Форматне виведення даних в С

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 6Следующая ⇒

У мові С, що є попередником мови С++, введення-виведення даних здійснюється за допомогою бібліотеки stdio, що підключається директивою:

#include <stdio.h>

Форматне виведення реалізується функцією:

printf (<форматний рядок>,<список аргументів>);

<форматний рядок> – рядок символів у лапках, що показує, як повинні бути надруковані аргументи. Наприклад:

printf ("Value PI equals %f\n", pi);

Форматний рядок може містити символи тексту для виведення, специфікації перетворення та управляючі символи.. Кожному аргументу відповідає своя специфікація перетворення, наприклад,

%d, %i – десяткове ціле число;

%f – число із плаваючою крапкою типу float;

%lf – число із плаваючою крапкою типу double;

%e – число в експонентній формі типу float або double;;

%c – символ;

%s – рядок.

Після символу % перед символом перетворення може перебувати:

– Знак мінус, що вказує на вирівнювання перетвореного аргументу по лівому краю поля виведення.

– Ширина поля виведення – задає мінімальне число позицій для перетвореного аргументу. Якщо величина аргументу вимагає більшого числа позицій, то поле виведення автоматично розширюється. Якщо ж величина має менше символів, чим зазначена ширина поля, то ліворуч від її додаються пробіли.

– Точність – число, яке стоїть через крапку за значенням ширини поля виведення й показуєчисло позицій, які виділяються під дробову частину аргументу типу float або double (для float точність за умовчанням дорівнює 6).

Приклади:

printf ("x=%20.8f\n", x);

– виведення значення аргументу x у поле шириною 20 з 8 знаками після десяткової крапки.

printf ("x=%-10d\ny=%-10d", x,y);

– виведення значень x і yв окремі рядки з вирівнюванням зліва.

Форматне введення в С

Форматне введення реалізується функцією:

scanf (<форматний рядок>,<список аргументів>);

<форматний рядок> – рядок символів у лапках, що містить специфікації перетворення аргументів. Ця специфікація складається із символу % і закінчується символом перетворення d, f, c або іншим:

%d, %i – при введенні очікується десяткове ціле число;

%c – очікується окремий символ; для читання наступного символу потрібно користуватися специфікацією %1s;

%s – очікується символьний рядок

%f – очікується число із плаваючою крапкою типу float.

%е – цей символ перетворення є синонімом для f. Формат введення змінної типу floatвключає необов'язковий знак, рядок цифр, можливо десяткову крапку й необов'язкове поле експоненти.

Аргументами в функції scanf мають бути покажчики. Покажчик – це об'єкт, що зберігає адресу області пам'яті, у яку записано значення змінної. Приклади використання функції scanf:

scanf("%f", &x);

– введення значення дійсного аргументу x типу float (а не double);

scanf("%s%d", &str,&k);

– введення рядка символів strі цілочисельного аргументу k.

Постановка задачі

Відповідно свого варіанту скласти програми на С для обчислення значень функції та суми ряду, який апроксимує дану функцію. Аргумент функції змінюється від до із кроком , де – кількість точок. Наближене значення функції обчислюється за допомогою ступеневого ряда(ряд Тейлора) для двох випадків:

- для заданого числа членов ряду ,

- для заданої точності =0.0001.

Точне значення функції , яке також обчислюється програмою, служить для перевірки отриманих наближених значень.

Варіанти

№	Функція	Діапазон зміни аргументу	n	Сума

Обозначения:

Методичні вказівки

1. Виконання роботи зводиться до обчислення при фіксованому аргументі наступних величин: точного значення функції ; суми ряду при фіксованому ; суми ряду , що апроксимує c заданою точністю .

2. Алгоритм обчислень функції та ряду може бути наступним. Спочатку оголошуються змінні: x (значення аргументу), n (число членів ряду, що враховуються),eps (величина членів, що відкидаються), інтервали зміни аргументу: x1 і x2. За запитом користувачем уводяться значення n, eps, x1,x2. Корисно увестиу програму функції (наприклад, sum1 і sum2), які розраховують ряд при фіксованому і при заданій точності відповідно. В цих функціях може бути корисною функція (наприклад, term) дляобчислення членів ряду, Для розрахунку значень функціїyта ряду при різних x запускається цикл for із параметром. Прикожному проході циклу для поточногохобчислюються y(x) і значення функцій sum1 і sum2, котрі записуються в стовпчики x, sn,se,y відповідної таблиці:

x Sn Se y

.....................

......................

.....................

Ця таблиця створюється за допомогою функцій форматованого виведення. Кількість рядків у таблиці має бути не менш 11.

Зміст звіту

Звіт з виконаної роботи включає наступні розділи:титульний лист, постановка задачі, варіант завдання, блок-схема алгоритму, текст програми, скріншот з результатами роботи програми, порівняння й аналіз результатів, висновки.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры