Розділові знаки при вставних словах, словосполученнях, реченнях і вставлених компонентах

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

Вставні та вставлені компоненти ускладнюють речення додатковим повідомленням про віднесеність висловлюваного до об'єктивної дійсності. На письмі вони виділяються розділовими знаками, а в усному мовленні — інтонацією і характеризуються такими специфічними особливостями: не є членами речення; не відповідають на жодне питання; не пов'язуються ні сурядним, ні підрядним зв'язком із членами речення. За допомогою цих конструкцій мовець виражає своє ставлення до висловленої думки. Вставними можуть бути слова, словосполучення й речення. За значенням вставні слова й словосполучення поділяються на такі групи:

а) слова й словосполучення, що виражають оцінку повідомлюваного (впевненість або невпевненість): безсумнівно, безперечно, без усякого сумніву, в усякому разі (випадку), напевно, дійсно, думаю, зрозуміло, здається, очевидно, певно, природно, припустимо, розуміється, само собою зрозуміло, слід гадати, скажімо, сподіваюся. Сюди ж належать слова було, буває, бувало, трапляється, як звичайно, як завжди, як водиться, які вказують на ступінь звичайності викладених фактів;

б) вставні слова, що виражають почуття мовця, дають емоційну оцінку повідомлюваних фактів: на щастя, на жаль, на радість, на біду, ніде правди діти, нічого гріха таїти, чого доброго, на диво, як навмисно, на злість;

в) вставні слова, що вказують на порядок думок та їх зв'язок, послідовність викладу: по-перше, по-друге, з одного боку, з другого боку, до речі, отже, нарешті, словом, одним словом, власне кажучи, можна сказати, передусім, між іншим, наприклад, повторюю, підкреслюю, головним чином, таким чином, проте, однак, крім того та ін.;

г) слова й словосполучення, що вказують на джерело інформації: кажуть, повідомляють, за повідомленням, за даними, за визначенням, з погляду, по-моєму, по-твоєму, пам'ятаю, на думку, за словами;

ґ) вставні слова, що вказують на способи оформлення думок або характер висловлювання: взагалі, власне кажучи, одним словом, можна сказати, м'яко кажучи, так би мовити, що називається, як кажуть, якщо говорити правду та ін.

д) вставні слова, звернені до співрозмовника або до читача з метою активізації його уваги: розумієте, бачиш, розумієш, уявіть, вірите, послухайте, погодьтеся, пробачте мені, дозвольте.

Від вставних слів, словосполучень і речень слід відрізняти вставлені компоненти, найпоширенішою функцією яких є уточнення, роз'яснення, доповнення змісту основного речення: Там батько, плачучи з дітьми (А ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, помер на панщині (Т.Ш.).

Вставні слова й словосполучення на письмі виділяються комами: Безперечно, осика відіграє вельми важливу роль у народній медицині (Бул.); Нарешті, без належного знання дохристиянських вірувань годі зрозуміти історію української культури та літератури, як давньої, так і нової... (митрополит Іларіон); Архаїчний і національний характер української хустки, на думку більшості дослідників, полягає саме в білому кольорі (Вороп.).

% Увага! Слід відрізняти вставні слова та словосполучення від подібних до них слів, які є членами речення й комами не виділяються:

У нижчеподаній статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови (Рильський). Але: Концерт звичайно закінчується о 10 годині. Ці слова, до речі, викликають сумнів. Але: Ці слова сказані до речі.

öПримітка 1. Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо: Чи не вкажете мені яких творів про методи етнографічні, а власне, про способи записування народних пісень? (Л.У.).

öПримітка 2. Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення: Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері.

% Увага! Не виділяються комами слова адже, все-таки, все ж таки, між іншим, наче, мовби, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, у кінцевому підсумку, за традицією, при цьому, притому, якраз, як-не-як, тим часом, до того ж, які не є вставними.

Вставні речення різних типів, що приєднуються за допомогою сполучників і сполучних слів, виділяються комами: Малишко, як мені здається, зумів осягнути саму душу народної поезії, внутрішні закони її розвитку (О.Г.).

Вставлені конструкції (слова, словосполучення, речення), які передають додаткову інформацію, зауваження, виділяються найчастіше дужками: Відцвів воронець, облетіли на вітрах маки польові (рано вони зацвітають і швидко гаснуть), зате літо смагляве вже виглядає із-за кучугур (О.Г.).

Інколи дужки замінюються комами й тире, якими, як правило, виділяють ускладнені або складні вставлені компоненти: Зі скреготом, і брязкотом у двір, — якщо те, що залишилося, можна назвати двором, — в’їжджають два бульдозери (О.Д.).

Вставлені конструкції, які граматично значно тісніше пов'язані з основним реченням, тобто немає потреби різко відмежовувати їх від основного речення, як правило, виділяються тире: Позбавити людину рідної мови — чи то згідно з її волею, чи всупереч їй — аморально: це те ж саме, що підрізати коріння її духовності.

Якщо вставлене речення виділяється двома тире, то кома, яка повинна стояти на місці розриву, ставиться перед другим тире або вся вставлена конструкція виділяється комами з тире: Про літературу кажуть — нехай не буде це прийнято як тривіальність, — що література є дзеркалом життя (Ю.С.); Сьогодні устав рано, боявся проспати, — мама ще вдосвіта пішла на ферму, — похапцем зібрався і вже був рушив з двору, як згадав про квіти (Цюпа).

Якщо вставляється пряма мова без слів автора, то вона береться в лапки й виділяється дужками: Об'їздив батько далеких і близьких родичів, навіть вмостився в одну туристську групу ("Подивлюся, як там за морями-океанами люд живе...") (Бол.).

Якщо крім прямої мови є ще слова автора, то лапок може не бути: Виявляється, вони встають нерано (Валеріан пізно працює! — пояснила товаришка Піддмогильна), але пообіцяла зараз же Валеріана збудити (Ю.С.).

J Практичні завдання для самоперевірки

Перепишіть речення, розставте потрібні розділові знаки при вставних компонентах і поясніть їх уживання.

1. Із тобою було б нам гірко, обіймав би нас часом сум, і бувало б темніла зірка у тумані тривожних дум (Сим). 2. Одного разу чуєте стою на човні з вудками на Дніпрі і бачу: серединою Дніпра уявіть собі мчить проти течії човен без вітрил, мотора і весел. Я певна річ за весла і до човна. На щастя сом пішов понад берегом і я слава Богу встиг ухопитися за кущ. Сом видно втомився. Ну й сом я вам скажу! (З тв. Остапа Вишні). 3. І може стало десь боляче всесвіту? (Серд). 4. Вибрати потрібне слово то велике вміння і навпаки якщо ви користуєтеся словом неточним, то це власне те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися цвяхом (Цюпа). 5. Більшість учителів я певен полегшено зітхнули, що нарешті здихались мене, а коли б вірили в Бога, то й перехрестилися б, особливо ті, які дивувалися й мені здається навіть були незадоволені і розчаровані, що іспити я склав цілком пристойно (Іван). 6. Коли буду я навіть сивою, і життя моє піде мрякою, я для тебе буду красивою, а для когось може й ніякою (Кост). 7. Батько хотів підказати мені своє ім'я, та видно теж посо­ромивсь і делікатно змовк (О.Д.). 8. Не чути вже більше, як шелестить-видзвонює листя на осичках, видно тільки, як воно тремтить (Г.Т.). 9. Більше мені підходили оцінки батькові; мати ж здавалося висловлювала свої всупереч батькові (В.Ш.). 10. Професорові здавалося, що вони ніколи нікуди й не прийдуть (П.З.). 11. Вони поглядали на розжеврілий від сонця горизонт і здається сумували (Ю.С.). 12. Святковим здається вечір, коли доб­ре тобі попрацювалося вдень (О.Г.). 13. Мудрі люди кажуть доки плечі гріє сон­це, не забудь утеплити віконце (журн.). 14. Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився! (Л.У.). 15. Що зброя саперного ба­тальйону зараз лежала в склепі, про це знали напевно (А.Г.). 16. Хлопець напевно вперше так довірливо поглянув на вчителя (М.С.).

Складне речення

Складним називається речення, утворене з двох або кількох предикативних частин, які, маючи будову простих речень, поєднуються в єдине смислове, граматичне та інтонаційне ціле: Сад посаджен о, і сонце встало, і грає далеч генієм людським (М.Р.).

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры