Які показники не впливають на проектування польових доріг.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

1) під’їзд до полів і робочих ділянок

2) зв’язок з виробничими і господарськими центрами

3) зручність виконання технологічних процесів і обслуговування техніки

4) розміщення господарських будівель і дворів +

114. Польові шляхи під час проектування суміжно з лісосмугами розміщують:

1) вище за рельєфом відносно лісосмуг

2) нижче за рельєфом відносно лісосмуг +

3) незалежно від рельєфу

4) залежно від характеристик лісосмуг

115. Розміщення польових шляхів відносно завірюшних вітрів:

1) з навітряного боку лісосмуги +

2) з підвітряного боку лісосмуги

3) паралельно з вітром

4) перпендикулярно до вітру

116. Розміщення польових шляхів відносно сторін світу:

1) з північного боку лісосмуги

2) з південного боку лісосмуги +

3) не має значення, з якого боку лісосмуги

4) зі східного боку

117. Польові стани проектують за таких середніх відстаней масивів орних земель від населених пунктів:

1) до 3 км

2) 3–4 км

3) 4–5 км

4) більше 5 км +

118. Застосовують графічний спосіб проектування об’єктів під час землеустрою якщо:

1) вимагається висока точність площ проектних ділянок 1/1000

2) за заданою площею і довжиною прямокутника визначають його ширину

3) проектні об’єкти мають форму прямокутників, трапецій +

4) обчислення площ проведено аналітичним способом

119. Перенесення землевпорядного проекту в натуру – це процес:

1) знімання об’єктів

2) обернений обчисленню площ

3) обернений проектуванню

4) визначення і закріплення на місцевості меж запроектованих об’єктів +

120. Перенесення проекту в натуру способом лінійних вимірювань передбачають за умов:

1) відкритої місцевості, з достатньою кількістю опорних точок, які позначені на плані і розпізнаються на місцевості +

2) закритої місцевості (ліс,чагарник) і точки ситуації не служать надійною опорою

3) коли не потрібно забезпечити паралельність сторін проектних об’єктів

4) гарної погоди

121. Точність проектування з деяким наближенням може бути прирівняна до:

1) точності лінійних вимірів на місцевості

2) точності кутових вимірів на місцевості

3) точності лінійних вимірів на плані

4) точності визначення площ відповідним способом +

122. Новітні прилади, які застосовують для перенесення проекту в натуру:

1) дігітайзер

2) електронний планіметр

3) електронний тахеометр GPS +

4) теодоліт ТТ-50

123. Розораність – це співвідношення площі:

1) ріллі до загальної площі господарства

2) ріллі до загальної площі с.-г. угідь +

3) сільськогосподарської до загальної площі господарства

4) лісів до загальної площі с.-г. угідь

124. Проводять камеральну землевпорядну підготовку:

1) під час проведення проектних робіт

2) під час авторського нагляду

3) під час обчислення площ земельних угідь

4) до виїзду на об’єкт проектування +

125. Проект територіального землеустрою має відповідати:

1) економічним вимогам, правовим нормам і бути економічно обґрунтованим +

2) економічним та якісним характеристикам земель

3) розташуванню меж об’єкта землеустрою

4) заходам щодо інженерного облаштування території

126. Проекти формування меж міст погоджують:

1) міські державні адміністрації

2) Кабінет Міністрів України

3) обласні державні адміністрації +

4) Верховна рада України

127. Проекти формування меж території сільських і селищних рад погоджують:

1) міські державні адміністрації

2) Кабінет Міністрів України

3) районні державні адміністрації +

4) Верховна рада України

128. Проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств установ і організацій, особистих селянських, фермерських господарств погоджують:

1) районні державні адміністрації +

2) обласні державні адміністрації

3) замовники цих проектів

4) Кабінет Міністрів України

129. Складовою частиною проекту землеустрою є:

1) сукупність ключових проектних завдань, пов’язаних між собою й об’єднаних однією метою +

2) сукупність методів, які приймаються в землеустрої

3) застосування методології землевпорядного проектування

4) немає правильної відповіді

130. Основні технології, які застосовують у землевпорядному проектуванні:

1) теоретичного проектування

2) традиційна, комплексна, автоматизована +

3) експериментального проектування

4) звичайна

131. Завдання проектів територіального землеустрою:

1) організація раціонального використання і охорони земель +

2) раціональний розподіл земель між землями різних форм власності +

3) збільшення площ розорених земель

4) проектування сівозмін

132. Період реалізації заходів, визначених схемою землеустрою району:

1) 3–5 років

2) 5–7 років

3) 7–10 років

4) 10–15 років +

133. Загальнодержавна програма використання та охорони земель розробляється для:

1) науково обґрунтованої організації території охорони земель держави

2) забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання й охорони +

3) визначення потреби в земельних ресурсах для розвитку міст і сіл, держави

4) обґрунтування розподілу земель за категоріями земельного фонду

134. Загальнодержавні і регіональні програми використання та охорони земель розробляють на перспективу:

1) 5–7 років

2) 7–10 років

3) 10–15 років

4) 20–25 років +

135. Природно-сільськогосподарське районування земель – це поділ території:

1) з урахуванням показників водної ерозії

2) за показниками вторинного засолення ґрунтів

3) з урахуванням управління природних умов

4) з урахуванням особливостей природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур +

136. За результатами розробленого проекту землеустрою щодо створення агроформування складають зведену експлікацію земель, у якій відображають:

1) площу с.-г. угідь

2) площу несільськогосподарських угідь

3) площу сторонніх землекористувань

4) проектні площі с.-г. угідь, зокрема за формами власності +

137. Зміни в проект організації території має право вносити:

1) автор проекту

2) виробнича структура, яка переносить проекти в натуру

3) замовник проекту

4) орган, який затверджує проект +

138. Поняття сівозмін:

1) схема чергування культур у просторі і часі

2) науково обґрунтоване чергування культур і пару в просторі і часі +

3) науково обґрунтоване чергування культур і пару за роками ротації

4) чергування культур у просторі і часі за роками ротації

139. Типи сівозмін:

1) польові, кормові, спеціальні +

2) польові, кормові, ґрунтозахисні

3) польові, ґрунтозахисні, спеціальні

4) польові, кормові, овочеві

140. Види польових сівозмін:

1) ґрунтозахисні, овочеві, буряківничі, зернові, травопільні

2) травопільні, зернові, зернопросапні, льонарські, буряківничі +

3) овочево-бурякові, зернотравопросапні, льонарські, травопільні

4) травопільні, зернові, зернотравопросапні, льонарські, травопільні

141. Види кормових сівозмін:

1) прифермерські, буряківничі, травопільні

2) прифермерські та притабірні +

3) прифермерські, притабірні, ґрунтозахисні

4) прифермерські та травопільні

142. Ротація сівозмін:

1) період упродовж якого всі культури, передбачені в схемі чергування культур, вирощуватимуться в кожному полі +

2) період, за який всі культури вирощуватимуться в кожному полі

3) період, упродовж якого основні культури вирощуватимуться в кожному полі

4) немає правильної відповіді

143. Під час організації угідь вирішують:

1) встановлення складу та співвідношення угідь, трансформації і поліпшення угідь та доцільно-господарське розміщення угідь на території господарства +

2) встановлення структури угідь, поліпшення земель і розміщення угідь на території господарства

3) встановлення складу угідь і їх розміщення на території та поліпшення складу масивів угідь

4) немає правильної відповіді

144. За призначенням польові дороги, які проектують на коротких сторонах полів:

1) лінії обслуговування +

2) допоміжні дороги

3) магістральні дороги

4) міжквартальні

145. За призначенням польові дороги, які проектують на довгих сторонах полів:

1) допоміжні дороги +

2) лінії обслуговування

3) магістральні дороги

4) міжквартальні

146. Які за конструкцією полезахисні лісосмуги не проектують у полях сівозмін:

1) продувні

2) ажурні

3) щільні

4) алейного типу +

147. Висаджують сади на схилах:

1) північних

2) південних +

3) східних

4) західних

148. Вирощують технічні сорти винограду переважно на схилах:

1) північних

2) південних +

3) східних

4) західних

149. Найкращий напрям поздовжніх рядів плодових дерев, що вирощують на рівнинній місцевості:

1) за діагоналі кварталу

2) із півночі на південь +

3) немає значення

4) із заходу на схід

150. Розміщують ряди виноградників на схилах:

1) вздовж схилу

2) поперек схилу +

3) із півночі на південь

4) із заходу на схід

151. Вирощують навколо саду (на всьому периметрі) лісосмуги:

1) полезахисні

2) садозахисні +

3) стокорегулювальні

4) водорегулювальні

152. Не можна відводити під сади ґрунти:

1) оглеєні +

2) сірі лісові

3) темно-сірі

4) чорноземи глибокі

153. Рівні інтенсивності використання пасовищ:

1) інтенсивне

2) культурне пасовище +

3) екстенсивне

4) осушене

154. Ґрунти за механічним складом, які найшвидше руйнуються водною ерозією:

1) легкі піщані +

2) глинисті

3) суглинисті

4) супіщані

155. Показник, який відносять до факторів ерозії:

1) глибока оранка

2) культивація ґрунту

3) рельєф місцевості +

4) посів і садіння с.-г. культур

156. До якої групи будівель і споруд належить: пилорама, сушильна камера, столярна майстерня, склад готової продукції:

1) бригадний двір

2) машиноремонтний комплекс

3) складський комплекс

4) будівельний двір +

157. За ступенем змитості ґрунти бувають:

1) незмиті

2) засолені

3) заболочені

4) слабо-, середньо-, сильнозмиті +

158. Найбільше розвивається водна ерозія за дощів:

1) шквальних

2) зливових +

3) мжички

4) нормальних

159. Види протиерозійних заходів, які не відносяться до агротехнічних:

1) проектування полів на схилах +

2) обробка полів впоперек схилу

3) щілювання посівів озимих культур впоперек схилу

4) залуження крутих схилів

160. Схили, які відводять під постійне залуження:

1) східні

2) західні

3) південні

4) круті понад 7^{0 +}

161. Найнебезпечніші стадії розвитку яру:

1) поява проточин

2) ріст яру у вершині +

3) руйнування берегів яру

4) затухання яру

162. Протидефляційні лісосмуги за конструкцією бувають:

1) продувні +

2) прияружні

3) стокорегулювальні

4) садозахисні

163. Які будівлі не можуть бути розташовані у виробничій зоні:

1) громадські +

2) виробничі комплекси

3) ремонтні майстерні

4) комунальні підприємства

164. Лісосмуги, які проектують за довгою стороною поля, називають:

1) полезахисні

2) основні +

3) допоміжні

4) вітрозахисні

165. Полезахисні лісосмуги відносно пануючих вітрів розміщують (проектують):

1) перпендикулярно до їх напрямку +

2) під гострим кутом

3) під тупим кутом

4) паралельно до панівних вітрів

166. Ерозія – це:

1) руйнування верхнього родючого шару ґрунту

2) руйнування і переміщення верхнього шару ґрунту тимчасовими водними потоками

3) руйнування і переміщення верхнього родючого шару ґрунту тимчасовими потоками води під час зливи або танення снігу +

4) руйнування родючого шару дощовими водами та водами від сніготанення

167. Дефляція –це:

1) руйнування і переміщення верхнього родючого шару ґрунту вітром +

2) руйнування і переміщення верхнього родючого шару ґрунту попутним вітром

3) переміщення легкого механічного складу ґрунту вітром

4) відривання з поверхні частинок ґрунту вітром великої швидкості

168. Проектують ґрунтозахисні сівозміни на:

1) землях, розміщених на схилах більше 3° з середньо- та сильнозмитими ґрунтами +

2) схилових землях з слабо-, середньо- та сильнозмитими ґрунтами

3) землях, що зруйновані ерозією і вітрами весь родючий шар

4) землях, що вимагають захисту ґрунту від ерозії

169. Правильне розміщення водорегулювальних лісосмуг на схилах:

1) вздовж горизонталей на плані +

2) за діагоналлю

3) під певним кутом до горизонталі

4) перпендикулярно до горизонталі

170. Територія поселення, що є поєднанням матеріально-просторового середовища та процесів життєдіяльності населення, які відбуваються в її межах:

1) виробнича зона

2) санітарно-захисна зона

3) зона внутрішнього транспорту

4) селітебна (житлова) зона +

171. Способи зрошення:

1) самотічне

2) підґрунтове

3) крапельне

4) всі способи правильні +

172. Зрошувальна норма – це:

1) кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі, зайнятої певною культурою за весь зрошувальний період +

2) кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі зайнятої певною культурою за один місяць

3) кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі зайнятої певною культурою за один рік

4) немає правильної відповіді

173. Осушення – це:

1) система штучного відведення ґрунтових і поверхневих вод із осушувальної території +

2) система відведення ґрунтових вод із полів сівозміни

3) системи відведення ґрунтових і поверхневих вод із сівозмінної території

4) немає правильної відповіді

174. Залежно від природно-економічних властивостей сінокоси поділяють на:

1) низинні, верхові

2) поліпшені, поверхневого поліпшення

3) заливні, суходільні, заболочені +

4) докорінного поліпшення

175. Питання, які вирішують під час розміщення гуртових ділянок:

1) визначення кількості загонів чергового спасування

2) розміщення загонів

3) формування випасних груп худоби, визначення площі випасних ділянок та територіальне розміщення цих ділянок відносно рельєфу, ґрунтового та геоботанічного покриву, ситуації й інших природних та просторових умов +

4) немає правильної відповіді

176. Найефективнішим способом для зрошення пасовищ є:

1) поверхневе зрошення

2) дощування +

3) підґрунтове зрошення

4) крапельне

177. Випасні групи великої рогатої худоби формують в:

1) отари

2) стада

3) табуни

4) гурти +

178. Квартали на виноградниках проектують на рівнинних ділянках площею:

1) 30–35

2) 25–50 +

3) 40–60

4) 10–30

179. Гіпсування кормових угідь передбачається:

1) на солонцюватих ґрунтах +

2) на нормальних ґрунтах

3) на кислих ґрунтах

4) немає правильних відповідей

180. Питання, які вирішують під час впорядкування території сінокосів:

1) розміщення масивів сінокосозмін та закріплення їх за підрозділами, фермами, розміщення полів, робочих ділянок, доріг, польових станів, водних джерел +

2) проектування загонів чергового випасання

3) розміщення гуртових ділянок

4) немає правильної відповіді

181. Магістральні садові дороги:

1) розташовані по зовнішніх межах саду уздовж садозахисних узлісь із їх внутрішнього боку

2) розташовані по межах кварталів

3) з’єднують основні масиви саду з підсобним господарським центром, населеними пунктами, пунктами збору продукції, дорогами загального користування +

4) з’єднують основні масиви саду з пунктами збору продукції

182. Розмір кварталу виноградників на рівній місцевості:

1) 20–30 га +

2) 20–25 га

3) 20–35 га

4) 20–40 га

183. Загальна площа гуртової ділянки складається з площі:

1) що використовується під випасання

2) зайнятої відпочивальниками і страховими загонами

3) зайнятої літніми таборами, скотопрогонами, водопійними майданчиками

4) всі відповіді вірні +

184. Сукупність документів зі створення нових форм устрою(улаштування) землі, їх економічного, технічного, екологічного та правового обгрунтування, які забезпечують організацію раціонального використання землі в сфері народного господарства в цілому і, насамперед, окремих землеволодінь і землекористувань, особливо сільськогосподарських – це:

1) землеустрій

2) землевпорядний процес

3) землевпорядний проект+

4) землевпорядне виробництво

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов