Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

Тему твору, запропоновану для роздуму, я розумію так: найголовніше в людині – це її серце, тобто доброта, чуйність, співчутливе ставлення до ближніх. Я вважаю, що це правильно. Мабуть, моя думка із цього приводу не оригінальна:справді, нас роблять людьми любов і добро­зичливість, без них чудова зовнішність і великі статки схожі на міцну шкаралупу трухлявого горіха. Кому такий плід потрібен?

Ми – це не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних

Афористично сформульовану тему твору, мені здається, треба розуміти так: кожен із нас неповторний у своїй індивідуальності, кожен становить собою своєрід­ний унікальний всесвіт. Безперечно, це правильно. Особи­сто я вважаю, що потрібно вірити в себе як самоцінну осо­бистість, не боятися мати власну точку зору і, звичайно, поважати думки й права інших.

2. Тема твору – дилема (вибір із двох варіан­тів). Для формулювання тези до теми такого типу існує кілька можливих способів.

• Стати на бік однієї із частин дилеми (найлегше й найочевидніше).
• Запропонувати свій (третій!) варіант.
• Об’єднати дві точки зору.

Тепер ілюструю прикладами. В одному зізбірників тестів до ЗНО попередніх років була така тема: «Що визначить подальшу долю людства – віра в силу людського розуму загалом чи віра в окрему особистість?» Мої учні доводили істин­ність однієї з думок, викладених у назві. Відповідно їхні твори починалися приблизно так: «Я вважаю, що подальшу долю людства визначить віра в колек­тивний людський розум», «На мою думку, життя суспільства визначають вчинки й досягнення окре­мих особистостей». Одна дівчинка не погодилася з обома твердженнями. Вона написала: «Я переконана, що ні людський розум загалом, ні окрема осо­бистість не здатні визначити майбутнє (як і мину­ле, й сучасне) людства, – усе в руках Божих». А я, працюючи над твором-зразком для учнів, вирішила поєднати дві протилежності, закладені в дилемі. Вийшло осьщо: «Людська спільнота складається з одиниць. Це означає, що індивідуальні риси, зокрема й розум кожного, – важливі. Я вважаю, що віра в окре­му особистість як складник колективного розуму – оптимальний шлях для розвитку людства».

Пояснюємо учням, що коли обидва судження ди­леми слушні, треба так і писати: «Не варто проти­ставляти ці дві точки зору. Мені здається, вони оби­дві містять раціональне зерно». Наводжу приклад.

Сміливість – це успадкована риса чи її можна виховати?

Навряд чи доцільно, говорячи про риси характеру, про­тиставляти спадковість і виховання. Мені здається, ці обидва чинники важливі у формуванні сміливості.

3. Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому. Мова не йде про запитан­ня, які фактично містять у собі відповідь, ось як, на­приклад: «Чи погоджуєтеся Ви з думкою про те, що чим людина освіченіша, тим вона вільніша?» Тут усе просто: погоджуєтеся або ні. Інакша ситуація: запитання відкрите, воно не містить відповіді й не натякає на неї. Тут потрібно виявити справжню са­мостійність мислення й сформулювати власну тезу.

Що таке покликання?

На мою думку, покликання – це справа, без якої ти не можеш жити. Ти розумієш, що знайшов себе, своє призна­чення, сенс життя врешті-решт. Таке відчуття, я впев­нений, може дати людині лише робота за покликанням.

Старшокласники часто лякаються самого запи­тання «Що таке …?» Кажуть, що можуть відповісти лише одним реченням, а треба ж писати більше. Підказуємо, що в цьому разі можна застосувати та­ку модель: у першому реченні сказати про склад­ність запропонованого для роздуму поняття або про його різне сприйняття людьми, або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння. Це може мати такий вигляд.

Що таке кохання?

Звичайно, кожна людина має індивідуальне сприйнят­тя й розуміння кохання, однак загальноприйнятою є дум­ка, що це почуття сердечної прихильності,яке виникає між двома людьми різної статі. Я вважаю, що справжнє кохання ґрунтується на абсолютній довірі й бажанні ща­стя своєму обранцеві.

Що таке совість?

Загальновизнаним є таке значення поняття «со­вість»: це почуття моральної відповідальності за свою по­ведінку перед самим собою й людьми. На мою думку, якщо ти відчуваєш сором за свої не дуже гарні вчинки, то це і є совість.

Що таке милосердя?

Якщо зазирнемо до тлумачного словника, то прочи­таємо приблизно таке визначення поняття «милосердя»: співчутливе ставлення до людей. Я вважаю, що милосердя. – це допомога іншим.

4. Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези. Цей варіант ча­стково схожий на попередній, однак він трохи зву­жує поле пошуків вдалого формулювання тези. На­приклад: «Дружба в моєму житті». Ця тема вуж­ча за питання «Що таке дружба?» Фактично в ній уже окреслені орієнтири для тези: «Дружба в житті кожної людини, думаю, посідає важливе місце. І я не виняток: друзі допомагають мені відчувати себе потрібним, підтримують у різних життєвих ситуаціях». Тема такого типу може бути сформульована й запитанням: «Яка роль дружби у вашому житті?»

Якщо ж тема – називне речення, яке не дає жод­них орієнтирів, потрібно самому поставити запи­тання, яке подобається, і дати відповідь на нього – це й буде теза. Ось приклад.

Звичаї та традиції

Яке значення мають народні звичаї та традиції в на­шому житті? Чи важливі вони в комп’ютеризованій культурі XXI століття? Я вважаю, що так. Чим краще ти знаєш народні звичаї, обряди, традиції, тим більше усвідо­млюєш зв’язок з рідним народом.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США