Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вікові особливості спинного мозкуСодержание книги
Поиск на нашем сайте Спинний мозок новонародженого має довжину до 14 см, нижня межа мозку розміщується на рівні нижнього краю 2 поперекового хребця. До двох років довжина спинного мозку досягає 20 см, а у 10 років порівняно з новонародженим подвоюється. Найбільш швидко ростуть грудні сегменти. Маса спинного мозку у новонародженого складає до 5,5 г, у дітей 1 року до 10 г. До 3 років маса спинного мозку перевищує 13 г, а у 7 років дорівнює приблизно 19 г. На поперечному зрізі вигляд спинного мозку новонародженого такий же як у дорослої людини. У новонародженого шийне і поперекове потовщення виражені добре, центральний канал ширше ніж у дорослого. Зменшення просвіту центрального каналу відбувається головним чином протягом 1-2 років, а також у більш пізні вікові періоди, коли збільшується маса сірої і білої речовини. Об’єм білої речовини спинного мозку збільшується швидше, особливо за рахунок власних пучків сегментарного апарату, який формується раніше, ніж провідні шляхи, що з’єднують спинний мозок з головним.
ГОЛОВНИЙ МОЗОК Головний мозок (encephalon) разом з його оболонками розміщується у порожнині черепа. Це найбільш масивна частина центральної нервової системи сплющено-шароподібної форми. Його випукла верхньо-бічна поверхня за формою відповідає внутрішній увігнутій поверхні склепіння черепа. Нижня поверхня – основа головного мозку – має складний рельєф і відповідає формі черепних ямок внутрішньої основи черепа. Відповідно до розвитку п’яти мозкових міхурів головний мозок людини розділяють на п’ять відділів: довгастий мозок (medulla oblongata), задній мозок (metencephalon), середній мозок ( mesencephalon), проміжний мозок (diencephalons) і кінцевий мозок (telencephalon) (мал. 26, 27). За будовою довгастий, задній і середній мозок схожі із спинним мозком. Ці відділи об’єднують під загальною назвою – стовбурна частина мозку. Основна особливість кінцевого мозку пов’язана з наявністю кори, яка є колосальним скупченням нервових клітин, розташованих у декілька шарів. Найкращого розвитку вона досягає у людини, головний мозок якого під впливом праці і членороздільної мови придбає нові риси будови, що відрізняються від подібних у тварин. Півкулі великого мозку у людини є тим матеріальним субстратом, з яким пов’язана вища нервова діяльність.
Мал. 26. Загальний вигляд основних утворів мозку на серединному повздовжньому розрізі: 1-мозочок, 2-довгастий мозок, 3-нижній мозковий парус, 4-порожнина четвертого мозкового шлуночка, 5-міст, 6-верхній мозковий парус, 7-пластинка середнього мозку, 8-водопровід мозку, 9-ніжки мозку, 10-окоруховий нерв, 11-сосочкове тіло, лійка, 13-гіпофіз, 14-гачок (центр смаку), 15-коліно мозолистого тіла, 16-склепіння, 17-борозна мозолистого тіла, 18-таламус, 19-мозолисте тіло, 20-поясна борозна, 21-поясна закрутка, 22-шишковидне тіло, 23-тім’яно-потилична борозна, 24-клин, 25-шпорна закрутка (мал. В.І. Козлова).
Розвиток головного мозку у процесі філогенезу протікає паралельно з формуванням органів чуття (органів нюху, зору, слуху, рівноваги), які забезпечують надходження до організму інформації про стан навколишнього середовища. Маса головного мозку у дорослої людини коливається від 1100 до 2000 г. В середньому маса мозку дорослого чоловіка – 1394 г, а у жінки – 1245 г. Маса і об’єм головного мозку дорослої людини в період від 20 до 60 років життя є постійними для кожного даного індивідуума. Після 60 років маса та об’єм мозку дещо зменшуються. Об’єм головного мозку у дорослої людини в середньому 1200 см³. Необхідно відмітити, що розумові здібності людини не залежать від ваги мозку. Як відомо, спинний мозок складає до 2% від загальної ваги мозку, мозочок – до 10%, стовбурні структури близько 6%, а кінцевий мозок - 82%. Площа поверхні кори кінцевого мозку знаходиться в межах 1000 – 1200 см², з яких лише ⅓ знаходиться дійсно на поверхні півкуль, а інша прихована в глибині чисельних борозен. Для всіх ссавцівхарактерна білатеральна симетрія головного мозку.
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII Мал. 27. Основа головного мозку: І-нюховий тракт, ІІ-зоровий н., ІІІ-окоруховий н., ІV-блоковий н., V-трійчастий н., VI-відвідний н., VII-лицьовий н., VIII-присінково-завитковий н., ІХ-язико-глотковий н., Х-блукаючий н., ХІ-додатковий н., ХІІ-під’язиковий н., 1-нюхова цибулина, 2-очне яблуко, 3-пряма закрутка, 4-перехрестя зорових нервів, 5-зоровий тракт, 6-гіпофіз, 7-сірий горб, 8-нижня вискова закрутка, 9-колатеральна борозна, 10-ніжки мозку, 11-міст, 12-піраміда, 13-мозочок, 14-корінці верхніх спинномозкових нервів (мал. В.І. Козлова).
Однак, у людини між обома півкулями є помітні різниці не тільки в структурі, але і в розмірах окремих ділянок. Так, у правшей ліва півкуля є домінуючою при проявах рухової і мовної активності, тоді як для ряду сенсорних процесів важливе значення має права півкуля. У відповідності з цим, наприклад, верхня вискова ділянка кори, яка пов’язана з мовною функцією, у більшості випадків, краще розвинена в лівій півкулі, яка в цілому на 5-10 г важче за праву. Асиметрія також простежується у шлуночках і в судинній системі мозку. Так, із двох задніх рогів бічних шлуночків, як правило, більш великим є лівий. Діаметр внутрішньої сонної, а також задньої, середньої і деяких інших артерій мозку також помітно більше зліва. Це ж торкається низхідних від кори до спинного мозку рухових трактів, у перехресті яких у нижній частині довгастого мозку більше волокон переходить зліва направо, ніж навпаки. ДОВГАСТИЙ МОЗОК ЗОВНІШНЯ БУДОВА Довгастий мозок (bulbus, medulla oblongata, myelencephalon) складає самий нижній відділ мозкового стовбура і нагадує за формою усічений конус. Довжина його у людини 25 - 30 мм, середня ширина до 15 мм. Він починається на рівні передніх корінців перших шийних нервів і є безпосереднім продовженням спинного мозку. У нижній частині довгастий мозок нагадує за формою спинний, а з верху розширюється і межує з мостом.
Мал. 28. Стовбурна частина головного мозку (вигляд з нижньої поверхні): 1-перехрестя зорових н.н., 2-нюховий тракт, 3-зоровий н., 4-міжніжкова ямка, 5-окоруховий н., 6-чутливий корінець трійчастого нерву, 7-руховий корінець трійчастого нерву. 8-лицьовий н., 9-присінково-завитковий н., 10-язико-глотковий н., 11-блукаючий н., 12-під’язиковий н., 13-додатковий н., 14-передні корінці верхніх шийних спинномозкових н.н., 15-бічний канатик спинного мозку, 16-передній канатик спинного мозку, 17-перехрестя пірамід, 18-передня серединна щілина, 19-оливи, 20-піраміда, 21-відвідний н., 22-середня мозочкова ніжка, 23-міст, 24-трійчастий н., 25-блоковий н., 26-ніжка мозку, 27-зоровий тракт, 28-сосочкове тіло, 29-сірий горб з лійкою (мал. В.І. Козлова).
На передній (нижній) поверхні довгастого мозку проходить передня серединна щілина, що є продовженням подібної щілини спинного мозку. По боках від неї розміщуються два повздовжні підвищення – піраміди. Вони утворені відростками великих пірамідних нейроцитів (клітин Беца), які знаходяться у руховому центрі кори півкуль великого мозку. Частина пірамідних волокон у глибині передньої серединної щілини переходить на протилежну сторону, утворюючи перехрестя пірамід. Далі волокна із пірамід продовжуються в передні і бічні канатики спинного мозку (мал. 28).
Мал. 29. Стовбурна частина головного мозку (вигляд зверху): 1-порожнина третього шлуночка, 2- епіфіз, 3, 18-таламус, 4-блоковий н., 5-верхній мозковий парус, 6-верхня мозочкова ніжка, 7,15 – нижня мозочкова ніжка, 8-тонкий пучок, 9-задня серединна борозна, 10-клиновидний пучок, 11-бічний канатик, 12-клиновидний горбик, 13-тонкий горбик, 14-ромбовидна ямка, 16-середня мозочкова ніжка, 17-пластинка середнього мозку (мал. В.І. Козлова). Зовні від пірамід праворуч і ліворуч знаходяться підвищення – оливи, усередині кожної з яких помітні скупчення сірої речовини, які утворюють нижні оливні ядра.Вони функціонально мають відношення до регуляції рівноваги і роботи присінкового апарату. Між пірамідою і оливою розташована передня латеральна борозна – місце виходу корінців під’язикового нерву (ХІІ пара) (мал. 29). На дорсальній поверхні довгастого мозку проходить задня серединна борозна, яка є продовженням подібної борозни спинного мозку. По боках від неї проходять задні бічні борозни. Між задньої серединною і латеральною борознами з кожної сторони довгастого мозку розташовані по два потовщення – тонкий і клиновидний горбики, усередині яких знаходяться однойменні ядра. На нервових клітинах цих ядер закінчуються волокна тонкого і клиновидного пучків, які продовжуються із спинного у довгастий мозок. Під задніми канатиками усередині нижньої треті довгастого мозку знаходиться центральний канал, який є продовженням аналогічного каналу спинного мозку. Цей канал відкривається у IV шлуночок – порожнину стовбура мозку. Дно IV шлуночка утворює ямка ромбовидної форми – ромбовидна ямка. Ділянки довгастого мозку, які обмежені латеральними борознами (бічні канатики) є продовженням бічних канатиків спинного мозку. Волокна із бічних канатиків без різкої межі переходять у нижні ніжки мозочка. Із товщі бічних канатиків виходять корінці язикоглоткового (IX пара), блукаючого (X пара) і додаткового (XI пара) нервів.
ВНУТРІШНЯ БУДОВА Для внутрішньої будови довгастого мозку характерно особливе розподілення сірої і білої речовини у покрівлі, покришці і основі цього відділу мозку (мал. 30). Покрівля довгастого мозку розвинена слабо. Вона лежить понад центральним каналом і покриває зверху нижню частину IV шлуночка. Покрівля утворена тонким шаром клітин, які складають нижній мозковий парус – нейроепітеліальну пластинку, натягнуту між ніжками клаптиків мозочка і яка є залишком стінки первинного мозкового пузиря. Покришка - найбільш об’ємна частина довгастого мозку, що безпосередньо утворює дно IV шлуночка. В її товщі розташовані нижні оливні ядра і ядра IX, X, XI i XII пар черепних нервів. Ці ядра проектуються на поверхню ромбовидної ямки. У зв’язку з особливостями розвитку нервової трубки і топографічним положенням крильної і базальної пластинок рухові ядра черепних нервів розташовані найбільш медіально, чутливі – латерально, а вегетативні займають проміжне положення.
- нижній мозковий парус
- ядра черепних нервів (ХІІ, ХІ, Х, ІХ пар) - серцево-судинні і дихальні центри, - ядро нижньої оливи, - тонке ядро і клиновидне ядро,
петля)
|
||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-26; просмотров: 408; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.006 с.) |