Спинний мозок у момент народження є більш зрілим утворенням. Відносно хребта він довший, ніж у дорослого, доходячи у новонароджених до нижнього краю II поперекового хребця.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Спинномозкова рідина новонародженої дитини дещо відрізняється від спинномозкової рідини старших дітей. Вона багатша на клітини і білок. В 1 мм3 спинномозкової рідини новонародженої дитини налічується в середньому 15 клітин. Вміст білка може досягати 600—1000 мг/л, а у недоношених дітей— 1500—1800 мг/л. Вміст клітин з віком поступово зменшується і досягає в 3 міс незалежної од віку кількості — 4 клітин в 1 мм3. Вміст білка також зменшується, досягаючи мінімуму у віці 3—9 міс (200 мг в 1 л). У дітей до 10 років верхня межа норми білка становить 300 мг/л, а у дорослих — 400 мг/л. Оскільки гематоенцефалічний бар'єр новонароджених дітей більш проникний, співвідношення між рівнем глюкози спинномозкової рідини і крові вище, ніж у дітей поза періодом новонародженості. Воно становить не менш як 2/3, тимчасом як пізніше рівень глюкози спинномозкової рідини може дорівнювати половині його рівня в крові.

Периферичні нерви. Основною особливістю є порівняно пізня мїєлінізащя черепних нервів, яка закінчується в 15-місячному віці, а спинномозкових — у 3—5років. Через відсутність мієлінової оболонки або неповної мієлінізації швидкість проведення збудження по нерву в перші місяці життя знижена.

Вегетативна нервова система функціонує у дитини з моменту народження, коли зливаються окремі вузли і утворюються могутні сплетіння симпатичної частини вегетативної нервової системи,

Шкіра і підшкірна основа

Шкіра новонародженої дитини має характерні особливості (див. с. 20). Часто на кінчику і крилах носа, іноді й на щоках можна помітити жовтувато-білі точки — нагромадження секрету у вивідних протоках сальних залоз. Потові залози в перші 3 місяці функціонують слабко. Шкіра буває вкрита пушком, особливо на плечах і спині. Звичайно діти народжуються з волоссям на голові, переважно темним і досить рідким, а деякі діти — з майже лисою головою або ж з густим чорним волоссям, яке пізніше змінюється більш рідким і світлим. Взагалі, колір волосся в подальшому може змінюватися. Вії і брови у новонароджених розвинені слабко, В ранньому дитинстві вони інтенсивно ростуть, досягаючи у дітей 5 років майже такої самої довжини, як у дорослих.

У старшому шкільному віці під впливом гормонів статевих залоз з'являється волосся на лобку і у пахвових ямках, у юнаків починають рости вуса і борода.

Нігті у доношених новонароджених досягають кінчиків пальців.

У дітей переддошкільного віку шкіра має добре розвинену капілярну сітку. Вона виконує захисну і терморегулювальну функції, бере участь в обміні речовин. Терморегулювальна функція у немовлят недосконала через відносну тонкість шкіри, слабко розвинену функцію потових залоз, недосконалість нервової регуляції просвіту її судин. Велике практичне значення має утворення в шкірі дитини холекальциферолу (вітаміну D3) під впливом сонячного світла, точніше, ультрафіолетових променів. Кількість холекальциферолу, що утворюється в шкірі, безпосередньо залежить від часу та інтенсивності ультрафіолетового опромінення шкіри.

Підшкірна основа у плода з'являється в основному в останні 2 міс вагітності. У доношених новонароджених та у немовлят вона добре розвинена. Особливістю немовлят є наявність в товщі щік жирових тіл, що надають їм пружності і полегшують акт ссання. У виснаженої дитини підшкірна основа зникає насамперед зі стінок живота, з тулуба, потім з кінцівок, а далі з обличчя. Останніми зникають жирові тіла щік. Тому стан живлення дитини ніколи не можна оцінювати по обличчю. Дитину у всіх випадках необхідно оглядати роздягненою.

Температура тіла

Постійна температура людського тіла підтримується за допомогою утворень, які знаходяться в гіпоталамусі, їх називають центром терморегуляції. Цей центр керує біохімічними процесами, що забезпечують теплопродукцію, і регулює тепловіддачу. Остання залежить від величини шкірного кровотоку, від випаровування води-з поверхні шкіри і легень. М'язи, скорочуючись, також забезпечують теплоутворення.

Температура, що її вимірюють у прямій кишці (ректальна), найбільш точно відображує температуру внутрішнього середовища організму. Вона на 0,3—0,5 °С вища за температуру, яку вимірюють в пахвовій або паховій ділянці. Ректальна температура тіла дитини відразу після народження перебуває в межах 37,7— 38,2 °С. Вона дещо вища, ніж у матері, і свідчить про здатність плода до самостійної теплопродукції. Протягом 2—3 год ця температура через підвищену тепловіддачу знижується на 2—2,5 °С, досягаючи протягом доби 370С. Надалі вона залишається на кілька десятих градуса вищою, ніж температура у дорослих, поступово наближаючись до неї.

У немовлят регуляція тепловіддачі шляхом зміни шкірного кровотоку і потовиділення дуже недосконала. Майже відсутня здатність підвищувати теплоутворення внаслідок збільшення м'язової роботи. Відносно велика поверхня тіла збільшує тепловіддачу. Тому немовля перебуває в несприятливих умовах стосовно підтримання постійної температури тіла. Дуже недосконалою е терморегуляція у новонароджених, особливо недоношених новонароджених, дітей, які часто не справляються з коливаннями температури навколишнього середовища, через що вони переохолоджуються або перегріваються. Важливо підтримувати необхідну температуру в приміщенні, де є новонароджена дитина. Якщо вона не здатна підтримувати нормальну температуру тіла, її слід помістити в кувез — апарат, який створює в камері певну температуру і вологість повітря. Для грудних дітей характерні менші коливання температури тіла протягом доби, ніж у дорослих (відповідно 0,4° і 1 °С). З віком підвищується здатність дитини підтримувати температуру свого тіла в нормальних межах (36—37 °С), незалежно від змін температури навколишнього середовища. Недосконалість терморегуляції у дітей раннього віку нерідко проявляється також як гіпертермічний синдром — підвищення температури тіла понад 39,5 °С при інфекційно-запальних захворюваннях.

Кісткова система

Окостеніння, тобто заміна сполучної та хрящової тканин кістковою, починається ще у внутрішньоутробному періоді і триває до настання статевої зрілості. Кістки дитини, порівняно з дорослими, містять більше води і менше мінеральних речовин, м'якші, еластичніші і менш ламкі. Маленькі діти часто переносять значні травми без переломів кісток. Поява точок окостеніння, які можна виявити зa допомогою рентгенологічного дослідження, має певну закономірність. У практичній діяльності фельдшеру необхідно знати фізіологічні строки закриття тім'ячок і швів черепа, а також час прорізування зубів, які відображують перебіг процесів окостеніння.

Пропорції дитячого черепа відрізняються від пропорцій черепа дорослої людини. У дітей значно переважає мозкова частина. На голові новонародженого розрізняють такі шви: лобовий шов (між лобними кістками), вінцевий (між обома лобними і обома тім'яними), стрілуватий, або сагітальний (між тім'яними), і ламбдовидний (між обома тім'яними і потиличною кістками), тім'яко-сосковий (між висковою і тім'яною кістками з кожної сторони).

Переднє тім'ячко знаходиться в місці стику вінцевого і стрілуватого швів. Воно з'єднує 4 кістки (2 лобні і 2 тім'яні) і має ромбовидну форму. Гострий кут ромба спрямований уперед, а тупий — назад. Заднє тім'ячко розташоване на місці з'єднання стрілуватого і ламбдовидного швів і має трикутну форму. Бічних тім'ячок налічується по два з кожної сторони, причому клиновидні тім'ячка визначаються на місці сходження тім'яної, лобної, вискової і великого крила клиновидної кісток, а сосковидні розміщені на стику тім'яної, потиличної і вискової кісток і мають правильну форму.

Після народження у дітей відкритими є переднє тім'ячко і шви черепа, у 25 % новонароджених — заднє тім'ячко. Бічні тім'ячка бувають відкриті тільки у глибоконедоношених новонароджених. Шви черепа остаточно закриваються після 2 років. Заднє тім'ячко закривається протягом першого тижня, іноді закриття триває до З міс. Строки закриття переднього тім'ячка у здорових дітей становлять 8—18 міс. При захворюванні на рахіт закриття переднього тім'ячка затримується, у разі мікроцефалії воно настає передчасно. Враховуючи великі індивідуальні коливання, робити діагностичні висновки на основі одних тільки строків закриття переднього тім'ячка треба дуже обережно.

Показником правильності розвитку і формування кісткової системи є процес прорізування зубів, що відбувається в два етапи: поява молочних зубів і заміна їх постійними. Молочних зубів 20, постійних — 32. Строки прорізування зубів у різних дітей неоднакові. Перші молочні зуби (медіальні різці) починають прорізуватися у б—8 міс, проте у здорових дітей можливі відхилення (4—9 міс). Латеральні різці прорізуються, як правило, у 9—12 міс; перші корінні зуби — у 12—15 міс, ікла — у 17—20 міс, другі корінні — у 21—24 міс. Таким чином, прорізування молочних зубів закінчується у 2—2,5 роки. Це фізіологічний процес, який не спричинює захворювань. Досить постійним є порядок прорізування зубів, однак і тут можливі відхилення. Для молочних зубів порядок прорізування схематично можна зобразити за такою формулою:

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?