Вироблення навичок виразного читання

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 12Следующая ⇒

Виразне читання – це мистецтво відтворення думок, почуттів, настроїв, переживань, якими насичено твір. Але художнє читання – це теж майстерність відтворення змісту твору зі сцени.

Спільне:
1) емоційне відтворення змісту;
2) дотримання інтонації;
3) володіння голосом.
Відмінне:
1) різні сфери застосування;
2) різна мета:
а) митець переслідує викликати певні почуття і емоції від прочитаного;
б) вчитель прагне вплинути емоційно, розкрити зміст твору, є зразок для наслідування, діти мають вміти аналізувати твір, повинен уникати жестів і міміки.

Успішному оволодінню виразного відтворення тексту сприяє:

1) усвідомлення змісту тексту;
2) зробити партитуру тексту (позначки)
- логічний наголос;
---------- - протяжне прочитування;
- прочитання слів разом, злито;
/ - пауза коротка;
// - пауза довга;
- інтонація підвищується;
- інтонація знижується.
3) кількоразове читання тексту.

Виразне читання набувається тоді, коли воно є природним. Станіславський: „Все що природне – високохудожнє, і все високохудожнє – є природне”.

При виразному читанні ми стараємося втілити задум автора, але висловлюємо свої почуття.

Передумови виразного читання:

1) володіння дикцією;
2) техніка мовлення;
3) треба мати навички художнього аналізу тексту.

До виразного читання дітей готуємо з добукварного періода: разом з дітьми заучуємо вірші. Поглиблюється в буквальному: читання словами, складами, правильно наголошувати слова, вчаться інтонувати речення, вміти відтворювати питання, відмінювати інтонацію, робити паузи.

Особлива увага в післябукварному, коли діти вчаться читати фразами і між фразами робиться пауза, розуміють зміст і значення слів. Під час роботи з читанками ми удосконалюємо виразне читання учнів, звертаючи увагу на емоційне відтворення тексту. Спочатку вчитель допомагає зрозуміти зміст твору. Сухомлинський „Могила”.

Виразне асоціюється з голосним. Дитина не повинна читати голосніше, ніж так, як вона розмовляє, а при читанні віршів не кричати.

Щоб була сила голосу, треба розвивати дихання. Розвиваємо дихання за допомогою вправ: скоромовки.

Чому це на могилі сміття лежить. Голос дітей повинен бути спокійним, рівним, але емоційним. Через усвідомлення змісту діти мають читати емоційно.

Маємо навчити інтонувати текст. Крапка асоціюється з паузою, а також інші знаки з протяжною паузою. Інтонація оклична і питальна. Психологічні паузи.

Така пауза є в реченні перед логічно-наголошеним словом, перед важливою фразою в реченні.

Т емга і рема – нове повідомлення і є пауза. Інтонування залежить від пауз і від логічного наголосу. Якщо діти добре навчаться читати, то вони мають уміти:
1) дотримуватися інтонаційного кінця речення;
2) робити зупинки після фрази;
3) логічно наголошувати слова;
4) робити логічні паузи.

Тільки таке читання може бути виразним і емоційним (коли передаємо свої почуття і враження від прочитаного).

Особливості читання поетичних творів:

1) „не відрубувати” рядків;
2) якщо є., інтонація йде вниз, „!”, якщо менше /, то інтонація не змінюється;
В віршах є невелика логічна пауза для підтримування ритму і рими.
3) уникати „ковтання” кінцевих слів і складів;
4) при переліченні інтонація не може бути однакою, або або і треба вимовляти з підвищенням або з з ниженням. Такі слова треба прочитати з різним темпом і різною висотою голосу.

Варіанти читання повторюваних слів:

1) з наростанням голосу;
2) одні з наростанням, останні – складанням;
3) з зниженням голосу, особливо на останньому слові.

Олесь „Ялинка” ст. 41 – партитура. Підготовка вчителя до виразного прочитання твору „Ялинка”.

Раз я взувся в чобітки
Одягнувся в кожушинку
Сам запрягся в саночки
І поїхав по ялинку
Ледве я зрубати встиг
Ледве став ялинку брати
Як до мене зайчик плиг
Став ялинку відбирати
Я сюди, а він туди
Не віддам кричить нізащо
Ти ялинку посади
А тоді рубай, ледащо
Не пущу і не проси!
І цяцьками можна гратись
Порубаємо ліси
Ніде буде і сховатись.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры