Деформація, її види, фізичні характеристики.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Деформація, її види, фізичні характеристики.

Деформа́ція (від лат. deformatio — «спотворення») — змінарозмірів і форми твердого тілапіддієюзовнішніх сил (навантажень) абоякихосьіншихвпливів (наприклад, температури, електричнихчимагнітнихполів).

Деформації поділяють на оборотні (пружні) і незворотні (пластичні, повзучості). Пружні деформації зникають після закінчення дії прикладених сил, а незворотні - залишаються.

Деформація — зміна форми чи розмірів тіла (або частин тіла) під дією зовнішніх механічних сил, нагрі­вання чи охолодження, під дією електричного й магнітного полів та інших впливів, які зумовлюють зміну відносного розміщення частинок тіла. Внаслідок деформації змінюються між­атомні відстані та відбувається перегрупування блоків атомів. У твердих тілах розрізняють пружну й пластичну деформацію.

Пружна деформація — деформація, яка зникає після припинення дії зовнішньої сили.

Плас­тична деформація — деформація, в результаті якої змі­нюються розміри й форма тіла, що не зникають після припинення дії зовнішньої сили. Тіло, яке зазнало плоскої деформації, зберігає частково чи повністю набуту форму й змінені розміри. Найпростіші види плоскої деформації тіла в цілому — розтяг, стиск, згин, кручення.

Розтяг (стиск) — найпростішадеформація, яка ви­никає в стержні, коли до йогокінцівприкладеносили, спрямованівздовжосі стержня в протилежністорони.

n Усі реальні тіла здатні деформуватись.Зміну форми чи об’єму тіла під дією зовнішніх сил називають деформацією. Розрізняють пружні та пластичні деформації.

n Пружніми називають деформації, які повністю зникають після припинення дії зовнішніх сил. Відновлення первинної структури тіла відбувається під дією внутрішньої сили – сил пружності, що виникають під час деформації.

n При пластичних деформаціях тіло залишається у деформованому стані після припинення дії зовнішніх сил.

n Кількісною мірою деформації тілі є абсолютна та відносна деформації.

n Якщо при деформації тіла деяка величина, яка характеризує розміри чи форму тіла, набуває значення Х, то зміна цієї величини ΔХ= Х – Хо під дією прикладеної сили зветься абсолютною деформацією.

Хвильовий процес. Рівняння хвилі.

хвиля — коливний процес, який безперервно переходить з однієї ділянки простору до іншої.

Отже, хвиля — це процес поширення коливань у просторі. Механічна хвиля — це поширення деформацій пружних се-редовищ.

Хвильовий процес, крім характеристик, притаманних і коливанням (період, частота, фаза, амплітуда), має специфічну характеристику — довжину хвилі («ламбда»). Довжина хвилі — це відстань, яку проходить хвиля за час, що дорівнює одному періоду. Інакше кажучи: — це відстань між найближчими точками середовища, що коливаються в однакових фазах.

Хвиля називається поперечною, якщо напрямок, у якому коливання відбуваються, і напрямок, у якому вони поширюються, взаємно перпендикулярні (а), поздовжньою — якщо ці напрямки паралельні

Поперечні хвилі бувають лише в твердих тілах, поздовжні (хвилі стиснення–розрідження) — у газах, рідинах, твердих тілах.

На поверхні рідин можуть утворюватися хвилі, що нагадують поперечні (наприклад, колові хвилі на воді від каменя), але вони обумовлені в основному силою тяжіння.

де u — невідома функція, яка описує хвилю, x — просторова координата, t — час, s — фазова швидкість поширення хвилі.

Що таке ефективна концентрація лікарського препарату?

Це мінімальна кількість лікарського препарату, який проявляє лікувальні властивості.

Інфузія лікарського засобу з постійною швидкістю (динаміка процесу зміни концентрації з часом)

під час неперервного внутрішньо судинного введення ліків з постійною швидкістю зміна його кількості з часом в крові описується таким рівнянням

dm/dt=Q-km

Деформація, її види, фізичні характеристики.

Деформа́ція (від лат. deformatio — «спотворення») — змінарозмірів і форми твердого тілапіддієюзовнішніх сил (навантажень) абоякихосьіншихвпливів (наприклад, температури, електричнихчимагнітнихполів).

Деформації поділяють на оборотні (пружні) і незворотні (пластичні, повзучості). Пружні деформації зникають після закінчення дії прикладених сил, а незворотні - залишаються.

Деформація — зміна форми чи розмірів тіла (або частин тіла) під дією зовнішніх механічних сил, нагрі­вання чи охолодження, під дією електричного й магнітного полів та інших впливів, які зумовлюють зміну відносного розміщення частинок тіла. Внаслідок деформації змінюються між­атомні відстані та відбувається перегрупування блоків атомів. У твердих тілах розрізняють пружну й пластичну деформацію.

Пружна деформація — деформація, яка зникає після припинення дії зовнішньої сили.

Плас­тична деформація — деформація, в результаті якої змі­нюються розміри й форма тіла, що не зникають після припинення дії зовнішньої сили. Тіло, яке зазнало плоскої деформації, зберігає частково чи повністю набуту форму й змінені розміри. Найпростіші види плоскої деформації тіла в цілому — розтяг, стиск, згин, кручення.

Розтяг (стиск) — найпростішадеформація, яка ви­никає в стержні, коли до йогокінцівприкладеносили, спрямованівздовжосі стержня в протилежністорони.

n Усі реальні тіла здатні деформуватись.Зміну форми чи об’єму тіла під дією зовнішніх сил називають деформацією. Розрізняють пружні та пластичні деформації.

n Пружніми називають деформації, які повністю зникають після припинення дії зовнішніх сил. Відновлення первинної структури тіла відбувається під дією внутрішньої сили – сил пружності, що виникають під час деформації.

n При пластичних деформаціях тіло залишається у деформованому стані після припинення дії зовнішніх сил.

n Кількісною мірою деформації тілі є абсолютна та відносна деформації.

n Якщо при деформації тіла деяка величина, яка характеризує розміри чи форму тіла, набуває значення Х, то зміна цієї величини ΔХ= Х – Хо під дією прикладеної сили зветься абсолютною деформацією.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии