Суть, основні завдання та цілі міжнародного менеджменту

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 8Следующая ⇒

Міжнародний менеджмент є особливим видом менеджменту, головними цілями якого виступають формування, розвиток і використання конкурентних переваг фірми за рахунок можливостей ведення бізнесу в різних країнах і відповідного використання економічних, соціальних, демографічних, культурних та інших особливостей цих країн і міждержавної взаємодії.

Головні особливості міжнародного менеджменту знаходяться в сфері обліку та використання в управлінні національними і мультинаціональними групами усього того, що надає культура в найширшому значенні цієї категорії.

Цільова орієнтація фірми, яка вирішила входити у міжнародний менеджмент, зосереджується у трьох основних напрямках:

1) пошук та освоєння нових ринків;

2) пошук і використання ефективних ресурсів;

3) використання можливостей, що відкриваються для бізнесу в рамках даного державного і/або міждержавного правового середовища.

З іншого боку, існують свого роду змінні, які опосередковують цей цільовий список:

- рівень економічного розвитку окремих країн;

- культурні подібності (відмінності) країни базування і країн перебування;

- природні особливості країн (включаючи мінеральні ресурси, водні, кліматичні і т. д.);

- характеристики державної демографії (населення, його розміщення по території, рівень урбанізації і т. д.).

П. Друкер встановлює особливі риси сучасного міжнародного менеджменту:

– утворення нової парадигми менеджменту;

– нові реалії і стратегія організації;

– лідер змін;

– завдання в сфері інформації;

– продуктивність працівників розумової праці;

– роль менеджменту в кар’єрі і в житті.

До завдань, якими в своїй діяльності керується міжнародний менеджмент, відносять наступні.

1. Комплексне вивчення, аналіз та оцінка зовнішнього середовища міжнародного бізнесу в інтересах пошуку і реалізації джерел конкурентних переваг фірм.

2. Поглиблений аналіз та оцінка культурного фону в кожній країні перебування і використання його можливостей (без обмежень) при виробленні стратегічних, тактичних та оперативних рішень щодо функціонування і розвитку фірми як в даній країні, так і в цілому.

3. Оцінка, вибір і практичне використання організаційних форм, в рамках яких здійснюються зарубіжні операції фірми, з тим, щоб максимізувати ефект використання економічного потенціалу і правових можливостей країн перебування.

4. Формування і розвиток мультинаціонального колективу фірми та її підрозділів у країні базування і в країнах перебування в інтересах максимального використання особистого потенціалу робітників, можливостей окремих колективів і крос-національних ефектів від їх взаємодії всередині фірми.

5. Пошук, розвиток та ефективне використання різноманітних можливостей міжнародного бізнес-сервісу, і, перш за все, у сферах фінансового, технологічного і інформаційного обслуговування економічних операцій.

АНАЛІЗ ГЛОБАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА

ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ

Економічні фактори також впливають на глобальний маркетинг. Отже, детальне вивчення глобального економічного середовища має включати:

а. Порівняльний аналіз економічного розвитку країн.

b. Оцінювання економічної інфраструктури в цих країнах.

с. Оцінювання доходівспоживачів у різних країнах.

d. Оцінювання курсу обміну валют у країнах.

1. Стадія економічного розвитку. Можна виділити дві групи країн:

а. Розвинені країни, якімають змішані типи економіки. Домінують приватні підприємства, хоча наявна також значна частка державних підприємств.

b. Країни, що розвиваються, перебувають у процесі переходу від аграрної до промислової економіки. Деякі вже здійснили значний перехід, тоді як інші залишаються закритими у стані допромислової економіки.

Економічна інфраструктура. Складається з комунікаційної, транспортної, фінансової та дистрибуційної системи в країні і є важливим фактором, який потрібно враховувати, визначаючи, чи можна виходити на споживчий або промисловий ринок цієї країни.

а. Транспортні комунікації в країнах колишнього Радянського Союзу, Східної Європи, Індії та Китаї погано розвинені, що може викликати суттєві труднощі в роботі.

b. У багатьох країнах оптові й роздрібні посередники є невеликими фірмами, під керівництвом нових менеджерів-власників, які тільки починають вивчати принципи вільної ринкової економіки.

с. Комунікаційна інфраструктура в багатьох країнах, що розвиваються, є обмеженою або застарілою порівняно з розвиненими країнами.

d. Відсутність формальних фінансових і правових систем в деяких країнах може стати причиною проблем, що виникають в операціях з фінансовими установами або приватним сектором.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности