Причини виникнен. Кризових явищ на п-ві.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 6Следующая ⇒

Причини виникнен. кризових явищ на п-ві.

Причини виникнен. кризових явищ прийнято поділ. на причини зовн. дії (екзогенні) і причини внутр. дії (ендогенні).

Макрорівень включає:

1. фактори кризи (структурні і циклічні кризи економ., фін., політ. хар-ру, нац. і міжнар. рівня);

2. фактори негативного спадку (від командно-адмін. економ. успадкована негативна структура економ., негативно сформ. господар. зв’язки, розбаланс. економ.);

3. фактори прорах. держ. політики (відсутність ефективн. механізму регулюв. економ., науково-обгрунт. стратегії і планів соц.-економ. розвитку, недосконал. і нестабіл. господар. фін. законод., високий рівень оподаткув.);

4. чинники ринкової кон’юнктури (конкуренція на ринку, зменш. сукупн. платоспр. попиту, негативна ринкова кон’юнктура для окремих галузей, немає нароблених прийомів ведення бізнесу);

5. інфляція і криза платежів в економ. (нестабіл. фін. ринків, використ. неефективних форм розрах.);

6. фактори взаємодії з партнерами (невиконан. боргових зобов’яз., поруш. платіжн. дисципліни контрагентами);

7. інновац. фактори (недостатня увага розвитку науки і техніки, незадовіл. інновац. політика держ., відсутня підтримка, особливо фін.);

8. ін. фактори (дефіцит енергоресурсів, форс-мажорні обставини).

Мікрорівень включає людський чинник, як першопричина банкрутств п-в (некомпетент. керівництва, недостатня кваліфік., некомпетенц. менеджерів, які допускають прорах. у різних сферах фін.-господар. діяльн. п-ва), в процесі взаємодії з партнерами, в кадровій політиці.

Показн. оцінки фін. стану п-ва.

Фін. стан п-ва-це комплексне поняття, яке відображ. ступінь забезпеч. СГ необхідн. фін. ресурсами для ефективного функціонув. та своєчасного провед. розрах. за своїми зобов’яз.

Інформац. базою аналізу фін стану п-ва є:

- баланс ф. №1

- звіт про фін. результати ф. №2

- звіт про рух грош. коштів ф. №3

- звіт про власний капітал ф. №4

- примітки

Осн. мета діяльн. п-ва полягає у забезпеч. стабільного фін. стану і отриманні max прибутку. Показн., які використ. для передбач. кризових явищ на п-ві можна згрупувати у такі групи:

1. показн. рентабельн.

2. показн. ділової активності

3. показн. ліквідн. і платоспр.

4. показн. фін. стійкості

Показн. рентабельн.:

Заг. показн. рентабельн. =Чист. приб./активи

Рентабельн. ВК =Чист. приб./ВК

Рентабельн. власн. і довготермін. залуч. коштів = Чист. приб./(ВК+довго термін. залуч. кошти)

Рентабельн. продажу =Чист. приб./виторг

Рентабельн. продукції =Приб. від реаліз. прод./собівартість реаліз. прод.

Показн. ділової активності:

К-сть оборотів капіталу =Виторг/активи

Термін обороту =К-сть днів в періоді/к-сть оборотів капіталу

К-сть обороту ВК =Виторг/сер. вартість ВК

К-сть оборотів Д^т заборг. =Виторг/Д^т заборг.

Період оборотності Д^т заборг. =360/к-сть оборотів Д^т заборг.

Показн. ліквідн. і платоспр.:

Коеф. абсолют. ліквідн. =АЛА/поточні зобов’яз.

Коеф. швидкої ліквідн. =(АЛА+ВЛА)/поточні зобов’яз.

Коеф. заг. ліквідн. =поточні активи/поточні зобов’яз.

Заг. коеф. платоспр. =ВК/активи

Коеф. фін. залежн. =1/заг. коеф. платоспр.

Коеф. концентрації ПК =ПК/активи

Показн. фін. стійкості:

Коеф. фін. лівериджу =ПК/ВК

Коеф. структури ПК =Довгострок. пасиви/ПК

Коеф. фін. стабільності =ВК/ПК

Моделі діагностики банкрут.

У світ. практиці діагностики банкрут. розповсюдж. Отримав такий метод аналізу фін. стану п-ва, як “скорінг”: N=25R₁+25R₂+10R₃+20R₄+20R₅, де

N-інтеграл. оцінка фін. стану п-ва

R₁-коеф. швидкої ліквідн./нормат. знач. показн.

R₂- коеф. заборг. п-ва/нормат. знач. показн.

R₃- коеф. іммобіліз. капіталу/нормат. знач. показн.

R₄- коеф. оборотності запасів/нормат. знач. показн.

R₅- коеф. оборотності Д^т заборг./нормат. знач. показн.

N=100, то фін. стан п-ва нормальний.

Найпростіша модель є двофакторною:

Z= -0,3877-1,0736*КЛ+0,0579*кПК

Z-інтеграл. показн. рівня загрози банкрут.

КЛ-заг. коеф. ліквідн.

кПК-коеф. концентрації ПК

Якщо Z>0, то такому п-ву загрожує банкрут.

Точніші результати дає 5-ти факторна модель Альтмана:

Z=1,2*ОК/А+1,4*ЧП/А+3,3*Пр/А+0,6*СтК/ПК+0,99*В/А

А-сер. вартість активів

ПК-позич. капітал

ОК-оборотний капітал

ЧП-чист. прибуток

Пр-валовий прибуток

СтК-статут. капітал

В-виторг

Якщо Z до 1,8-вірогідність дуже висока

Якщо Z 1,81-2,8-вірогідність висока

Якщо Z 2,81-2,9-вірогідність можлива

Якщо Z більше 3-вірогідність дуже висока

Модель Спрінгейта побув. на основі дослідж. впливу 19-и фін. показн.:

Z=1,03*ОК/А+3,07*Пр/А+0,66*Пр/КП+0,4*В/А

КП-короткотермін. Пасиви

Якщо Z<0,862, то п-во є потенційним банкрутом.

Санац. спроможн. п-ва.

Гол. критеріями прийняття ріш. щодо санації чи ліквідації п-ва є його санац. спроможн. Вона визнач. здатністю п-ва до виживання.

Санац. спроможн.-це наявність у –пва, що перебуває у фін. кризі, фін., організац.-техніч., правових можливостей, які визнач. його здатність до успішного провед. фін. санації. До заг. передумов санац. спроможн. відносять:

- наявність стійких ринкових позицій та можливостей зрост. обсягів реаліз.;

- наявність конкурентних переваг;

- наявність реал. і дієвої санац. концепції;

- наявність виробнич. і кадрового потенціалу.

Санац. спроможн. п-во буде тоді, коли продисконтована очікувана вартість майб. активів перевищ. вартість його ліквідац. маси перед провед. санації з метою визнач. санац. спроможн. п-ва аналіз. його фін.-господар. діяльн., визнач. причини фін. кризи, її глибина та можливості щодо подолання, викон. порівняльн. аналіз сильних та слабких сторін п-ва, оцінюються ризики, пов’яз. з реаліз. концепції санації тощо.

SOFT-аналіз.

Щоб мати об’єктивну картину фактичного становища п-ва та перспектив його розвитку в практиці санац. аудиту часто використ. SOFT-аналіз, який полягає у аналізі сильних та слабких ланок, а також наявність шансів та ризиків з урахув. змін у зовн. середовищі. Для аналізу використ. така матриця:

Поле SO потребує стратегії підтримки та розвитку сильних сторін п-в у напрямку реаліз. шансів зовн. оточення.

Поле ST потребує передбач. стратегій, використ. сильних сторін п-ва з метою пом’якш. або усун. зовн. ризиків.

Поле FO потребує розробки стратегій, подолання слабких сторін п-ва за рах. можливостей, які надає зовн. середовище.

Поле FT це кризове поле, у якому поєдн. слабкі стор. п-ва з ризиками зовн. середовища. У зв’язку з цим існує нагальна потреба розробки стратегій як подолан. Ризиків, так і усун. слабких сторін п-ва.

Вибір форми фін. санації.

Форми фінансув. СГ класифік. за джерелами походж. капіталу: зовн. фінансув. (внески учасн. та заснов., К^т заборг., кредитне фінансув.), внутр. фінансув. (чист. прибут., Ам, реструктуриз. активів) та за правовим статусом інвесторів: ВК (чист. прибут., Ам, реструктуриз. Активів, внески учасн. та заснов.) і ПК (К^т заборг., кредитне фінансув.).

Отже, фінансув. санацію можна за рах. внутр. джерел (ВК, самофінансув.) та за рах. зовн. джерел (зовн. санація). Окремо виділ. санацію за рах. держ. фін. підтримки на поворотн. і безповоротн. основі.

Санація балансу.

Відомо, що як для кредиторів, так і для потенційних інвесторів збиткове є непривабливим об’єктом фінансув. З огляду на це, воно може провести, так звану, читсу санацію або санацію балансу. Зміст її полягає у формальному покритті відображ. в балансі збитків шляхом їх списання за рах. резервів фондів, коштів цільового признач. або за рах. санаційного прибутку, який отримується внаслідок викупу п-вом власних корпоратив. прав за курсом, нижчим від номіналу, або в результаті її безкоштовної передачі для анулювання. Зрозуміло, що ліквідн. і платоспр. п-ва в результаті чистої санації не покращується, це лише засіб приваблення зовн. інвесторів. Її результатом є зменш. статут. капіталу, яке може здійсн. також шляхом деномінації (зменш. номінал. вартості акцій) або конверсії (об’єднан. к-кох акцій в одну).

Причини виникнен. кризових явищ на п-ві.

Причини виникнен. кризових явищ прийнято поділ. на причини зовн. дії (екзогенні) і причини внутр. дії (ендогенні).

Макрорівень включає:

1. фактори кризи (структурні і циклічні кризи економ., фін., політ. хар-ру, нац. і міжнар. рівня);

2. фактори негативного спадку (від командно-адмін. економ. успадкована негативна структура економ., негативно сформ. господар. зв’язки, розбаланс. економ.);

3. фактори прорах. держ. політики (відсутність ефективн. механізму регулюв. економ., науково-обгрунт. стратегії і планів соц.-економ. розвитку, недосконал. і нестабіл. господар. фін. законод., високий рівень оподаткув.);

4. чинники ринкової кон’юнктури (конкуренція на ринку, зменш. сукупн. платоспр. попиту, негативна ринкова кон’юнктура для окремих галузей, немає нароблених прийомів ведення бізнесу);

5. інфляція і криза платежів в економ. (нестабіл. фін. ринків, використ. неефективних форм розрах.);

6. фактори взаємодії з партнерами (невиконан. боргових зобов’яз., поруш. платіжн. дисципліни контрагентами);

7. інновац. фактори (недостатня увага розвитку науки і техніки, незадовіл. інновац. політика держ., відсутня підтримка, особливо фін.);

8. ін. фактори (дефіцит енергоресурсів, форс-мажорні обставини).

Мікрорівень включає людський чинник, як першопричина банкрутств п-в (некомпетент. керівництва, недостатня кваліфік., некомпетенц. менеджерів, які допускають прорах. у різних сферах фін.-господар. діяльн. п-ва), в процесі взаємодії з партнерами, в кадровій політиці.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры