Зм. 1. 2 тема 5. Поширення в Україні ліберальних та соціалістичних ідей у другій половині хіх ст.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

1. Суспільно-політичні рухи на території України у другій пол.. ХІХ ст. [1, с. 11-17]

2. Суспільно-політичні ідеї марксизму на території України [3, с. 135 - 190]

3. Культурологічна думка позитивізму та її прояви в Україні [2, с. 139-145]

4. Вплив культурологічної думки Австрії на Західній Україні [1, с. 11-14]

5. Українській лібералізм ХІХ ст. [с. 28 - 33]

Терміни та поняття

Апостол —перша друкована книга в Україні. Видана у лютому 1574 р. Іваном Федоровим у Львові.

Афон(Атоо) —великий релігійний центр православної церкви, знаходиться на східному виступі халкіндонського півострова в Егейському морі (Греція).

Байда —узагальнений образ патріота рідної землі, борця проти турецького і татарською поневолення, герой широковідомої української народної пісні "В Цареграді на риночку", іноді його пов’язували з конкретною історичною особою — Дмитром Вишневецьким. В іншому розумінні — безпечний чоловік.

Балаган —театральне видовище переважно комічного характеру на ярмарках і народних гуляннях.

Бандура —український народний багатострунний щипковий музич­ний інструмент з декою овальної форми.

Бурлеск —перебільшено комічне зображення (у літературі та сце­нічному мистецтві)

Братства —національно – релігійні та громадсько – культурні організації в Україні, які почали виникати в кінці XVIст., відстоювали права українського народу, ставали на захист його віри, насаджували освіту.

Вертеп —український народний ляльковий театр в ХVІІ-ХІХ ст.

Голосіння — стародавні українські народні пісні (на похованнях). Це — імпровізаційні поетичні твори, пов’язані переважно зі смертю, похованням та поминками небіжчика.

Гротеск — у літературі, живопи­сі, театрі зображення людей або речей у фантастичному, хи­мерно-комічному вигляді. Означає надмірне перебільшення, загострення тієї чи іншої теми. Гротеск порушує межі правдо­подібності, надає зображенню умовності, до краю розкриває суть явищ.

Дидаскал — означає вчитель.

Думи —лірико-епічні твори української усної словесності про події зжитія козацької України ХVI—XVII ст. Думи не співаються, а виконуються речитативом (мелодійною декламацією) у супро­воді музичного акомпанементу на бандурі, кобзі або лірі.

Епос — сукупність народних героїчних пісень, сказань, поем. Оповідний рід літератури, що, на відміну від лірики й драми, характеризується розповідно-описовою (епічною) формою, широтою зображення подій та характерів.

Ігумен — титул настоятеля (управителя) монастиря управославній церкві. Настоятелі великих монастирів називались архімандри­тами.

Ієромонах —священик-чернець.

Інтермедії — короткі одноактові вистави комедійного характеру з народного життя, які гралися між діями серйозної вистави, існували як і самостійні твори.

Катехізис —короткий виклад (у формі запитань та відповідей) дог­матів християнського віровчення.

Народна драма —поширені у ХVШ-ХХ ст. самодіяльні вистави, драматичне дійство яких основане на фольклорі. Своєрідною формою народної драми є українське весілля.

Обскурантизм —крайня реакційність, вороже ставлення до освіти і науки: мракобісся.

Панегірик —святкова, урочиста промова: недоречне звеличення. надмірне, нещире вихваляння кого-небудь, чого-небудь.

Поетика —розділ теорії літератури, в якому вивчаються форма, структура і творчі прийоми поетичних творів.

Полеміка — аргументована суперечка при обговоренні або з’ясуванні чого-небудь.

Полемічна література — церковно-теологічна і публіцистична літе­ратура ХVI - XVII ст. в Україні та Білорусі, яка спрямовувалася проти спроб інших конфесій поширити свій вплив на право­славне населення. Була важливою зброєю у боротьбі за соціальне і національне визволення народу, яскравим явищем української культури.

Право ставропігії — звільнення братств з-під влади місцевих єпис­копів, яке проводили в Україні в ХVІ-ХVП ст. константино­польський та інші східні патріархи, що брали братства під свою опіку.

Префект — заступник ректора в колегії, академії.

Устав — каліграфічне письмо великими літерами.

Шкільна драма —вистави, що ставилися у ХVІІ-ХVШ ст. учнями Києво-Могилянської колегії, а потім академії та братських шкіл за творами переважно викладачів цих закладів. У них ви­користовувалися релігійні, біблійні та історичні сюжети дидак­тичного характеру.

Запитання для самоперевірки

1. Чи сприяла польсько-литовська доба розвитку культури в Україні?

2. Під впливом яких чинників в українській освіті відбулися істотні зміни на межі XYI – XYII століть?

3. Назвіть основні ідеї марксизму

4. Вплив ідей Г. Спенсера та О. Конта в Україні

Список джерел

1. Білецький П.О. Українське мистецтво другої половини ХІХ ст. / Білецький П.О. – К.: Наука, 2008. – 301 с.

2. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в ХІХ ст. / Жолтовський П.М. – К.: Либідь, 2003. – 223 с.

3. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XYI-XYIII ст. / Ісаєвич Я. Д. – К.,2006. – 123 с.

4. Ісаєвич Я. Позитивізм як наукова концепція. / Ісаєвич Я. – К.: Наука,2003 – 412 с.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?