Виділіть серед перелічених поглядів на взаємодію природи і людини той, що належить філософії нового часу.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

А Персоніфікація природи, повна злитність людини з природою.

Б Піднесеність людини над природою; природа виступає власністю людини.

В Пантеїстичне розуміння природи, як джерело духовності, краси, гармонії, активне дослідження пізнання, пророди.

Г Природа, як об’єкт наукового пізнання, як сфера практичної діяльності; природа і її закони підпорядкованості людському розуму.

38. Вкажіть, що у своїй основній роботі Ш. Л. Монтеск’є характеризував як “необхідні відносини, що випливають з характеру речей в самому широкому сенсі слова”.

А Субстанції.

Б Закони.

В Причини.

Г Ідеї.

39. Вкажіть, який напрям зародився на базі уявлення про “дух законів” Ш. Л. Монтеск’є.

А Духовного монізму.

Б Соціального фаталізму.

В Географічного детермінізму.

Г Європейського гуманізму.

40. Вкажіть прізвище філософа, якому належить таке формулювання: “Я почав з вивчення людей і знайшов, що вся безконечна різноманітність їх законів і нравів не викликана лише сваволею їх фантазії. Я встановив загальні начала і побачив, що окремі випадки ніби самі собою підкоряються їм, що історія кожного народу випливає з них як наслідок і будь-який частковий закон, пов’язаний з іншим законом або залежить від іншого, загальнішого закону”.

А Ш. Л. Монтеск’є.

Б К. Маркс.

В Й. Ґ. Гердер.

Г О. Конт.

41. Вкажіть назву твору родоначальника просвітницької концепції історичного процесу Ф. М. Аруе (Вольтера).

А “Про дух законів”.

Б “ Есей про звичаї і дух народів”.

В “Роздуми про всесвітню історію”.

Г “Ескіз історичної картини прогресу людського розуму”.

42. Вкажіть прізвище філософа, якому належить таке формулювання: “Явища природи підпорядковані незмінним законам, замкнені в колі завжди однакових переворотів. Все відроджується, все гине; і в послідовних поколіннях, через які рослини та тварини відтворюються, час у кожний момент лише відтворює образ того, що він сам зруйнував. Послідовний рух людей, навпаки, становить видовище, що змінюється з століття у століття. Розум, пристрасті, свобода безперервно породжують нові події. Всі епохи сплетені ланцюгом причин і наслідків, що пов’язують цей стан світу з усіма попередніми станами”.

А Ш. Л. Монтеск’є.

Б К. Маркс.

В Й. Ґ. Гердер.

Г А. Р. Тюрго.

43. Доповніть речення: Історію людства (…) поділяє на три великі епохи. Протягом першої відбувається об’єднання людей у сім’ї, а сімей – у племена; виникає скотарство, а пізніше землеробство, триває подальший поділ праці, з’являються жерці, зароджуються науки і мистецтво.

А Ж. А. Кондорсе.

Б Ф. М. Аруе (Вольтер).

В А. Р. Тюрго.

Г Ш. Л. Монтеск’є.

44. Доповніть речення: У своїй філософії історії Й. Ґ. Гердер вважав, що людство у своєму розвитку закономірно приходить до (…).

А Царства Божого.

Б Декадансу.

В Гуманізму.

Г Варварства.

45. Що Й. Ґ. Гердер вважав найважливішим фактором історії, який визначає колективне та історичне прагнення європейців жити в комфорті, а також загальний характер їх утворення та духовної зрілості?

А Релігію.

Б Традицію.

В Міф.

Г Новаторство.

46. Вкажіть, хто з названих нижче філософів історії найважливішим з органічних чинників історичного процесу визначав людське суспільство загалом як певну органічну цілісність. Суспільству він віддавав беззаперечну перевагу перед індивідами, зауважуючи, що, звівши все в людині до індивідів і заперечивши існування низки взаємин між людьми та суспільством як цілісністю, що їх єднає, неможливо було б зрозуміти природу людини та її історію. Засобом же, що єднає індивідів у суспільство, є, на думку цього філософа історії, культура, що становить собою водночас результат, спонуку та засіб взаємодії великих мас людей. Чинники, які мобілізують суспільство – це такі складові культури, як мова, суспільні інститути.

А Ш. Л. Монтеск’є.

Б К. Маркс.

В Й. Ґ. Гердер.

Г А. Р. Тюрго.

47. Доповніть речення: Німецький філософ, родоначальник німецької класичної філософії історії І. Кант обгрунтовує моральний закон, згідно з яким людина є “метою в собі”, оскільки (…).

А Зв’язок між чуттєвим стимулом і поведінкою має характер прямої необхідності.

Б Людина - це істота, здатна до абсолютно вільної автономної мотивації поведінки.

В Людина повинна узгоджувати свою автономну мотивацію з мотивацією інших людей, розглядаючи їх як засіб досягнення своїх цілей.

Г Людина повинна узгоджувати свою автономну мотивацію з мотивацією інших людей, розглядаючи їх як мету в самих собі.

48. Вкажіть прізвище філософа, якому належить таке формулювання: “Ми занадто цивілізовані у сенсі всякої поштивості та ввічливості щодо спілкування одне з одним. Але нам ще багато чого не вистачає, щоб вважати нас морально досконалими. Справді, ідея моральності відноситься до культури, однак застосування цієї ідеї, котре зводиться лише до подоби морального в любові, до честі й у зовнішній пристойності, становить лише цивілізацію”.

А Ш. Л. Монтеск’є.

Б К. Маркс.

В Й. Ґ. Гердер.

Г І. Кант.

49. Вкажіть, хто з представників німецької класичної філософії історії розробив періодизацію всесвітньої історії, згідно якої історія людства поділяється на п’ять великих “епох”. Першою, вихідною є епоха панування розуму через посередництво інстинкту. Це стан невинності людського роду, адже розум проявляється через інстинкт, тому немає вини. Другою – “стан гріховності, що бере тут початок”. Третя епоха всесвітньої історії постає як “стан завершеної гріховності”. У четверту епоху, “епоху розумної науки”, наука може дати відповідь як розумно облаштувати суспільство. П’ята ж епоха – “епоха розумного мистецтва”.

А Й. Г. Фіхте.

Б К. Маркс.

В Й. Ґ. Гердер.

Г І. Кант.

50. Вкажіть прізвище філософа, якому належить висловлювання про “хитрість розуму”.

А Ґ. В. Ф. Гегель.

Б К. Маркс.

В Й. Ґ. Гердер.

Г О. Конт.

51. Доповніть речення: Німецький філософ Ґ. В. Ф. Гегель вважав, що в основі реальності лежить (…).

А Абсолютна ідентичність.

Б Абсолютне несвідоме.

В Абсолютне божество.

Г Абсолютна ідея.

52. Доповніть речення: В своїй роботі “Філософія історії” Ґ. В. Ф. Гегель розглядав історію, як (…).

А Розвиток світового духу в часі.

Б Реалізацію божественного плану.

В Самоцільне становлення свободи.

Г Становлення вільної людини.

53. Вкажіть прізвище філософа історії, який розглядав всесвітню історію як множину індивідів, всезагальним серед яких є людство в цілому, дещо локальнішими – історичні народи (історичними визнавалися лише ті народи, які сягнули рівня власного державотворення) і, нарешті, ще дрібнішими – окремі людські особистості. Однак, будучи “дрібною” тілесно, людина, завдяки тому, що вона – істота свідома, мислячий дух, – може піднестися до рівня не тільки об’єктивного духу (народ), а й духу абсолютного (людства в цілому).

А Г. В. Ф. Гегель.

Б К. Маркс.

В Й. Ґ. Гердер.

Г І. Кант.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров