Встановленні причинно-наслідкових змін економічної системи та вимірювання

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8

впливу факторів на цю зміну;

3) об’єднанні однорідних явищ у визначені групи;

4) виявленні невикористаних резервів та обґрунтуванні механізму їх мобілізації.

Пошукова функція економічного аналізу:

1) виявляє невикористані резерви та обґрунтовує механізм їх мобілізації;

2) встановлює причинно-наслідкові зміни економічної системи та вимірює вплив

факторів на цю зміну;

3) вивчає відповідність стану економічної системи її цільовим параметрам

функціонування;

4) представляє собою спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального.

Предметом вивчення економічного аналізу є:

1) всі види діяльності суб’єктів господарювання;

2) причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів;

3) фінансові результати;

4) ресурси всіх видів.

Який вид економічного аналізу передбачає вивчення результатів

господарської діяльності з метою визначення їх можливих значень у

майбутньому:

1) поточний;

2) оперативний;

3) перспективний;

4) внутрішній.

Який вид економічного аналізу наближений по часу до моменту здійснення господарської операції:

1) перспективний;

2) оперативний;

3) поточний;

4) локальний.

Який вид економічного аналізу проводиться для повного вивчення результатів діяльності на основі фінансової та статистичної звітності та комплексного виявлення невикористаних резервів;

1) поточний;

2) перспективний;

3) оперативний;

4) тематичний.

Недоліком оперативного аналізу є:

1)виявлені резерви означають назавжди втрачені можливості росту ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулого періоду;

2) відірваність по часу від моменту здійснення господарської операції;

3) незадовільний фінансовий стан.

4)відносна неточність, пов’язана з наближеністю в розрахунках;

Недоліком поточного аналізу є те, що:

1) виявлені резерви означають назавжди втрачені можливості росту ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулого періоду;

2) відносна неточність, пов’язана з наближеністю в розрахунках

3) оперування переважно натуральними показниками;

4) погані фінансові результати.

Який з видів аналізу передбачає аналіз вартості на основі споживчих якостей:

1) оперативний аналіз;

2) функціонально-вартісний аналіз;

3) поточний аналіз;

4) перспективний аналіз.

Під синтезом економічних явищ розуміють:

1) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

2) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи;

3) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального;

4) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового.

Індукція – це:

1) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

2) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків;

3) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового, від наслідків до причин;

4) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи.

Дедукція – це:

1) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

2) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи;

3) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового, від наслідків до причин;

4) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків.

Абстрагування – це:

1) процес пізнання з використанням об’єктів, які заміщують оригінал і служать джерелами інформації про нього;

2) виділення однієї або декількох сторін предмету, які цікавлять дослідника, з одночасним відкиданням інших властивостей і зв’язків цього ж предмету;

3) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

4) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків.

Моделювання – це:

1) процес пізнання з використанням об’єктів, які заміщують оригінал і служать джерелами інформації про нього;

2) виділення однієї або декількох сторін предмету, які цікавлять дослідника, з одночасним відкиданням інших властивостей і зв’язків цього ж предмету;

3) об’єднання однорідних явищ у визначені групи;

4) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків.

Відносна величина виконання плану визначається як:

1) ділення значення показника за поточний період на відповідне значення за минулий період;

2) співвідношення між плановим та фактичним рівнем показника;

3) співвідношення між фактичним та плановим рівнем показника;

4) добуток значень показника за минулий та звітний період.

Відносна величина динаміки визначається як:

1) співвідношення між фактичним та плановим рівнем показника;

2) співвідношення між плановим та фактичним рівнем показника;

3) добуток значень показника за минулий та звітний період.

4) ділення значення показника за поточний період на відповідне значення за минулий період;

Показники темп росту та темп приросту відображають:

1) динаміку явища;

2) ступінь виконання плану;

3) фінансовий стан;

4) фінансові результати.

Показник структури – це:

1) співвідношення між фактичним та плановим рівнем показника;

2) частка до цілого;

3) співвідношення між плановим та фактичним рівнем показника;

4) добуток значень показника за минулий та звітний період.

Фактори в економічному аналізі – це:

1) невикористані можливості економії затрат певного фактору;

2) діючі сили, які призводять до позитивних чи негативних змін у стані об’єкту та показниках, які відображають цей стан;

3) показники динаміки;

4) форми звітності.

Резерви в економічному аналізі – це:

1) невикористані можливості економії затрат певного фактору;

2) діючі сили, які призводять до позитивних чи негативних змін у стані об’єкту та показниках, які відображають цей стан;

3) показники динаміки;

4) форми звітності.

Як називаються фактори, пов’язані з якісним приростом результативного показника:

1) комплексні;

2) інтенсивні;

3) екстенсивні;

4) прості.

Як називаються фактори, пов’язані з кількісним приростом результативного показника:

1) комплексні;

2) інтенсивні;

3) прості.

4) екстенсивні;

Як називається факторна модель, в якій результативний показник представлений сумою декількох факторів:

1) мультиплікативна;

2) адитивна;

3) кратна;

4) змішана.

Як називається факторна модель, в якій результативний показник представлений добутком декількох факторів

1) мультиплікативна;

2) адитивна;

3) кратна;

4) змішана.

Як називається факторна модель, в якій результативний показник отримують діленням одного показника на інший

1) змішана;

2) мультиплікативна;

3) кратна;

4) адитивна.

Метод елімінування в економічному аналізі означає:

1) спосіб вивчення економічних явищ від загального до часткового, від наслідків до причин;

2) виключення впливу всіх, крім одного, факторів на величину результативного показника;

3) процес уявного чи фактичного розкладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи;

4) спосіб вивчення економічних явищ від часткового до загального, від причин до наслідків.

Які способи елімінування застосовуються в економічній практиці:

1) ланцюгових підстановок, абсолютних відхилень, відносних відхилень, індексний метод;

2) метод сум, метод суми місць, метод відстаней;

3) інтегральний метод;

4) метод пропорційного ділення та часткової участі.

До методів комплексної економічної оцінки відносять:

1) метод сум, метод суми місць, метод відстаней;

2) ланцюгових підстановок, абсолютних відхилень, відносних відхилень, індексний метод;

3) інтегральний метод;

4) метод пропорційного ділення та часткової участі.

Аналіз фінансового стану підприємства включає:

1) аналіз фінансових результатів;

2) вертикальний та горизонтальний аналіз балансу, аналіз фінансової стійкості та платоспроможності;

3) аналіз ефективності використання матеріальних та трудових ресурсів;

4) аналіз виробництва продукції.

Горизонтальний аналіз балансу передбачає:

1) визначення валюти балансу;

2) розрахунок питомої ваги окремих статей у загальній валюті балансу;

3) визначення співвідношення між окремими групами активів і пасивів.

4) визначення абсолютних і відносних змін статей балансу за звітний період;

Вертикальний аналіз балансу передбачає:

1) визначення абсолютних і відносних змін статей балансу за звітний період;

2) розрахунок частки окремих статей у загальній валюті балансу;

3) визначення валюти балансу;

4) визначення співвідношення між окремими групами активів і пасивів.

Коефіцієнт фінансової незалежності відображає:

1) питому вагу власних джерел в загальній сумі джерел фінансування;

2) питому вагу зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування;

3) частину власних коштів, які вкладено в господарський оборот;

4) яка частина активів фінансується за рахунок довгострокових джерел.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу відображає:

1) питому вагу власних джерел в загальній сумі джерел фінансування;

2) частину власних коштів, які вкладено в господарський оборот;

3) яка частина активів фінансується за рахунок довгострокових джерел.

4) питому вагу зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування;

Коефіцієнт довгострокового фінансування відображає:

1) питому вагу зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування;

2) яка частина активів фінансується за рахунок довгострокових джерел;

3) питому вагу власних джерел в загальній сумі джерел фінансування;

4) частину власних коштів, які вкладено в господарський оборот.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу відображає:

1) частину власних коштів, які вкладено в господарський оборот;

2) питому вагу зобов’язань в загальній сумі джерел фінансування;

3) яка частина активів фінансується за рахунок довгострокових джерел;

4) питому вагу власних джерел в загальній сумі джерел фінансування.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності визначається:

1) відношенням суми грошових коштів і дебіторської заборгованості до поточних зобов’язань;

2) відношенням оборотних активів до поточних зобов’язань;

3) відношенням грошових коштів до поточних зобов’язань;

4) відношенням власного капіталу до валюти балансу.

Коефіцієнт швидкої ліквідності визначається:

1) відношенням грошових коштів до поточних зобов’язань;

2) відношенням суми грошових коштів і дебіторської заборгованості до поточних зобов’язань;

3) відношенням оборотних активів до поточних зобов’язань;

4) відношенням власного капіталу до валюти балансу.

Загальний коефіцієнт покриття визначається:

1) відношенням оборотних активів до поточних зобов’язань;

2) відношенням власного капіталу до валюти балансу;

3) відношенням грошових коштів до поточних зобов’язань;

4) відношенням суми грошових коштів і дебіторської заборгованості до поточних зобов’язань.

„Z-модель”, розроблена Е.Альтманом, застосовується для:

1) оцінки ефективності використання ресурсів;

23) аналізу виробництва та реалізації продукції;

3) аналізу трудових ресурсів.

4) оцінки імовірності банкрутства;

Яке співвідношення показників має виконуватися для зростання ділової активності підприємства (Т_чп – темп росту чистого прибутку, Т_рп - темп росту реалізації продукції, Т_вк - темп росту вкладень капіталу)

1) Т_чп> Т_рп> Т_вк > 100%

2) Т_чп< Т_рп< Т_вк < 100%

3) Т_чп> Т_рп<Т_вк

4) Т_чп< Т_рп>Т_вк

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів розраховується:

1) відношенням грошових коштів до поточних зобов’язань;

2) відношенням власного капіталу до валюти балансу;

3) відношенням виручки від реалізації до середньої величини оборотних активів;

4) відношенням оборотних активів до поточних зобов’язань.

Коефіцієнт оборотності відображає:

1) тривалість одного обороту в днях;

2) кількість оборотів оборотних коштів за період;

3) середню величину оборотних коштів;

4) платоспроможність підприємства.

Тривалість одного обороту оборотних коштів визначається:

1) відношенням виручки від реалізації до середньої величини оборотних активів;

2) відношенням кількості днів у розрахунковому періоді до коефіцієнту оборотності;

3) відношенням оборотних активів до поточних зобов’язань;

4) відношенням власного капіталу до валюти балансу.

Маржинальний дохід – це:

1) різниця між ціною виробу та змінними витратами на його виробництво;

2) виручка від реалізації;

3) операційний прибуток;

4) різниця між ціною виробу та постійними витратами.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) визначається:

1) як різниця між ціною виробу та змінними витратами на його виробництво

2) відношенням суми постійних витрат до маржинального доходу від реалізації одиниці виробу;

3) відношенням оборотних активів до поточних зобов’язань;

4) відношенням власного капіталу до валюти балансу.

Точка беззбитковості (поріг рентабельності) відображає:

1) маржинальний дохід;

2) чистий дохід від реалізації;

3) операційну рентабельність.

4) кількість виробів, яку необхідну продати для забезпечення беззбитковості діяльності;

Відносним показником прибутковості є:

1) маржинальний дохід;

2) рентабельність;

3) продуктивність праці;

4) фондовіддача.

Який із перерахованих методів не застосовується для аналізу виконання плану за асортиментом випуску продукції:

1) спосіб першосортних різниць;

2) спосіб найменшого числа;

3) найменший відсоток виконання плану

4) коефіцієнт номенклатурності.

Коефіцієнт ритмічності випуску продукції розраховується:

1) способом першосортних різниць;

2) способом найменшого числа;

3) як найменший відсоток виконання плану;

4) відношенням власного капіталу до валюти балансу.

Рух робочої сили аналізують на основі показників:

1) коефіцієнт обороту по прийому, коефіцієнт обороту по звільненню, коефіцієнт плинності кадрів;

2) структури промислово-виробничого персоналу;

3) продуктивності праці;

4) трудомісткості продукції.

В яких одиницях вимірюється фонд робочого часу:

1) в годинах, днях;

2) в людино-годинах або людино-днях;

3) в гривнях;

4) у натуральних вимірниках.

Фонд робочого часу визначається:

1) множенням середньо спискової чисельності робітників на кількість днів, відпрацьованих одним робітником та середню тривалість робочого дня;

2) діленням обсягу випуску продукції на середньо спискову чисельність робітників;

3) способом найменшого числа;

4) множенням середньо спискової чисельності робітників на середню тривалість робочого дня.

Резерв збільшення випуску продукції за рахунок скорочення втрат робочого часу визначається:

1) діленням обсягу випуску продукції на середньо спискову чисельність робітників;

2) множенням невиправданих втрат робочого часу на базисний середньогодинний випуск продукції;

3) множенням середньо спискової чисельності робітників на середню тривалість робочого дня;

4) множенням невиправданих втрат робочого часу на звітний середньогодинний випуск продукції.

До узагальнюючих показників продуктивності праці відносяться:

1) витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду або випуск продукції певного виду в натуральному виразі за одну людино-годину або людино-день;

2) витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу;

3) середньорічний, середньогодинний та середньоденний виробіток продукції одним робітником, а також середньорічний виробіток продукції в розрахунку на одного працівника;

4) маржинальний дохід та рентабельність.

До часткових показників продуктивності праці відносяться:

1) витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду або випуск продукції певного виду в натуральному виразі за одну людино-годину або людино-день;

2) середньорічний, середньогодинний та середньоденний виробіток продукції одним робітником, а також середньорічний виробіток продукції в розрахунку на одного працівника;

3) витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу;

4) маржинальний дохід та рентабельність.

До допоміжних показників продуктивності праці відносяться:

1) маржинальний дохід та рентабельність;

2) витрати часу на виробництво одиниці продукції певного виду або випуск продукції певного виду в натуральному виразі за одну людино-годину або людино-день;

3) витрати часу на виконання одиниці певного виду робіт або обсяг виконаних робіт за одиницю часу;

4) середньорічний, середньогодинний та середньоденний виробіток продукції одним робітником, а також середньорічний виробіток продукції в розрахунку на одного працівника.

Яка з наведених факторних моделей не може застосовуватися для аналізу продуктивності праці (середньорічного виробітку одного працівника, ПП), (ПВр – питома вага робітників в загальній чисельності персоналу, РВр, ДВр, ГВр – відповідно середньорічний, середньоденний та середньогодинний виробіток одного робітника, КД – кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік, ТРД – середня тривалість робочого дня):

1) ПП = КД · ТРД · ГВр

2) ПП = ПВр · РВр

3) ПП = ПВр · КД · ДВр

4) ПП = ПВр · КД · ТРД · ГВр

Яка з наведених факторних моделей не може застосовуватися для аналізу середньорічного виробітку одного робітника, РВр, (ДВр, ГВр – відповідно середньоденний та середньогодинний виробіток одного робітника, КД – кількість відпрацьованих днів одним робітником за рік, ТРД – середня тривалість робочого дня, ССЧр – середньо спискова чисельність робітників, ОВП – обсяг випуску продукції):

1) РВр = ОВП · ССЧр

2) РВр = КД · ДВр

3) РВр = КД · ТРД · ГВр

4) РВр = ОВП: ССЧр

Продуктивність праці визначається:

1) діленням обсягу випуску продукції на середньо спискову чисельність працівників;

2) діленням обсягу випуску продукці на тривалість робочого дня;

3) множенням середньо спискової чисельності робітників на середню тривалість робочого дня;

4) множенням середньо спискової чисельності робітників на кількість днів, відпрацьованих одним робітником та середню тривалість робочого дня.

Вплив факторів на зміну показника рентабельності персоналу (Рп) розраховується на основі факторної моделі (Рпр – рентабельність продажу, ПВр – питома вага реалізованої продукції в загальному випуску, ПП – продуктивність праці (середньорічний виробіток продукції одним працівником)):

1) Рп = Рпр · ПВр

2) Рп = Рпр · ПВр · ПП

3) Рп = ПВр · ПП

4) Рп = Рпр · ПП

Вважається, що кошти на оплату праці використовуються ефективно, якщо

1) темпи росту продуктивності праці випереджують темпи росту середньої заробітної плати;

2) коефіцієнт маневреності власного капіталу більше одиниці;

3) темпи росту середньої заробітної плати випереджують темпи росту продуктивності праці;

4) продуктивність праці більше середньої заробітної плати.

Коефіцієнт оновлення основних засобів визначається:

1) відношенням вартості основних засобів введених в експлуатацію до їх вартості на кінець періоду;

2) відношенням вартості основних засобів, що вибули, до вартості основних засобів на початок періоду;

3) відношенням вартості основних засобів введених в експлуатацію до їх вартості на початок періоду;

4) відношенням вартості основних засобів введених в експлуатацію до їх середньорічної вартості.

Коефіцієнт вибуття основних засобів визначається:

1) відношенням вартості основних засобів, що вибули, до вартості основних засобів на початок періоду;

2) відношенням вартості основних засобів введених в експлуатацію до їх вартості на кінець періоду;

3) відношенням вартості основних засобів, що вибули, до вартості основних засобів на кінець періоду;

4) відношенням вартості основних засобів, що вибули, до середньорічної вартості основних засобів.

Коефіцієнт зносу основних засобів визначається:

1) відношенням суми зносу до залишкової вартості основних засобів;

2) відношенням суми зносу до первісної вартості основних засобів;

3) відношенням залишкової вартості до первісної вартості основних засобів;

4) відношенням вартості основних засобів введених в експлуатацію до їх вартості на кінець періоду.

Коефіцієнт придатності основних засобів визначається:

1) відношенням вартості основних засобів введених в експлуатацію до їх вартості на кінець періоду;

2) відношенням залишкової вартості до первісної вартості основних засобів;

3) відношенням суми зносу до залишкової вартості основних засобів;

4) відношенням суми зносу до первісної вартості основних засобів.

Фондовіддача визначається:

1) відношенням середньорічної вартості основних засобів до обсягу випуску продукції;

2) відношенням обсягу випуску продукції до середньорічної вартості основних засобів;

3) відношенням суми зносу до первісної вартості основних засобів;

4) відношенням обсягу випуску продукції до вартості основних засобів на початок періоду.

Показник фондовіддача відображає:

1) скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в основні засоби;

2) середню вартість основних засобів, які забезпечували виробництво продукції, вартістю 1 грн;

3) фінансову стійкість підприємства.

4) обсяг виробленої продукції на 1 грн. основних засобів;

Фондомісткість визначається:

1) відношенням обсягу випуску продукції до середньорічної вартості основних засобів;

2) відношенням середньорічної вартості основних засобів до обсягу випуску продукції;

3) відношенням суми зносу до первісної вартості основних засобів;

4) відношенням обсягу випуску продукції до вартості основних засобів на початок періоду.

Показник фондомісткість відображає:

1)середню вартість основних засобів, які забезпечували виробництво продукції, вартістю 1 грн;

2) скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в основні засоби;

3) обсяг виробленої продукції на 1 грн. основних засобів;

4) ліквідність балансу.

Показник рентабельності основного капіталу відображає:

1) прибутковість операційної діяльності;

2) скільки прибутку приносить кожна гривня, вкладена в основні засоби;

3) середню вартість основних засобів, які забезпечували виробництво продукції, вартістю 1 грн;

4) обсяг виробленої продукції на 1 грн. основних засобів.

Вплив факторів на зміну показника рентабельності основного капіталу (Рок) розраховується на основі факторної моделі (Рпр – рентабельність продажу, ПВр – питома вага реалізованої продукції в загальному випуску, Ф – фондовіддача):

1) Рок = Рпр · ПВр · Ф

2) Рок = Рпр · ПВр

3) Рок = ПВр · Ф

4) Рок = Рпр · Ф

В яких одиницях виміру визначається рентабельність:

1) у гривнях;

2) як коефіцієнт;

3) у відсотках;

4) людино-годинах.

Який метод може застосовуватися для розрахунку впливу факторів на зміну фондовіддачі машин і обладнання (Фм – фондовіддача машин і обладнання, ФРЧ –фондовіддача вартості основних виробничих засобів, ГВ - частка машин і устаткування в обсязі основних засобів, ОЗм – вартість машин і устаткування) на основі факторної моделі:

Ф_м = ?

1) метод абсолютних відхилень;

2) метод відносних відхилень;

3) метод ланцюгових підстановок;

4) індексний метод.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання визначається:

1) способом найменшого числа;

2) відношенням фактичного фонду часу роботи обладнання до планового;

3) відношенням планового фонду часу роботи обладнання до фактичного;

4) відношенням фактичного фонду часу роботи обладнання до режимного;

Коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання характеризує:

1) повноту використання фонду часу роботи обладнання;

2) випуск продукції за одиницю часу;

3) фінансовий стан підприємства;

4) ступінь зносу основних засобів.

Коефіцієнт інтенсивного завантаження обладнання відображає:

1) повноту використання фонду часу роботи обладнання;

2) ступінь зносу основних засобів;

3) ступінь придатності основних засобів.

4) ступінь виконання плану по середньогодинному виробітку;

Під інтенсивним завантаженням обладнання розуміють:

1) випуск продукції за одиницю часу;

2) ступінь зносу основних засобів

3) повноту використання фонду часу роботи обладнання;

4) продуктивність праці.

Коефіцієнт інтегрального навантаження на обладнання визначається:

1) відношенням фактичного фонду часу роботи обладнання до планового;

2) відношенням обсягу випуску продукції до середньорічної вартості основних засобів;

3) як добуток коефіцієнтів екстенсивного та інтенсивного завантаження обладнання;

4) відношенням планового фонду часу роботи обладнання до фактичного.

Матеріаловіддача визначається:

1) відношенням обсягу випуску продукції до середньорічної вартості основних засобів;

2) діленням обсягу випуску продукції на гривню матеріальних витрат;

3) діленням суми матеріальних витрат на обсяг випуску продукції;

4) діленням прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат.

Матеріаломісткість визначається:

1) діленням обсягу випуску продукції на гривню матеріальних витрат;

2) діленням прибутку від основної діяльності на суму матеріальних витрат;

3) відношенням обсягу випуску продукції до середньорічної вартості основних засобів.

4) діленням суми матеріальних витрат на обсяг випуску продукції;

Показник матеріаловіддачі відображає:

1) скільки вироблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів;

2) повноту використання фонду часу роботи обладнання;

3) скільки матеріальних витрат припадає на одиницю продукції;

4) прибуток на гривню матеріальних витрат.

Показник матеріаломісткості відображає:

1) скільки вироблено продукції з кожної гривні спожитих матеріальних ресурсів;

2) скільки матеріальних витрат припадає на одиницю продукції;

3) повноту використання фонду часу роботи обладнання;

4) прибуток на гривню матеріальних витрат.

На основі якого джерела можна оцінити динаміку та структуру майна підприємства:

1) звіт про фінансові результати;

2) звіт про рух грошових коштів;

3) актив балансу;

4) пасив балансу

На основі якого джерела можна оцінити динаміку та структуру джерел фінансування діяльності підприємства:

1) звіт про фінансові результати;

2) пасив балансу;

3) актив балансу;

4) звіт про рух грошових коштів.

На основі якого джерела можна оцінити платоспроможність підприємства:

1) баланс;

2) звіт про фінансові результати;

3) звіт про рух грошових коштів;

4) звіт про власний капітал.

За даними якого джерела можна розрахувати операційну рентабельність:

1) баланс;

2) звіт про рух грошових коштів;

3) звіт про власний капітал.

4) звіт про фінансові результати;

Що з нижче перелічених є основним джерелом для аналізу фінансової стійкості підприємства:

1) баланс;

2) звіт про фінансові результати;

3) звіт про рух грошових коштів;

4) звіт про власний капітал.

На основі яких джерел можна розрахувати коефіцієнт оборотності оборотних коштів:

1) баланс та звіт про фінансові результати;

2) баланс;

3) звіт про фінансові результати;

4) баланс та звіт про рух грошових коштів.

За даними яких звітів можна розрахувати середню тривалість одного обороту оборотних коштів за звітний період:

1) баланс;

2) звіт про фінансові результати;

3) баланс та звіт про рух грошових коштів.

4) баланс та звіт про фінансові результати;

На основі яких джерел можна розрахувати рентабельність основного капіталу:

1) баланс та звіт про фінансові результати;

2) баланс;

3) звіт про фінансові результати;

4) баланс та звіт про рух грошових коштів.

На основі якого джерела можна розрахувати коефіцієнт зносу основних засобів:

1) баланс та звіт про фінансові результати;

2) баланс;

3) звіт про фінансові результати;

4) баланс та звіт про рух грошових коштів.

На основі якого джерела можна розрахувати коефіцієнт придатності основних засобів:

1) баланс та звіт про фінансові результати;

2) звіт про фінансові результати;

3) баланс;

4) баланс та звіт про рух грошових коштів.

На основі якого джерела можна розрахувати коефіцієнт оновлення основних засобів

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте