Тести для перевірки вихідного рівня знань

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5

В якому віці частіше розвивається гострий гематогенний остеомієліт?

а) 1-10 років;

б) 11-20;

в) 21-30;

г) 31-40;

д) 41-50.

Які кістки частіше вражаються при гематогенному остеомієліті?

а) стегнова;

б) сіднична;

в) хребці;

г) великогомілкова;

д) плечова.

Характерною ознакою яких видів остеомієліту є секвестрація кістки?

а) абсцес Броді;

б) посттравматичний остеомієліт;

в) остеомієліт Ольє;

г) остеомієліт Гарре;

д) гематогенний остеомієліт.

Назвіть відмінні ознаки абсцесу Броді:

а) порожнина з секвестрами;

б) порожнина без секвестрів;

в) слизовий ексудат;

г) гнійний ексудат;

д) дифузний остеосклероз.

Назвіть відмітні ознаки остеомієліту Гарре:

а) порожнина в метафізі;

б) потовщення кістки;

в) наявність секвестрів;

г) альбумінозний ексудат;

д) остеосклероз.

Коли з'являються рентгенологічні ознаки гострого гематогенного остеомієліту?

а) через 3 дні;

б) через 3 місяці;

в) через 10-15 днів;

г) через 20-30 днів;

д) через 30-40 днів.

Які основні ознаки хронічного гематогенного остеомієліту?

а) атрофія м'язів;

б) остеопороз;

в) наявність гнійної нориці;

г) наявність секвестральної коробки і секвестру в ній;

д) наявність порожнини без секвестрів.

Для хронічного гематогенного остеомієліту не характерні:

а) частіше ураження метафізу і епіфізу трубчастих кісток;

б) частіше ураження діафізу трубчастих кісток;

в) зрідка зустрічається атрофія м'язів;

г) постійно спостерігається атрофія м'язів;

д) зрідка ураження найближчих суглобів.

Які патологічні зміни не спостерігаються при гострому гематогенному остеомієліті:

а) флегмона кісткового мозку;

б) підокісний абсцес;

в) утворення порожнини без секвестрів;

г) параоссальна і міжм'язова флегмона;

д) альбумінозний ексудат.

Які мікроорганізми не можуть викликати остеомієліт?

а) кишкова паличка;

б) стафілокок;

в) паличка правця;

г) дифтерійна паличка Лефлера;

д) протей.

Які місцеві клінічні прояви свідчать про занедбані випадки гострого гематогенного остеомієліту?

а) збліднення шкіри;

б) деформація кістки;

в) поява симптому флюктуації;

г) утворення ділянки некрозу шкіри;

д) утворення гнійної нориці.

Які хірургічні прийоми найбільш доцільні при лікуванні хворого на гострий гематогенний остеомієліт?

а) тільки розкриття флегмони;

б) розкриття флегмони і розтин окістя;

в) резекція ураженої кістки;

г) декомпресивне дренування кісткового каналу;

д) ампутація кінцівки.

Які методи найбільш ефективні при санації кісткової порожнини після радикальної секвестректомії?

а) пломбування гіпсом;

б) міопластика;

в) тампонування;

г) пластика колагеновою губкою з антисептиком;

д) пломбування підшкірною жировою клітковиною.

Які лікувальні заходи протипоказані в ранній стадії гострого гематогенного остеомієліту?

а) масаж;

б) лікувальна фізкультура;

в) створення функціонального спокою ураженої області;

г) введення антибіотиків;

д) призначення бактеріофага.

Найчастіші ускладнення при тривалому хронічному остеомієліті:

а) цироз печінки;

б) амілоїдоз нирок;

в) ендокардит;

г) дистрофія міокарду;

д) хронічна анемія.

Ситуаційні завдання для перевірки кінцевого рівня знань

Лікаря швидкої допомоги викликали увечері до 7-річного хлопчика у зв'язку з погіршенням його стану. Приблизно 1,5 доби тому дитина зі скаргами на головний біль була відпущена з уроків додому. Вдома його оглянув дільничний педіатр і з приводу "гострої респіраторної вірусної інфекції" призначив протизапальні і антибактеріальні препарати.

При огляді стан дитини важкий, загальмований. Температура тіла 40 °С. Із слів матері, перед приїздом "швидкої допомоги" були галюцинації. Обличчя бліде, акроціаноз. Пульс – 128 ударів в хвилину. Дихання – 28 в хвилину, поверхневе. У нижніх відділах легенів вислуховуються розсіяні сухі і вологі хрипи. Живіт м'який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені. Спостерігається болючість при пальпації в нижній третині правого стегна, його набряк.

Про яке захворювання слід думати? Наскільки буде інформативним рентгенологічне дослідження?

У приймальне відділення лікарні доставлений хлопчик 9 років з скаргами на болі в правій нозі. Хворіє протягом 2 тижнів. Лікувався вдома. Стан погіршав, тому направлений на стаціонарне лікування.

Температура тіла у вечірній час сягає 40 °С. У легенях вислуховуються одиничні розсіяні сухі і вологі хрипи. Печінка і селезінка не збільшені. Визначаються набряк і гіперемія шкіри в нижній третині правого стегна, різка болючість. Колінний суглоб збільшений в об'ємі, нога в нім напівзігнута, рухи болючі. Додатково встановлено, що 3 тижні тому ударився правим стегном о парту.

Ваш діагноз? Які дослідження необхідно виконати в приймальному відділенні?

Мати привела на прийом до хірурга хлопчика 13 років, якого впродовж останнього року періодично турбують ниючі болі у верхній третині лівої гомілки. Як правило, болі з'являються при зміні погоди і вночі.

Зовні гомілка без особливостей. Спостерігається обмежена підвищена чутливість при натисканні на великогомілкову кістку у верхній третині її. Рухи в колінному суглобі здійснюються в повному об'ємі.

На рентгенограмах в губчастій частині метафіза великогомілкової кістки визначається округла порожнина діаметром близько 1 см, оточена добре видимою зоною склерозу на зразок вузької облямівки і ніжними періостальними накладеннями на поверхні кістки.

Ваш діагноз?

У відділення хірургічної інфекції поступив хворий з скаргами на болі в правій гомілці, періодичне підвищення температури тіла до 38-39 °С. Пересувається за допомогою милиць. 12 місяців тому переніс відкритий перелом. Проводилося лікування скелетним витягом і гіпсовою пов'язкою. Проте через біль самостійно пересуватися не може.

На передній поверхні правої гомілки є нориця з помірним гнійним виділенням. Гомілка набрякла, навколо нориці спостерігається помірна гіперемія тканин. На рентгенограмах гомілки наявні хибний суглоб, кінцевий остеоліз уламків великогомілкової кістки, ендостальний склероз, потовщення і війчастість періосту.

З яким діагнозом поступив хворий? Які необхідно провести додаткові методи дослідження?

На прийом до хірурга прийшов хворий Б., 63 років, з скаргами на біль в лівому стегні, який з'явилися близько тижня тому. Страждає хронічним остеомієлітом лівого стегна близько 40 років після осколкового поранення.

Із слів хворого, періодично на стегні відкривалися нориці з гнійним виділенням і відходженням "кісточок".

Ліве стегно товстіше за праве. Рухи в лівому колінному суглобі відсутні. По зовнішній поверхні стегна є безліч кратероподібних втягнутих і лінійних рубців як наслідок нориць, що раніше відкривалися, і перенесених оперативних втручань. Тут же визначається ділянка гіперемії шкіри, припухлість, болючість, в центрі пальпованого інфільтрату — розм'якшення. Температура тіла 37,8 °С.

Який діагноз Ви поставите хворому? Ваша діагностична тактика?

У відділення хірургічної інфекції поступив хворий з "інфільтратом" задньобокової стінки живота справа. Хворим себе вважає близько 8 днів, коли вечорами почав відзначати підвищення температури тіла до 38-39 °С.

Три роки тому лікувався з приводу вогнепального остеомієліту передньої поверхні гребеня клубової кістки. Процес був зупинений під впливом консервативних заходів. З тих пір вважав себе абсолютно здоровим.

Яке ускладнення слід запідозрити у хворого?

На лікарській конференції обговорюється історія хвороби 23-річного чоловіка, що страждає на хронічний гематогенний остеомієліт правого стегна.

Які зміни в кістці будуть спостерігатись на рентгенограмі у даного пацієнта?

Лікаря швидкої допомоги викликали увечері до 7-річного хлопчика у зв'язку з погіршенням його стану. Приблизно 1,5 доби тому дитина зі скаргами на головний біль була відпущена з уроків додому. Вдома його оглянув дільничний педіатр і з приводу "гострої респіраторної вірусної інфекції" призначив протизапальні і антибактеріальні препарати.

При огляді стан дитини важкий, загальмований. Температура тіла 40 °С. Із слів матері, перед приїздом "швидкої допомоги" були галюцинації. Обличчя бліде, акроціаноз. Пульс – 128 ударів в хвилину. Дихання – 28 в хвилину, поверхневе. У нижніх відділах легенів вислуховуються розсіяні сухі і вологі хрипи. Живіт м'який, безболісний. Печінка, селезінка не збільшені. Спостерігається болючість при пальпації в нижній третині правого стегна, його набряк.

Ваша тактика?

У приймальне відділення лікарні доставлений хлопчик 9 років з скаргами на болі в правій нозі. Хворіє протягом 2 тижнів. Лікувався вдома. Стан погіршав, тому направлений на стаціонарне лікування.

Температура тіла у вечірній час сягає 40 °С. У легенях вислуховуються одиничні розсіяні сухі і вологі хрипи. Печінка і селезінка не збільшені. Визначаються набряк і гіперемія шкіри в нижній третині правого стегна, різка болючість. Колінний суглоб збільшений в об'ємі, нога в нім напівзігнута, рухи болючі. Додатково встановлено, що 3 тижні тому ударився правим стегном о парту.

Ваша лікувальна тактика?

Мати привела на прийом до хірурга хлопчика 13 років, якого впродовж останнього року періодично турбують ниючі болі у верхній третині лівої гомілки. Як правило, болі з'являються при зміні погоди і вночі.

Зовні гомілка без особливостей. Спостерігається обмежена підвищена чутливість при натисканні на великогомілкову кістку у верхній третині її. Рухи в колінному суглобі здійснюються в повному об'ємі.

На рентгенограмах в губчастій частині метафіза великогомілкової кістки визначається округла порожнина діаметром близько 1 см, оточена добре видимою зоною склерозу на зразок вузької облямівки і ніжними періостальними накладеннями на поверхні кістки.

Ваша тактика?

У відділення хірургічної інфекції поступив хворий з скаргами на болі в правій гомілці, періодичне підвищення температури тіла до 38-39 °С. Пересувається за допомогою милиць. 12 місяців тому переніс відкритий перелом. Проводилося лікування скелетним витягом і гіпсовою пов'язкою. Проте через біль самостійно пересуватися не може.

На передній поверхні правої гомілки є нориця з помірним гнійним виділенням. Гомілка набрякла, навколо нориці спостерігається помірна гіперемія тканин. На рентгенограмах гомілки наявні хибний суглоб, кінцевий остеоліз уламків великогомілкової кістки, ендостальний склероз, потовщення і війчастість періосту.

Ваша лікувальна тактика?

На прийом до хірурга прийшов хворий Б., 63 років, з скаргами на біль в лівому стегні, який з'явилися близько тижня тому. Страждає хронічним остеомієлітом лівого стегна близько 40 років після осколкового поранення.

Із слів хворого, періодично на стегні відкривалися нориці з гнійним виділенням і відходженням "кісточок".

Ліве стегно товстіше за праве. Рухи в лівому колінному суглобі відсутні. По зовнішній поверхні стегна є безліч кратероподібних втягнутих і лінійних рубців як наслідок нориць, що раніше відкривалися, і перенесених оперативних втручань. Тут же визначається ділянка гіперемії шкіри, припухлість, болючість, в центрі пальпованого інфільтрату — розм'якшення. Температура тіла 37,8 °С.

Ваша лікувальна тактика?

На рентгенограмах хворого М. в дистальному метафізі стегнової кістки визначається порожнина з вільно лежачим секвестром до 1,5 см в діаметрі. Хворому показано оперативне лікування.

Що б Ви запропонували для заповнення (пломбування) секвестральної порожнини після секвестректомії і санації "секвестральної труни"?

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману