Вибір пріоритетів інноваційного розвитку

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 8Следующая ⇒

Через обмеженість ресурсів, що суспільство і держава можуть виділити на розвиток науки, техніки та інновацій, виникає проблема визначення державних пріоритетів у даній області.

Пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки – тематичні області науки і техніки, що мають першорядне значення для досягнення поточних і перспективних цілей соціально-економічного і науково-технічного розвитку. Вони формуються під впливом насамперед національних соціально-економічних пріоритетів, політичних, екологічних та інших факторів; відрізняються інтенсивними темпами розвитку, більш високою концентрацією трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. В залежності від масштабу виділяються глобальні (загальносвітові), міжнародні (ряду країн) і національні (окремих країн) пріоритети в розвитку науки і техніки.

Під критичними технологіями розуміються такі, які носять міжгалузевий характер, створюють істотні передумови для розвитку багатьох технологічних областей чи напрямків досліджень і розробок і дають у сукупності головний внесок у рішення ключових проблем реалізації пріоритетних напрямків розвитку науки і технології і без яких реалізація пріоритетного напрямку неможлива.

Вибір пріоритетів і селективна підтримка на їхній основі конкретних напрямків досліджень і розробок, а також окремих наукових організацій є основним елементом державної науково-технічної політики. Пріоритетні напрямки реалізуються у вигляді великих міжгалузевих проектів зі створення, освоєння і поширення технологій, що сприяють кардинальним змінам у технологічному базисі економіки, з розвитку фундаментальних досліджень, науково-технічного забезпечення соціальних програм, міжнародного співробітництва.

ЗУ від 8 вересня 2011 рокуN 3715-VI «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні

Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні - науково і економічно обґрунтовані напрями провадження інноваційної діяльності, що спрямовані на забезпечення економічної безпеки держави, створення високотехнологічної конкурентоспроможної екологічно чистої продукції, надання високоякісних послуг та збільшення експортного потенціалу держави з ефективним використанням вітчизняних та світових науково-технічних досягнень.

Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні складаються із стратегічних та середньострокових пріоритетних напрямів.

Стратегічні пріоритетні напрями затверджуються Верховною Радою України на період до 10 років.

Середньострокові пріоритетні напрями визначаються на період до 5 років і спрямовані на виконання стратегічних пріоритетних напрямів.

Стратегічними пріоритетними напрямами на 2011-2021 роки є:

1) освоєння нових технологій транспортування енергії, впровадження енергоефективних, ресурсозберігаючих технологій, освоєння альтернативних джерел енергії;

2) освоєння нових технологій високотехнологічного розвитку транспортної системи, ракетно-космічної галузі, авіа- і суднобудування, озброєння та військової техніки;

3) освоєння нових технологій виробництва матеріалів, їх оброблення і з'єднання, створення індустрії наноматеріалів та нанотехнологій;

4) технологічне оновлення та розвиток агропромислового комплексу;

5) впровадження нових технологій та обладнання для якісного медичного обслуговування, лікування, фармацевтики;

6) широке застосування технологій більш чистого виробництва та охорони навколишнього природного середовища;

7) розвиток сучасних інформаційних, комунікаційних технологій, робототехніки.

Аналіз даних експертних оцінок, отриманих в рамках виконання Державної програми прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку України, свідчить, що вітчизняна наука зберегла здатність за певних умов виконувати дослідження і отримувати результати світового рівня з наступних напрямів:

Ø розробка новітніх розділів математики (зокрема в теорії функцій, функціональному аналізі) та теоретичної фізики;

Ø дослідження наноструктур і розробка нанотехнологій;

Ø радіофізика міліметрового та субміліметрового діапазону;

Ø імунобіотехнології, біосенсорика та молекулярна діагностика;

Ø біотехнологія рослин та біофізика; біодеградація;

Ø кріобіологія та кріомедицина; нейронаука, зокрема нейрофізіологія;

Ø інформатика;

Ø мікро- та оптоелектроніка;

Ø аерокосмічні технології.

Україна зберегла також потужний, практично безпрецедентний, принаймні для Європи, потенціал матеріалознавчої науки, зокрема в таких напрямах світового значення:

Ø управління процесами структуроутворення, формування властивостей конструкційних та інструментальних матеріалів, їх зварювання, в тому числі з використанням висококонцентрованих джерел енергії та електромагнітного впливу (електронно- та іонно-променеві технології, лазерні технології тощо);

Ø розробка технологій виробництва функціональних матеріалів для електроніки, лазерної та діагностичної техніки;

Ø створення новітніх композиційних матеріалів та вивчення механічних властивостей побудованих на їх основі складних конструкцій і систем;

Ø розробка технологій виробництва синтетичних алмазів та інших надтвердих матеріалів, а також інструменту на їх основі.

Ціла низка конкурентоспроможних вітчизняних розробок вже сьогодні могла б потужно вийти на світовий ринок. Серед них:

Ø технологія і комплекс апаратури для зварювання живих тканин при хірургічних операціях;

Ø поліорганосилоксинові адсорбенти;

Ø вітчизняні антибіотики – циклоспорини;

Ø одержання на основі вітчизняних технологій титанових сплавів;

Ø вітчизняні надтверді матеріали та інструмент на їх основі та інші.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология