Право державної власності. Суб’єкти права державної власності. Обєкти права державної власності.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Стаття 326. Право державної власності

У державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. 2. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. 3. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Суб'єктом права державної власності є держава в особі Верховної Ради України.

Оскільки держава є специфічним суб'єктом права власності, то реалізація нею повноважень власника полягає в наданні нею права вирішувати, хто і як забезпечуватиме використання благ, що належать державі, а також в особливих засобах здійснення державою своїх правомочнос-тей власника. Ці функції держави визначаються як управлінські.

Отже, суб'єктом права державної власності є держава, а органами управління, що безпосередньо виконують функції власника, — певні державні органи.

Об'єкти права державної власності також мають свою специфіку. Першою їх особливістю є те, що майно, яке знаходиться в державній власності, за своїм правовим режимом складається з двох різновидів. Одне з них закріплене за державними юридичними особами на особливих майнових правах.

Право комунальної власності. Поняття, суб’єкти, об’єкти.

У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Суб'єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів.

Об'єкти пра́ва комунальної власності — це те майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Поняття захисту права власності.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Класифікація способів захисту права власності.

Основні речово-правові способи: індикаційний позов;негаторний позов.

Зобов'язально-правові способи: способи захисту права власності в договірних відносинах (відшкодування збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням договору; повернення речей, наданих У користування за договором);— способи захисту права власності в деліктних зобов'язаннях;— повернення безпідставно отриманого чи збереженого майна.

Спеціальні засоби захисту: позови про визнання угоди недійсною;— способи захисту права власності померлих та осіб, визнаних безвісно відсутніми або оголошених померлими;— способи захисту прав власників від неправомірного чи правомірного втручання державних органів.

Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація): поняття віндикації,суб’єкти віндикації.

Віндикація - це примусове відновлення права володіння річчю.

ту саму річ, а не таку саму чи іншу річ.

Суб'єктом права на віндикацію виступають власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Тобто змістом віндикаційного позову є витребування саме тієї речі, яка вибула із законного володіння власника.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология