних знань

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов