Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Баланс Національного банку УкраїниСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Активи балансу –цеджерела формування грошової бази.Збіль-шуючи активи, НБУ створює гроші, а скорочуючи – знищує їх. Мож-ливості НБУ щодо надання кредитів практично безмежні, оскільки його боргові зобов’язання фактично набувають форми грошей. У пасивах балансу грошова база розподіляється між готівкою, яка перебуває в обігу, та депозитами комерційних банків і уряду. Депозити – грошові кошти та цінні папери, віддані на зберігання банкам або іншим фінансово-кредитним установам. Депозити комер-ційних банків, які зберігаються в НБУ, набувають форми резервів банківської системи і перестають бути грошима. Ті банкноти, які вийшли за межі НБУ, розподіляються на дві частини: одна залишається в користуванні домогосподарств, під-приємств, установ і організацій, інша – спрямовується на зберігання в комерційні банки, набуває форми депозитів (резервів) комерційних банків, і є головним джерелом банківських кредитних ресурсів. Комерційними банками застосовуються різні способи залучення депозитних вкладів. Безстрокові безвідсоткові вклади зазвичай дають право їх власникам сплачувати витрати чеками в межах суми, наявної на депозитному рахунку. Чеки, як і банкноти, виконують функцію платіжного засобу. Якщо, наприклад, клієнт банку «Актив» переказує 10 тис грн на рахунок клієнта АКБ «Надра», то це означає, що відбулося переміщення депозитів з одного банку в інший. Загаль-ний їх обсяг в банківській системі залишився незмінним. Розглянемо прийняття готівки на депозитний рахунок на прик-ладі. Нехай власник перукарні свій щоденний виторг на суму 500 грн вкладає в комерційний банк «Капітал» на депозитний рахунок. Це збільшує обсяг депозитів названого банку і водночас збільшує обсяг депозитів всієї банківської системи. Видача позик теж збільшує депозити банку, який видає позики, і всієї банківської системи. Нехай акціонерне товариство «Стірол» за домовленістю з банком «Актив» отримує від нього кредит 100 тис. грн для виплати заробітної плати своїм працівникам. Це збільшить активи АКБ «Актив» і пасиви (депозити) на цю суму, оскільки кредитування фірми здійснюється з вкладу до запитання. Ця операція не впливає на рівень депозитів інших банків, але сумарна оцінка депозитів усіх банків зросте. Банкноти (готівка), що зберігаються економічними суб’єктами на депозитних рахунках комерційних банків, надаються як кредити іншим суб’єктам. Але на відміну від НБУ можливості розширення кредиту комерційними банками обмежені. Це пояснюється тим, що відкриваючи рахунки «до запитання», комерційний банк зобов’яза-ний в будь-який момент (за вимогою свого клієнта) видати йому готівку у розмірі вкладу. Для реалізації цього зобов’язання комерцій-ний банк повинен мати резерв готівкових грошей. У банківській діяльності резерви – це сума грошових коштів, які зберігаються на банківських рахунках. Вони набувають таких форм: обов’язкових, вільних (надлишкових), фактичних. Обов’язкові резерви (Rmin) – являють собою мінімальний розмір депозитів, який комерційні банки мають зберігати в НБУ на безвідсотковій основі. Вільні резерви (В) – це касові залишки комерційних банків або сума, яку комерційні банки залишають у себе. Фактичні резерви (TR) – це сума обов’язкових і надлишкових резервів, тобто TR = R + B. Їх сума вказана у балансі кожного комерційного банку. Обов’язкові резерви диференційовані за видами депозитів. Їх нор-матив визначається у відсотках до суми депозитів комерційних банків. Депозити «до запитання» передбачають вищий норматив резервування, ніж строкові вклади. Ці резерви виконують страхову функцію для депозитів (банк може стати банкрутом, але його клієнти не повинні постраждати) і є інструментом грошової політики держави. Отже, комерційний банк може видавати кредит, що створює депо-зит, тільки тоді, коли його грошові кошти перевищують резервні ви-моги. Саме надлишкові резерви є джерелом створення нових депозитів. Тому комерційний банк воліє мати обсяг надлишкових резервів, який відповідає обсягу планованих кредитів для своїх клієнтів. Оскільки наданий банком безготівковий кредит зараховується на інший рахунок як депозит, то комерційні банки створюють мультиплі-кативний ефект банківських кредитів і депозитів. 5.9. Мультиплікація депозитів та банківських кредитів. Для розгляду процесу мультиплікації депозитних вкладів припустімо, що чекові депозити є єдиною формою внесків (готівки немає), норма обов’язкових банківських резервів R = 10%. На депозитному рахунку банку «А» знаходиться сума в 100 тис. грн. Тоді обсяг надлишкових банківських резервів, що утво-рює кредитний ресурс цього банку, становитиме
Якщо банк «А» надає кредит банку «Б» у повному обсязі надлиш-кових резервів (90 тис. грн), тоді банк «Б» формує свій обов’язковий резерв 10% від 90 тис. грн, тобто в сумі 9 тис. грн, а решту (90 – 9 = = 81 тис. грн) надає в кредит банку «С». Той, у свою чергу, формує свій обов’язковий резерв в обсязі 10% від 81 тис. грн, тобто 8,1 тис. грн, а надлишкові резерви може видавати 81 – 8,1 = 72,9 тис. грн. Як видно, одна грошова одиниця в результаті мультиплікації депозитів багаторазово використовується як кредитний ресурс, пос-тійно переходячи з форми депозиту у форму кредиту, і навпаки. Але має місце тенденція до зменшення мультиплікативного ефекту. При-пинення мультиплікації банківських депозитів відбудеться тоді, коли всі наявні резерви будуть використані як обов’язкові. Якщо позначимо обсяг депозитів – D, частку депозитів, що збе-рігається в обов’язкових резервах за нормою – R, а частку депозитів, що надається в кредит, як (100 – R), то введення в комерційний банк депозитів (тис. грн) у результаті мультиплікативного ефекту забезпечить пропозицію грошей в обсязі Це максимально можлива пропозиція (експансія) грошей – MS. На практиці вона буває меншою. Однією з причин цього є «втеча» готівки в обіг: клієнти бажають частину кредиту отримати у формі готівки. Для урахування цього фактора введемо показник d – співвідношення готівки (ГО) до депозитів (D): Тоді грошовий мультиплікатор (mr) буде розраховуватись як співвідношення
На величину грошового мультиплікатора впливають такі фактори: · норма резервних вимог до різних видів депозитів (банки з ве-ликими депозитами резервують більший відсоток, ніж з невеликими); · сума надлишкових резервів комерційних банків. Розглянемо тепер загальну модель створення грошей у дворів-невій банківській системі трьома суб’єктами:1)центральним банком, 2) комерційними банками та 3) небанківським сектором (у тому числі домогосподарствами). Для цього введемо позначення: Н – грошова база (активи НБУ); R min– норма обов’язкових резервів комерційних банків, які зберігаються у центральному банку; В – вільні (надлишкові) резерви комерційних банків; K – кредити, які НБУ надає комерційним банкам, й ті, які комерційні банки надають іншим суб’єктам; ГО – готівка в обігу; D – депозити (вклади). Баланси всіх учасників створення грошей:
Як видно із цих балансів, активи одних суб’єктів є пасивами інших. Наприклад, НБУ викупив у населення свої активи і роз-рахувався з ними банкнотами. Частина цих банкнот перетворюється в готівку (ГО), а частина спрямовується в комерційні банки на депо-зитні рахунки, набувши форми депозитів (D). Депозити набувають значення активів для нефінансового сектору, але пасивів – для комер-ційних банків. Частина депозитів комерційних банків перетвориться в обов’язкові, а частина – в надлишкові резерви. Саме перетворення надлишкових резервів у кредити формує активи комерційних банків. Таким чином, обсяг створення банківською системою грошей можна визначити рівняннями: грошова база – H = ГО + Rmin + B; (5.12) депозити – D = Rmin + B + K. (5.13) Із цих рівнянь можна вивести грошовий, депозитний та кредитний мультиплікатори, попередньо розрахувавшикоефіцієнти:
За допомогою цих коефіцієнтів визначимо ГО, Rmin та В:
Введемо ці значення у рівняння (5.12) та (5.13), одержимо обсяги:
Із рівняння (5.15) визначимо обсяг кредитів (K):
Підставимо це значення в рівняння (5.14), отримаємо обсяг грошової бази:
Звідси обяг депозитів розраховується як величина грошової бази, збільшена на ефект мультиплікації:
Вираз Підставивши у формулу (5.16) значення із формули (5.18) отримаємо обсяг кредитів:
Множник Згадаймо, що тоді Множник Отже, обсяг пропозиції грошей можна розрахувати за функцією
де Зобразимо функцію пропозиції грошей графічно (рис. 5.5).
Рис. 5.5. Функція пропозиції грошей
Із графіка видно, що при заданій грошовій базі та незмінній нор-мі мінімальних резервних вимог пропозиція грошей прямо залежить від ставки відсотка. При зміні грошової бази та норми резервних ви-мог функція M S буде зміщуватись праворуч або ліворуч. 5.10. Рівновага на грошовому ринку. Є різні концепції рівно-ваги на грошовому ринку у короткостроковому та довгостроковому періодах розвитку економіки. Короткострокова рівновага на грошо-вому ринку визначається однаковими обсягами попиту на гроші (MD) та пропозиції грошей (MS)за умови, що пропозиція грошей контро-люється НБУ, фіксована на рівні За цих умов реальна пропозиція грошей фіксована на рівні Попит на гроші (крива МD) є спадною функцію від ставки відсотка (r) за певного рівня доходу. За незмінного рівня цін номінальні та реальні відсоткові ставки є однаковими. У точці Е перетину кривих MS і МD встановлюється рівновага.
Рис. 5.6. Короткострокова рівновага на грошовому ринку
Гнучка відсоткова ставка автоматично відновлює можливі пору-шення рівноваги. Механізм порушення та відновлення коротко-строкової рівноваги на грошовому ринку такий: якщо відсоткова ставкаперевищує рівноважний рівень – зросла з r0 до r1, то попит на гроші скоротиться від Якщо відсоткова ставка буде нижчою від рівноважного рівня r 2, то на грошовому ринку спостерігатиметься дефіцит грошових ресурсів, оскільки попит на гроші Причинами коливання рівноваги на грошовому ринку можуть бути екзогенні чинники: рівень доходу (схема а), та обсяг пропозиції грошей (схема б) на рис. 5.7. Як видно, в результаті зміни обсягу доходу крива попиту на гроші МD(N1) змістилась праворуч, що зумовило зростання відсоткової ставки від r1 до r2. На схемі б) рис. 5.7 зображено вплив з меншення обсягу пропо-зиції грошей з Отже, збільшення пропозиції грошейза незмінного рівня доходу або зменшення попиту на гроші внаслідок зменшення доходу, спри-чинять рух відсоткової ставки у бік її зниження. Зв’язок між рівнем доходу та величиною відсоткової ставкидослідив Е. Хансен. Криву цього зв’язку називають кривою ліквід-ності грошей (LM). На рис. 5.8. показано, що для забезпечення рівноваги на грошо-вому ринку необхідно, щоб при зростанні доходу, за незмінної пропо-зиції грошей, зростала відсоткова ставка. За цих умов альтернативна вартість зберігання грошей зросте, курс державних облігацій змен-шиться, що обумовить зменшення спекулятивного попиту на гроші, спричинить зростання фінансових активів в економічних суб’єктів і в такий спосіб підтримає рівновагу на грошовому ринку. Довгострокова рівновага на грошовому ринку за умовами відріз-няється від короткострокової. Особливістю є те, що зміна пропозиції грошей MS впливає на зміну відсоткових ставок тільки у корот-костроковому періоді. У довгостроковому періодіставки відсотка втрачають будь-який зв’язок із попитом на гроші та пропозицією гро-шей. Пояснюється такий результат тим, що в процесі кон’юнктурних коливань рівень відсоткової ставки буде прямувати до рівноважного значення, незалежно від кількості грошей в економіці, тобто у довгостроковому періоді попит на гроші не залежить від їх ціни (величини відсоткової ставки).
Рис. 5.7. Фактори змін на грошовому ринку
Рис. 5.8. Крива LM (ліквідності грошей) Е. Хансена Рівняння довгострокової рівноваги на грошовому ринку, виве-дене М. Фрідменом, називають монетарним правилом:
де
Щоб монетарна політика зниження відсоткових ставок (з метою стимулювання економічного зростання) не виявилася згубною у перс-пективі, необхідно досягти її узгодження з довгостроковою грошовою стратегією, яка ґрунтується на монетарному рівнянні М. Фрідмена. Тести
1. Гроші служать: а) засобом обігу; б) засобом збереження цінності; в) рахунковою одиницею; г) усі відповіді є правильними; д) немає правильної відповіді. 2. Попит на гроші для операцій змінюється у такий спосіб: а) зростає при підвищенні відсоткової ставки; б) зростає при зниженні відсоткової ставки; в) знижується у міру зростання номінального ВВП; г) знижується при зменшенні номінального ВВП; д) немає правильної відповіді.
3. Попит на гроші з боку активів з’являється у зв’язку з тим, що гроші є: а) засобом обігу; б) рахунковою одиницею; в) засобом збереження цінності; г) усі попередні відповіді є правильними; д) через інші причини. 4. Якщо гроші для операцій обертаються в середньому 5 разів на рік, то кількість грошей, необхідних для обслуговування обміну, на які з’являється попит: а) в 5 разів більше від номінального обсягу ВВП; б) становить 20% номінального ВВП; в) дорівнює відношенню: 5/номінальний обсяг ВВП; г) 20/номінальний обсяг ВВП; д) 20/5.
5. Якщо ми позначимо рівень цін, виражений у виді індексу, як Р, а цінність грошей як Д, то: а) Р = Д – 1, б) Д = 1/Р, в) 1 = Д/Р, г) Д = Р – 1, д) Д = 1 – Р.
6. Загальна грошова маса зростає щоразу, коли комерційні банки: а) збільшують свої внески в центральному банку; б) збільшують обсяг позик для населення; в) збільшують свої зобов’язання за поточними рахунками шляхом отримання наявних і безготівкових грошей від населення за г) змінюють частину своїх внесків у центральному банку; д) зменшують свої зобов’язання за поточними рахунками, виплачуючи наявні або безготівкові гроші за внесками.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-30; просмотров: 389; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.015 с.) |