Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

включає:

А. Повторення набутих раніше знань; перевірку домашнього завдання; перегляд закінчених робіт минулого уроку, з їх позитивним аналізом;

Б. Встановлення, які уміння і навички здобули учні на даному уроці, аналіз робіт учнів, оцінювання, виставка робіт; взаєморецензування з метою розвитку зв’язного мовлення, критичного мислення;

В. Мотивацію учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, актуалізацію раніше засвоєних знань та умінь, активізацію навчально-пізнавальної діяльності, визначення мені) завдань уроку, створення емоційного настрою, формулювати проблемних завдань, показ учнівських робіт, виконаних ними на аналогічну тему чи в тій же техніці.

78. Засвоєння нового матеріалу. Навчально-пізнавальна робота включає:

А. Теоретико-аналітичну роботу; підготовчі вправи; пояснення послідовності виконання завдання та композиційне розміщення чи зображення;

Б. Встановлення, які уміння і навички здобули учні на даному уроці аналіз робіт учнів, оцінювання, виставка робіт; взаєморецензування з метою розвитку зв’язного мовлення, критичного мислення;

В. Повторення набутих раніше знань; перевірку домашнього завдання; перегляд закінчених робіт минулого уроку, з їх позитивним аналізом.

79. Підсумок уроку. Аналіз та оцінювання робіт включає:

А. Теоретико-аналітичну роботу; підготовчі вправи; пояснення послідовності виконання завдання та композиційне розміщення зображення; самостійну роботу учнів під керівництвом учителя;

Б. Повторення набутих раніше знань; перевірку домашнього завдання; перегляд закінчених робіт минулого уроку, з їх позитивним аналізом;

В. Встановлення, які уміння і навички здобули учні наданому уроці, аналіз робіт учнів, оцінювання, виставка робіт; взаєморецензування з метою розвитку зв’язного мовлення, критичного мислення.

80. Домашнє завдання з образотворчого мистецтва має такий зміст:

А. Завершення роботи розпочатої у класі вдома;

Б. Підшукати репродукції, прочитати художній твір дитячої літератури, підготувати все необхідне для наступного уроку, провести спостереження, виконати короткочасні зарисовки, підібрати лексику і сполучення слів, необхідні для розповіді про зроблене;

В. Виконання творчої роботи вдома за участю батьків

81. Сутність позаурочної, позакласної та позашкільної освіти як додаткової частини системи освіти України визначають умови її функціонування:

А. Диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність;

Б. Науковість, систематичність, доступність, активність.

В. Творчий розвиток особистості.

82. Мета позаурочного, позакласного та позашкільного навчально-виховного процесу естетико-мистецького спрямування полягає:

А. Розвитку художніх здібностей молодших школярів;

Б. У коректуванні педагогічних методик та технологій опанування мистецтва, які допомагають дітям самореалізуватися у художній творчості;

В. В опануванні художньо-мистецьких технік молодшими школярами.

83. Принцип гуманізації визначає:

А. Пріоритет завдань творчої самореалізації особистості, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, людяної, доброзичливої і милосердної;

Б. Духовну єдність української національної культури з культурою народів світу, сприяє усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей;

В. Розширення і поглиблення засобами освіти вагомих для кожної особистості, науково обгрунтованих понять і способів практичних дій в їхній майбутній творчій діяльності.

84. Принцип єдності загальнолюдських і національних цінностей забезпечує:

А. Пріоритет завдань творчої самореалізації особистості, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, людяної, доброзичливої і милосердної;

Б. Духовну єдність української національної культури з культурою народів світу, сприяє усвідомленню пріоритетності загаль­нолюдських цінностей;

В. Розширення і поглиблення засобами освіти вагомих для юної особистості, науково обґрунтованих понять і способів практичних дій в їхній майбутній творчій діяльності

85. Принцип науковості і систематичності полягає:

А. Пріоритет завдань творчої самореалізації особистості, створення умов для вияву обдарованості і талантів дітей, формування гуманної особистості, людяної, доброзичливої і милосердної

Б. Духовну єдність української національної культури з культурою народів світу, сприяє усвідомленню пріоритетності загальнолюдських цінностей;

В. Розширення і поглиблення засобами освіти вагомих для кожної особистості, науково обґрунтованих понять і способі практичних дій в їхній майбутній творчій діяльності.

86. Принцип безперервності, наступності та інтеграції забезпечує:

А. Право вибору та доступність у забезпеченні потреб особистості у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної творчої діяльності;

Б. Реалізації учнями пізнавальної самостійності, прояву художньої обдарованості і таланту в навчально-виховній діяльності та позанавчальний час;

В. Єдність всіх ланок освіти України, об’єднання зусиль загальноосвітніх та позашкільних з іншими закладами освіти та різними організаціями.

87. Принцип добровільності та доступності передбачає:

А. Право вибору та доступність у забезпеченні потреб особистості у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної творчої діяльності;

Б. Реалізації учнями пізнавальної самостійності, прояву художньої обдарованості і таланту в навчально-виховній діяльності та в позанавчальний час;

В. Набуття учнями певних допрофесійних умінь і навичок

88. Принцип самостійності та активності особистості полягає:

А. Право вибору та доступність у забезпеченні потреб особистості у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної творчої діяльності;

Б. Реалізації учнями пізнавальної самостійності, прояву художньої обдарованості і таланту в навчально-виховній діяльності та в позанавчальний час;

В. Набуття учнями певних допрофесійних умінь і навичок.

89. Принцип практичної спрямованості передбачає:

А. Право вибору та доступність у забезпеченні потреб особистості у творчій самореалізації, духовному самовдосконаленні, здобутті додаткових знань, умінь та навичок, підготовки до активної професійної творчої діяльності;

Б. Реалізації учнями пізнавальної самостійності, прояву художньої обдарованості і таланту в навчально-виховній діяльності та в позанавчальний час;

В. Набуття учнями певних допрофесійних умінь і навичок.

90. Форми позаурочних занять з образотворчого мистецтва:

А. Художньо-мистецькі заходи у режимі дня, факультативні заняття, мистецькі свята і акції, різноманітні вікторини, КВК;

Б. Художні гуртки та студії певного художнього спрямування: живопису; декоративно-прикладної діяльності, ліплення, конструювання, дизайну;

В. Художні гуртки, студії, школи, палаци дітей та молоді, малі академії мистецтв.

91. Екскурсії у художні музеї, на виставки, в майстерні художників, скульпторів, народних майстрів мають на меті:

А. Познайомити молодших школярів з творчими здобутками майстрів;

Б. Розширити і наповнити світогляд учнів уявленнями про мистецтво, його цінності;

В. Розвивати естетичний смак, творчу уяву.

92. Мета бесід про образотворче мистецтво їх проведення - це:

А. Сприймання естетичних явищ у мистецтві та навколишньому світі;

Б. Формування мистецтвознавчої термінології;

В. Розповідь про видатних художників, їх творчий і життєвий шлях.

93. Форми позакласних занять з образотворчого мистецтва це:

А. Художньо-мистецькі заходи у режимі дня, факультативні заняття і мистецькі свята і акції, різноманітні вікторини, КВК

Б. Художні гуртки та студії певного художнього спрямування живопису, декоративно-прикладної діяльності, ліплення, конструювання, дизайну;

В. Художні гуртки, студії, школи, палаци дітей та молоді, малі академії мистецтв.

94. Гуртки художньої творчості - це:

А. Гуртки рисунку, живопису, композиції, скульптури або ліплення, декоративно-ужиткового мистецтва;

Б. Гуртки технічного моделювання та конструювання;

В. Гуртки дизайну.

95. В гуртках графіки діти можуть:

А. Виконувати художні роботи в техніці гуаші, акварелі, темпери;

Б. Працювати плакатними перами, оформлювати настінні листівки, плакати;

В. Ліпити з глини та пластиліну.

96. Навчальними дисциплінами дитячої художньої школи є:

А. Математика, рідна мова, читання;

Б. Музика, образотворче мистецтво, хореографія;

В. Композиція, рисунок, живопис, скульптура, історія мистецтв.

97. Методи заохочення дітей, які поглиблюють інтерес до творчості, художніх занять:

А. Участь дітей у виставках, виступ з доповіддю на мистецьку тематику;

Б. Виконання творчих завдань на уроках образотворчого мистецтва;

В. Позитивна оцінка творчих робіт учнів.

98. Малі картинні галереї- це:

А. Виставки репродукцій творів відомих українських та зарубіжних художників;

Б. Виставки дитячих робіт;

В. Картини місцевих художників.

99. Форми позашкільної роботи художньо-мистецького спрямування:

А. Художньо-мистецькі заходи у режимі дня, факультативні заняття,

мистецькі свята і акції, різноманітні вікторини, КВК;

Б. Художні гуртки та студії певного художнього спрямування: живопису, декоративно-прикладної діяльності, ліплення, конструювання, дизайну;

В. Художні гуртки, студії, школи, палаци дітей та молоді, малі академії мистецтв.

100. Мета створення музеїв народної творчості та декоративно-ужиткового мистецтва у школі:

А. Свідоме осмислення традицій народних промислів та декоративно-ужиткового мистецтва рідного краю, залучення до мистецтва предків;

Б. Залучення до декоративно-прикладної діяльності молодших школярів;

В. Сприяє естетичному вихованню дітей.

101. Композиція - в образотворчому мистецтві:

А. Побудова художнього твору, яскраве розкриття художнього образу;

Б. Колорит художнього твору;

В. Пропорції художнього твору.

102. Назвіть основні засоби передачі композиції художнього твору:

А. Закони цілісності, підпорядкованості, контрастів, новизни, типізації, життєвості;

Б. Закони статики, динаміки, симетрії, ритму;

В. Закони стилізації.

103. Сюжетна декоративна чи орнаментальна композиція з кольорового скла чи іншого матеріалу, що пропускає світло:

А. Мозаїка;

Б. Витинанка;

В. Вітраж.

104. Поле зору - це:

А. Місце, з якого художник спостерігає предмет зображення;

Б. Частина простору перед нашими очима, в якій ми бачимо предмети найбільш чітко;

В. Уявна точка, в якій сходяться всі паралельні прямі, що віддаляються у просторі.

105. Пропорції предмета - це;

А. Внутрішня будова предмета;

Б. Співвідношення частин предмета за величиною;

В. Загальний вигляд предмета.

106. Як правильно виконати побудову форми предмета в малюнку з натури з урахуванням його пропорцій:

А. За допомогою лінійки та олівця;

Б. На око;

В. Візуальним способом.

107. Назвіть положення лінії горизонту, при якому пейзаж: справляє враження безмежності:

А. Низький горизонт;

Б. Високий горизонт;

В. Горизонт на середині картинної площини.

108. Ілюстрація-це:

А. Малюнок, зображення в книжці чи журналі, завжди допомагає читачеві глибше зрозуміти ідейний зміст твору, характери персонажів;

Б. Станкова картина, твір мистецтва;

В. Наочний матеріал для уроку образотворчого мистецтва.

109. До основних елементів композиції належать:

А. Сюжетно-композиційний центр, рівновага, симетрія, асиметрія, контрасти і зіставлення, ритм, формат картини, розмір зображення, точка зору, освітлення та колір;

Б. Заставка, кінцівка, буквиця, ілюстрація, форзац, титул, шмуцтитул;

В. Формат, розмір, зображення.

110. В художній картині існує, сюжетно-композиційний центр:

А. Він підсилює другорядні елементи художнього твору;

Б. Йому підпорядковані всі другорядні елементи художнього твору.

В. Він вказує на головні елементи художнього твору.

111. Шмуцтитул - це:

А. Аркуші, які з’єднують оправу з блоком сторінок книжки;

Б. Заголовну сторінку книжки;

В. Сторінки, які відокремлюють великі розділи книжки

112. Титул-це:

А. Аркуші, які з’єднують оправу з блоком сторінок книжки;

Б. Заголовну сторінку книжки;

В. Сторінки, які відокремлюють великі розділи книжки.

113. Суперобкладинка - це:

А. Аркуші, які з’єднують оправу з блоком сторінок книжки;

Б. Аркуш, що запобігає пошкодженню обкладинки книжки;

В. Сторінки, які відокремлюють великі розділи книжки.

114. Заставка - це:

А. Сторінки, які відокремлюють великі розділи книжки;

Б. Перша ілюстрація у книзі;

В. Остання ілюстрація у книзі.

115. Кінцівка-це:

А. Сторінки, які відокремлюють великі розділи книжки.

Б. Перша ілюстрація у книзі;

В. Остання ілюстрація у книзі.

116. Буквиця-це:

А. Великі літери на початку тексту;

Б. Заголовна сторінка книжки;

В. Сторінки, які відокремлюють великі розділи книжки.

117. Силует-це:

А. Узагальнене, однотонне зображення людини, тварини, рослини або предмету, що нагадує їхню тінь;

Б. Малюнок кольоровими фарбами на папері;

В. Аплікаційна робота.

118. Монотипія - це:

А. Багаторазовий друкарський відбиток;

Б. Живописна творча робота;

В. Своєрідний вид напівживопису - напівгравюри, один-єдиний відбиток на папері складеному навпіл.

119. Вкажіть групу теплих кольорів:

А. Сірий, білий, чорний;

Б. Зелений, синій, фіолетовий;

В. Оранжевий, червоний, жовтий.

120. Хроматичні кольори - це такі:

А. Сірий, чорний, білий;

Б. Зелений, червоний, жовтий;

В. Синій, блакитний, білий.

121. Вкажіть групу відтінкових сполучень кольорів:

А. Чорний, червоний, білий;

Б. Синій, зелений, бордовий;

В. Фіолетовий, зелений, оранжевий.

122. Колорит художнього твору - це:

А. Кольорова гама живописного полотна;

Б. Композиційне розміщення художніх образів;

В. Засіб передачі простору в композиції картини.

123. Взаємодоповняльними називаємо кольори спектру:

А. Всі кольори, що контрастні ахроматичним чорному і білому

Б. Всі теплі кольори спектру;

В. Найбільш контрастні кольори, протилежні один одному, як правило парні - теплий і холодний; діаметрально протилежні на спектральному крузі.

124. Хроматичні кольори різняться між собою за такою ознакою:

А. Кольоровим тоном, ясністю, насиченістю;

Б. Тепло-холодністю;

В. Світлотою.

125. Ахроматичні кольори характеризуються такими ознаками:

А. Кольоровим тоном, насиченістю і світлотою;

Б. Кольоровим тоном і контрастністю;

В. Ясністю.

126. Кольорознавство -це:

А. Наука про особливості передачі простору;

Б. Наука про колір та його властивості;

В. Наука про закономірності зображення фігури людини та її рухів, пластики.

127. Холодні кольори - це:

А. Кольори, які створюють враження сонця, вогню, жару;

Б. Кольори, які створюють враження місячного сяйва, прохолоди води.

В. Кольори, які нагадують колір води, льоду, далини, місячного сяйва.

128. Кольоровий тон - це:

А. Відмінна ознака кольору;

Б. Властивість кольору бути більш чи менш яскравим (світлим);

В. Ступінь чистоти даного кольорового тону.

129. Насиченість кольору - це:

А. Відмінна ознака кольору;

Б. Кольору бути більш чи менш яскравим (світлим);

В. Ступінь чистоти даного кольорового тону.

130. Ясність кольору - це:

А. Відмінна ознака кольору;

Б. Властивість кольору бути більш чи менш яскравим (світлим);

В. Ступінь чистоти даного кольорового тону.

131. Теплі кольори - це:

А. Кольори, які створюють враження сонця, вогню, жару;

Б. Кольори, які створюють враження місячного сяйва, прохолоди води.

В. Кольори, які нагадують колір води, льоду, далини, місячного сяйва.

132. Назвіть основні техніки живопису:

А. Олівець, перо, туш, вугілля, сангіна;

Б. Мармур, дерево, бронза, олово;

В. Акварель, гуаш, темпера, олійні фарби.

133. Лесування - це техніка малювання:

А. На сухому папері багатошарово, поступово підсилюючи колір послідовним тонким нашаровуванням на підсохлі попередні шари;

Б. На сухому папері в один шар, накладаючи відповідний колір на повну силу, дрібними мазками, подібно до мозаїки;

В. На вологому папері, в один шар, накладаючи колір відразу, коли мазки більш чи менш розпливаються.

134. «Алла пріма» - це техніка малювання:

А. На сухому папері багатошарово, поступово підсилюючи колір послідовним тонким нашаровуванням на підсохлі попередні шари;

Б. На сухому папері в один шар, накладаючи відповідний колір на повну силу, дрібними мазками, подібно до мозаїки;

В. На вологому папері, в один шар, накладаючи колір відразу, коли мазки більш чи менш розпливаються.

135. «По мокрому» - це техніка малювання:

А. На сухому папері багатошарово, поступово підсилюючи колір послідовним тонким нашаровуванням на підсохлі попередні шари;

Б. На сухому папері в один шар, накладаючи відповідний колір на повну силу, дрібними мазками, подібно до мозаїки

В. На вологому папері, в один шар, накладаючи колір відразу, коли мазки більш чи менш розпливаються.

136. Назвіть основні прийоми ліплення:

А. Скачування, розкачування, сплющування, прищипування, згла­джування, відтягування;

Б. Конструктивний, пластичний, комбінований;

В. «По-мокрому», «по-сухому».

137. Назвіть інструменти і матеріали ліплення:

А. Кольоровий папір, картон, ножиці;

Б. Глина, пластилін, солоне тісто, стеки, дощечка, каркас;

В. Пензлики, фарби, палітра, баночка для води.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США