Класифікація фінансового ринку

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 14Следующая ⇒

Фінансовий ринок такий же різноманітний, як і загальний ринок, але предмет купівлі-продажу, по суті, один — гроші, надані в користування в різних формах. Господарські об’єкти, що мають надлишок коштів, на певних умовах дають їх суб’єктам, що потребують інвестицій.
Існують різні підходи щодо класифікації фінансових ринків у залежності від того, з яких позицій розглядаються фінансові угоди (рис. 1.2).
Так, за критерієм обігу фінансовий ринок поділяється на:

· ринок боргових зобов’язань, де суб’єкти господарювання надають або беруть гроші в борг на умовах позики на визначений термін під визначений відсоток. Основними фінансовими інструментами, що обертаються на цьому ринку є облігації та векселі;

· ринок власності або ринок акціонерного капіталу, де купується і продається право на одержання доходу від вкладених на грошей. При цьому покупець, що одержав це право, стає співвласником організації, отримує право на частину прибутку і повністю поділяє з іншими акціонерами підприємницькі ризики. Єдиним фінансовим інструментом тут є акція.

За характером руху цінних паперів фінансовий ринок поділяється на:

· первинний ринок (емісійний) — ринок, на якому здійснюються початкове розміщення фінансових активів, тобто початкове вкладання капіталу в різні галузі економіки;

· вторинний ринок — ринок, на якому обертаються цінні папери, які були раніше розміщені на первинному ринку.

На первинному ринку цінні папери продаються, а на вторинному — перепродаються. Вторинний ринок цінних паперів має важливе значення для економіки. У цілому, операції на вторинному ринку не змінюють загальну кількість фінансових активів і загальний обсяг інвестицій в економіку, тому що папери і фінансові засоби просто переходять від одного власника до іншого. Для збільшення фізичного капіталу фірма може здійснювати новий випуск власних цінних паперів.
Тобто, первинний ринок сприяє збільшенню капіталу і раціональному розподілу джерел інвестування, а вторинний ринок забезпечує гнучкість переміщення фінансових ресурсів.
За формою організації розрізняють:

· організовані фінансові ринки, де операції з фінансовими активами відбуваються в певному місті, в певний час, за певними правилами їх купівлі-продажу. Прикладом організованого фінансового ринку є біржі, де представники клієнтів — брокери, що є членами біржі, і складають угоди щодо здійснення відповідних операцій;

· розподільчі фінансові ринки, де фінансові активи купуються і продаються без суворо прописаних правил.

За терміном надання фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:

· ринок грошей — ринок, де обертаються короткострокові зобов’язання (термін обігу яких не перевищує одного року). На грошовому ринку залучаються кошти для підтримки оборотного капіталу, надання позичок, тощо;

· ринок капіталів — це ринок, на якому обертаються довгострокові зобов’язання, випущені урядом, а також акції та облігації корпорацій.

У свою чергу, грошовий ринок підрозділяється на обліковий, міжбанківський та валютний ринки.
Обліковий ринок — частина грошового ринку, де короткострокові кошти перерозподіляються між кредитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і цінних паперів з термінами погашення, як правило, до одного року.

Структура фінансового ринку залежно від терміну надання фінансових активів
На міжбанківському ринку тимчасово вільні кошти кредитних установ залучаються і розміщаються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни.

Ринок капіталів поділяється на ринок цінних паперів (середньо- і довгострокових) і ринок середньострокових і довгострокових банківських кредитів. Цей ринок є найважливішим джерелом довгострокових інвестиційних ресурсів.
Порівняно з ринком грошей, на ринку капіталів цінні папери характеризуються більшим коливанням цін та є менш ліквідним і тому здійснення інвестицій на ринку капіталів є більш ризиковим.
Якщо грошовий ринок у першу чергу підтримує ліквідність на фінансовому ринку, то ринок капіталів сприяє рентабельному використанню фінансових коштів. Це означає, що очікувана прибутковість капіталовкладень повинна, з урахуванням відповідного ризику, як мінімум, відповідати відсотку на ринку капіталів.
За глобальністю операцій фінансові ринки поділяються на:

· міжнародний ринок, на якому фінансові активи, що емітовані в одній країні, пропонуються інвесторам з інших країн світу;

· національні ринки — ринки фінансових активів, емітованих резидентами на національному ринку, або емітованих нерезидентами відповідно до законодавства певної країни.

Таким чином, фінансовий ринок забезпечує платоспроможність фінансової системи, максимальне узгодження загальногосподарських процесів нагромадження й інвестування як за обсягом, так і структурно.

Сутність і роль фінансового ринку найбільш повно розкриваються в його функціях.
Фінансові ринки виконують наступні функції:

· мотивована мобілізація заощаджень суб’єктів господарювання і трансформація акумульованих коштів у позичковий і інвестиційний капітал. Реалізація цієї функції проявляється у тому, що тимчасово вільний капітал, що знаходиться у формі заощаджень у фінансових ресурсах, залучається через механізм фінансового ринку для наступного його використання. За допомогою фінансового ринку забезпечується виявлення попиту на окремі фінансові активи і своєчасне його задоволення;

· реалізація вартості фінансових активів, і організація процесу доведення фінансових активів до споживачів. Ця функція реалізується шляхом створення фінансових інститутів для забезпечення нормальних умов для реалізації грошових ресурсів споживачів в обмін на фінансові активи;

· перерозподіл на взаємовигідних умовах коштів з метою їх ефективного використання. Задовольняючи, через систему ціноутворення, інвестиційні потреби суб’єктів господарювання на окремі інвестиційні інструменти, механізм фінансового ринку виявляє найбільш ефективні напрямки інвестиційних потоків з позиції забезпечення високого рівня прибутковості капіталу;

· фінансове обслуговування учасників економічного кругообігу і забезпечення процесів інвестування у виробництво. На фінансовому ринку створені умови, що сприяють залученню підприємцями фінансових ресурсів, необхідних для розвитку їх діяльності;

· прискорення обороту капіталу та вплив на грошовий обіг. Фінансовий ринок сприяє безперервному переміщенню грошей (у процесі здійснення різноманітних платежів) і регулюванню обсягу грошової маси в обігу;

· формування ринкових цін на окремі види фінансових активів. Механізм ціноутворення на фінансовому ринку дозволяє врахувати поточне співвідношення попиту та пропозиції фінансових активів і формувати відповідний рівень цін на них. Емітенти, для підтримки своєї конкурентоспроможності прагнуть забезпечити інвесторам достатній рівень дохідності їх фінансових вкладень;

· страхова діяльність і формування умов для мінімізації. Фінансовий ринок виробив систему спеціальних фінансових інструментів, що в умовах нестабільності економічного розвитку дозволяє знизити до мінімуму ризик продавців і покупців фінансових активів, пов’язаний зі зміною цін на нього;

· здійснення фінансових операції, пов’язаних з експортом- імпортом фінансових активів;

· розміщення урядових і муніципальних цінних паперів для кредитування центральних і місцевих органів управління;

· розміщення державних кредитних ресурсів серед учасників економічного кругообігу.

Усі функції фінансовий ринок здійснює шляхом відкриття банківських рахунків; створенням спеціальних фондів; наданням кредитів і позичок; здійсненням операцій з цінними паперами й ін.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману