Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Розділові знаки при прямій мові та діалозі.
1. Пряма мова, записана в рядок, з обох боків береться в лапки. У лапки беруться також знак питання, знак оклику та три крапки, які завершують пряму мову. Крапка і кома виносяться за лапки. Інші розділові знаки залежать від місця слів автора. 2. Після слів автора перед прямою мовою ставиться двокрапка, а перше слово прямої мови пишеться з великої літери: У цілого війська девіз був один: ―За волю, за рідну країну!‖ Чується немолодий голос хазяйки: “Та двері, двері зачиняйте‖. 3. Після прямої мови перед словами автора ставиться тире, а слова автора починаються з малої літери. У кінці прямої мови, яка стоїть перед словами автора, ставиться кома (або знак оклику, знак питання чи три крапки): ―Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші‖, – сказав Валерій. ―Дідусю, струмок висихає!‖ – схвильовано повідомили хлоп’ята.
УВАГА! Після прямої мови кома не ставиться в таких випадках: а) якщо слова автора мають оцінний характер і починаються зі слів так говорив, ось що сказав, ось як характеризує і под.: ―Людина – мірило всіх речей‖ – ось як сказав Протагор. Пор.: ―Людина – мірило всіх речей‖, – сказав Протагор; б) якщо після прямої мови йде приєднувальна конструкція: ―Борітеся – поборете‖ – ці слова Шевченка давно стали афоризмом. Пор.: ―Борітеся – поборете‖, – звертався до українців Шевченко. 4. Якщо слова автора стоять у середині прямої мови, то можливі такі варіанти пунктуаційного оформлення: а) якщо пряма мова становить собою одне просте речення, то слова автора з обох боків виділяються комою і тире: ―У вигляді мови, – сказав Олесь Гончар, – дано людині великий дар‖; б) якщо пряма мова складається з двох речень, то після слів автора ставиться крапка і тире, а друге речення прямої мови починається з великої літери: ―Нічого, згодяться кошики, – мовить Овдій. – Руки в людини для того, щоб роботу ними робити‖.
УВАГА! У кінці першого речення прямої мови може стояти не кома, а знак питання, знак оклику чи три крапки: ―Чому це ви радієте? – запитує Тетянка. – Сонця ж нема, хмарно‖. в) якщо у словах автора є дієслово чи інше слово на позначення мовлення, яке стосується наступної частини прямої мови, то після слів автора ставиться двокрапка й тире: ―Писанка ще мало досліджена, – говорить учений і додає: – Але є переконливі докази, що вона була відома ще задовго до нашої ери‖. 5. Якщо пряма мова стоїть в середині слів автора, то перед прямою мовою ставиться двокрапка, а після неї – той розділовий знак, якого вимагає контекст, а саме: а) кома, якщо є потреба виділення однорідних членів речення, дієприкметникового чи дієприслівникового звороту, підрядного речення, розмежування двох сурядних речень тощо: Казав пан: ―Кожух дам‖, та слово його тепле (кома після прямої мови розмежовує два сурядні речення, поєднані протиставним сполучником та); б) тире, якщо пряму мову закривають знак питання, знак оклику чи три крапки, а також у тому випадку, коли за умовами контексту кому ставити не можна: Я кричу: ―Хто в Бога вірує, рятуйте!‖ – а вони з обох боків шмагають. 6. Пряма мова може бути оформлена як діалог. Пряма мова-діалог записується з абзацу і не береться в лапки; перед кожною реплікою ставиться тире: – Васильку! А ти ж знаєш, що я тебе на осінь записала в школу? – Звичайно, знаю! – відказав Василько і хотів бігти далі. – Та почекай, – зупинила його мама. 7. Якщо репліки діалогу записуються в рядок без слів автора, то кожна репліка береться в лапки і відділяється одна від одної тире: ―А в тебе земля ще де є?‖ – ―Ні, нема‖. – ―А хата є?‖ – ―Є‖. Можливий інший варіант оформлення такого діалогу: перед першою реплікою ставиться тире (всі репліки цієї особи записуються без лапок), а репліки іншої особи беруться в лапки: – А в тебе земля ще де є? – ―Ні, нема‖. – А хата є? – ―Є‖. Якщо біля якоїсь репліки є слова автора, то тире перед цією реплікою опускається: ―Мамо, – питаю, – то льони цвітуть?‖ А мати сміються: ―То, – кажуть, – Дніпро‖. – ―А чого він такий синій?‖ – ―Від неба‖.
|