Дисплазія кульшового суглоба у новонародженого (немовляти)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

Порушення розвитку і формування кульшових суглобів - основний тип вроджених аномалій кістково-м'язової системи у дітей віком до 1 року.

Дисплазія кульшового суглоба у новонароджених зустрічається з частотою 25 випадків на 1000. В регіонах, що мають негативну екологічну обстановку, показник захворюваності збільшується в кілька разів.

Дисплазія кульшового суглоба (скорочено: ДКЗ) - захворювання, що характеризується недорозвиненням в процесі ембріогенезу всіх елементів, що беруть участь в утворенні суглоба:

зв'язок;

хрящів;

кісткових поверхонь;

м'язів;

невральних структур.

У медичній літературі можна зустріти синонім - вроджений вивих стегна.

Розрізняють три ступені тяжкості захворювання:

1 ступінь (предвивих) - спостерігається недорозвинення кістково-хрящових елементів; м'язово-зв'язковий апарат не змінений. Відхилення голівки стегнової кістки відсутня.

2 ступінь (підвивих) - на тлі характерних проявів предвивиху спостерігається зміщення (дислокація) голівки стегнової кістки догори і назовні.

3 ступінь (вивих) - важка форма, голівка стегна не контактує з кульшовою западиною, контакт суглобових поверхонь відсутній.

На малюнку відображені типи дисплазії тазостегнових суглобів.

A - тазостегновий суглоб новонародженого в нормі,

B - дисплазія 1 ступеня,

C - дисплазія 2 ступеня,

D - дисплазія 3 ступеня.

Існує кілька теорій, що пояснюють, чому виникає вроджена дисплазія тазостегнових суглобів.

Спадкова теорія - виникнення захворювання пов'язано з генетичною схильністю.

Гормональна теорія - в основі розвитку дисплазії лежить високий рівень прогестерону в кінці вагітності; в результаті спостерігається зниження тонусу м'язово-зв'язкового апарату, що є причиною нестабільності в тазостегновому суглобі.

Екзогенна теорія - дія токсичних речовин, у тому числі певних груп лікарських препаратів, порушує процеси розвитку кісткової тканини і призводить до патології опорно-рухового апарату.

Мультифакторіальна теорія - дисплазія кульшового суглоба у немовлят виникає в результаті спільного впливу зазначених вище факторів.

До станів, сприяючих розвитку вродженого вивиху стегна, відносяться:

сідничне передлежання плода;

нестача вітамінів і мікроелементів (кальцію, фосфору, йоду, заліза, вітаміну Е);

недорозвинення кульшової западини;

обмеження рухливості плоду в порожнині матки.

Симптоми дисплазії

Під час огляду дитини звертають увагу на наступні ознаки:

положення і розміри нижніх кінцівок;

положення шкірних складок в області стегон (симетричне або асиметричне);

м'язовий тонус;

об'єм активних і пасивних рухів.

Дисплазія кульшового суглоба у дітей проявляється характерними симптомами.

Симптом зісковзування (синонім: симптом клацання). Дитину укладають на спину, згинаючи ноги як в колінних, так і кульшових суглобах під кутом 90 градусів (великі пальці досліджуючий розташовує на внутрішній поверхні стегон, інші пальці - на зовнішній поверхні). При відведенні стегон здійснюється натискання на великий вертел, в результаті чого відбувається вправлення головки стегнової кістки. Процес супроводжується характерним клацанням.

Обмеження відведення стегон. Дитяча дисплазія кульшового суглоба проявляється наявністю обмеження відведення до 80 градусів і менше. Симптом найбільш характерний для одностороннього ураження.

Відносне укорочення кінцівки. Симптом зустрічається у новонароджених рідко, спостерігається при високих вивихах.

Зовнішня ротація нижньої кінцівки - ознака, що характеризується поворотом стегна на стороні ураження назовні. Може зустрічатися і у здорових дітей.

Асиметричне положення стегнових і сідничних складок - виявляється в ході зовнішнього огляду.

Другорядні (допоміжні) ознаки дисплазії кульшового суглоба у новонародженого:

атрофія м'яких тканин (м'язів) на боці ураження;

пульсація стегнової артерії знижена з боку диспластично зміненого суглоба.

Рідко трапляються безсимптомні випадки вродженого вивиху стегна

. Основні види лікування дисплазії кульшового суглоба у новонароджених

Існує багато наукових робіт, в яких міститься інформація про те, як лікувати дисплазію кульшових суглобів. Більшість авторів керується наступними принципами:

лікування призначається при виявленні клінічних ознак захворювання;

лікування призначається при наявності рентгенологічних ознак захворювання, навіть при відсутності клінічних;

поєднання асиметрії сідничних складок з важким перебігом вагітності є показанням до проведення лікування.

Консервативне лікування включає:

широке сповивання: проводиться протягом 1 - 2 місяців, при цьому зберігаються активні рухи в суглобах, що сприяє спонтанному вправленню вивиху, правильному формуванню кульшової западини;

розпірки при дисплазії кульшових суглобів дають можливість відведення ніжок при їх згинанні, вільного доступу до тіла. Найбільш часто використовувана шина при дисплазії - стремена Павлика;

застосування функціональних гіпсових пов'язок з дистракційної системою;

фізіотерапевтичні методики зменшують активність запального процесу, покращують трофічні процеси в тканинах, перешкоджають виникненню контрактур, зменшують больовий синдром. Застосовують наведені нижче види фізіотерапії:

електрофорез при дисплазії дозволяє вводити лікарські препарати в область кульшового суглоба;

ампліпульстерапія;

ультразвук;

грязелікування;

магнітно-лазерна терапія;

гіпербарична оксигенація;

масаж;

голкорефлексотерапія.

Оперативне лікування ДКЗ показано при неефективності консервативних методик. Використовуються такі види операцій:

відкрите вправлення вродженого вивиху стегна;

ендоскопічне лікування дисплазії.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии