Цілі та нормативно-правова основа діагностики майна і ринкової вартості підприємства

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 22Следующая ⇒

Майно підприємства - це об’єкти у матеріальній формі (земельні ділянки, будинки та споруди, машини та устаткування, транспортні засоби та ін.); цінні папери, паї; нематеріальні активи, у тому числі, об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси (об'єкти, сукупність активів яких дає змогу провадити певну господарську діяльність підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності) тощо.

Сукупна вартість майна підприємства формує суму його активів.

Таким чином,з наведеноговизначеннявипливає, що об’єктами діагностики майна підприємства, в залежності від цілей її проведення, можуть бути:

- окреме індивідуально визначене нерухоме та рухоме майно;

- цілісні майнові комплекси (ЦМК);

- об’єкти оцінки в нематеріальній формі (паї, акції, опціони, інші цінні папери та їх похідні, векселі, дебіторська і кредиторська
заборгованість тощо.

Основним елементом діагностики майна є його оцінка.

Оцінка майна – це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Результатами діагностики майна та ринкової цінності підприємства можуть бути зацікавлені різні сторони – від державних структур до приватних осіб (контрольно-ревізійні, фіскальні органи, управлінські структури, кредитні організації, страхові компанії, інвестори, акціонери, клієнти, ділові партнери підприємства тощо). Тому діагностика майна та ринкової цінності підприємства може проводитись для таких цілей:

1. Управління підприємством:

- діагностика майнового стану підприємства, визначення його кредитоспроможності;

- визначення вартості підприємства в разі його купівлі-продажу цілком або частинами, обґрунтування вартості його цінних паперів на фондовому ринку;

- моніторинг значення ринкової вартості підприємства, як показника добробуту його власників;

- реструктуризація, розробка плану розвитку підприємства, інвестиційних проектів;

- нормалізація бухгалтерського та податкового обліку тощо;

2. Обов’язкова оцінка майна у випадках, встановлених законодавством:

-створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;

-реорганізація, банкрутство, ліквідація державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);

-виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);

-визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;

-приватизація та інше відчуження у випадках, встановлених законом, оренда, обмін, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;

-переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;

-оподаткування майна згідно з законом;

-визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;

-в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.

Діагностика майна та ринкової вартості підприємства проводиться на основі вимог таких основних нормативно-правових актів:

1. Закон «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.7.2001р. [1].

2. Постанова КМУ № 1440 від 10.09.2003р. «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» [2].

3. Постанова КМУ № 1442 від 28.10.2004р. «Про затвердження Національного стандарту №2 «Оцінка нерухомого майна» [3].

4. Постанова КМУ № 1655 від 29.11.2006р. «Про затвердження Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» [4].

5. Постанова КМУ № 1185 від 03.10.2007р. «Про затвердження Національного стандарту №4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності» (далі Стандарти) [5].

6. Постанова КМУ № 1891 від 10.12.2003р. «Про затвердження Методики оцінки майна» (далі Методика) [6].

Національні стандарти оцінки майна визначають
випадки застосування оцінювачами методичних підходів до оцінки
ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування
методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна.
При цьому, якщо законодавчими, нормативно-правовими актами або договором на проведення оцінки майна не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

У залежності від цілей та призначення результатівоцінки майна, вона може проводитись:

· власними силами підприємства (для прийняття внутрішніх управлінських рішень);

· суб’єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання (в якому обов’язково працюють кваліфіковані оцінювачі, що мають відповідний сертифікат) за договором із замовником для отримання документа - звіту про оцінку вартості майна. Оцінка, що здійснюється таким суб'єктом, вважається незалежною;

· самостійно державними органами приватизації (органами, уповноваженими управляти державним майном) на засадах стандартизованої оцінки - оцінки, що здійснюється з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої визначається оціночна вартість. У цьому випадку складається акт оцінки майна.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте