Інформаційна база економічного аналізу діяльності підприємства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Глибина і результативність аналізу залежить від обсягу, своєчасності та якості використовуваної інформації.

Інформація – це впорядковані повідомлення про кількісний та якісний стан речей чи явищ, сукупність даних і знань про них. У економіці інформація відображає процеси і явища господарської діяльності людей, закономірності функціонування ринку і його складових елементів тощо.

Інформація, яка використовується в економічному аналізі має відповідати певним вимогам:

1. Якість, вірогідність даних, тобто їх відповідність реальному стану речей і явищ. Досягається це шляхом усунення передумов викривлень інформації, застосуванням більш досконалих систем реєстрації, методів її вимірювання та прийомів наступного контролю.

2. Повнота і різнобічність даних. Збір якомога більшої кількості даних, однак, може створити зайвої інформації. Надлишок інформації до того ж підвищує витрати на її фіксацію, опрацювання і зберігання.

3. Оперативність, своєчасність і безперервність надходження даних. Інформація повинна надходить до користувача, перш ніж застаріє, інакше вона частково або повністю втрачає свою корисність.

4. Порівнюваність даних за складом у часі й просторі. В першу чергу слід вказати на проблему рівняння вартісних показників і застосування одиниць їх в порівнювання.

5. Доступність, гласність даних.

У процесі аналітичного дослідження використовують великі обсяги різної інформації.

Основними джерелами інформації є:

1) планово-нормативна (матеріали бізнес-планів, норми витрат і нормативи, прейскуранти цін і тарифів, законодавчі акти, інструкції, договори, технологічна документація тощо);

2) дані бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку та звітності;

3) внутрішня позаоблікова інформація (накази, виробниче листування, довідки про перевірки та акти ревізій (аудиту), протоколи виробничих нарад, доповідні записки та інші);

4) зовнішня інформація (звітні дані споріднених підприємств і матеріали галузевих видань, збірники статистичних матеріалів як вітчизняних, так і закордонних установ, дані переписів і анкетних обстежень);

5) дані особистих спостережень аналітика (виробничі екскурсії, хронометраж робочого дня, опитування працівників підприємства).

Економічна інформація може мати табличну, графічну текстову форму. Всю інформацію поділяють також на внутрішню і зовнішню, початкову, базову та похідну розрахункову.

Більшість інформації, яка використовується в аналізі має форму показників. Показники класифікують за різними ознаками.

У практиці аналітичних досліджень розрізняють такі показники:

1) кількісні і якісні

2) натуральні, трудові, вартісні

3) абсолютні й відносні

4) загальні й часткові

5) планові (нормативні) й фактичні (звітні)

6) основні й допоміжні

7) вихідні й розрахункові

Самовивчення №1

Тема 3: Аналіз ефективного використання земельних

Ресурсів господарства

План

1. Мета і завдання аналізу

2. Аналіз розміру земельного фонду господарства

3. Оцінка використання сільськогосподарських угідь

4. Шляхи підвищення ефективного використання земельних угідь в господарстві

-1-

Мета і завдання аналізу

Земельні ресурси – це національне багатство нашої країни, важлива умова життя і діяльності суспільства, матеріальна основа розвитку сільського господарства, база для розміщення і функціонування всіх галузей народного господарства. Тому основним завданням сільського господарства в сучасних умовах є повне і раціональне використання землі для виробництва продукції.

Із земельних ресурсів для сільського господарства визначальними є сільськогосподарські угіддя, а з них – рілля.

Організація використання земель повинна бути такою, щоб темпи приросту врожайності сільськогосподарських культур і збільшення валового виробництва продукції значно випереджали б темпи скорочення сільськогосподарських угідь на одного жителя.

Завдання аналізу полягає у сприянні найповнішому і найефективнішому використанню земельних угідь при постійному нарощуванні природної родючості й недопущенні шкоди навколишньому середовищу.

Найважливіші складові аналізу використання земельних угідь такі:

- визначення їх структури та шляхів її поліпшення;

- вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (або скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;

- визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення.

Основними джерелами інформації для аналізу землекористування складу, структури і використання земельних угідь є:

1)Земельний кодекс та інші нормативні документи про землекористування;

2) Земельно-кадастрова книга;

3) картографічні документи (ґрунтові карти, картограми, паспорт поля);

4) річний звіт підприємства і план економічного і соціального розвитку, з яких беруть дані про землекористування, виробничу програму у галузі рослинництва та її виконання, перелік заходів щодо поліпшення земельних угідь;

5) використовують заключну статистичну звітність, дані бухгалтерського, оперативно-технічного обліку.

-2-

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?